Алчевська Христина

Алчевська Христина

(4 (16) березня 1882 Харків, Російська імперія - 1 серпня 1931 (49 років) Харків, Українська СРСР)

«…Жити ‑ се знати, се правдоньку чути,

Се сонцю всміхатись, боротись зі злом,

Се серцеві й думам не дати заснути,

Се здирству й неволі не бити чолом…».

«Пісня життя»

Христина Олексіївна Алчевська (нар. 4 (16) березня 1882, Харків, Російська імперія — 27 жовтня 1931, Харків, Українська РСР, СРСР) — українська письменниця, драматургиня, прозаїк, поетеса та педагогиня.
Христина Алчевська-молодша народилася 16 березня 1882 року в родині промисловця в Харкові. Усе своє життя вона й прожила в цьому місті. Її мати – Христина Алчевська-старша — була педагогом, організовувала недільні школи. Христя була наймолодшою в сім’ї, мала чотирьох братів і сестру.
Писати дівчинка почала з ранніх літ. У 10-річному віці разом зі шкільними подругами видавала дитячий рукописний журнал «Товариш», у якому впродовж 1892—1894 рр. уміщала і свої вірші та оповідання. Відтоді вона не відкладає перо, удосконалюючи українську мову, водночас опановуючи складну техніку французького вірша. Як і вся передова молодь того часу, Христя захоплювалась творами української, російської, інших слов’янських та західноєвропейських літератур.
Закінчивши 1902 року харківську Першу дівочу гімназію, Христина продовжує навчання на вчительських курсах у Сорбонні в Парижі. А вже за рік повертається додому й працює вчителькою французької мови в гімназії й одночасно — у недільній школі своєї матері, де, попри загальну заборону, читає учням українські книжки, та у видавничому комітеті Харківського товариства грамотності. Навіть планувала створити новий підручник з української літератури для трудової школи.
Бувала у Тернополі, зокрема гостювала в сім’ї Марії та Онуфрія Солтисів.
З 1902 року Христина почала друкуватися в періодичних виданнях, літературно-художніх альманахах. А 1905-го — надіслала до редакції київської газети «Боротьба» революційний марш, що починався словами «Гей, на бій, за нами встануть».
З 1903 року Х. Алчевська працює в недільній школі, де, попри заборону, читала учням українські книжки. Водночас вона робила перші кроки в нелегальній діяльності, спробувала створити український жіночий гурток. Дебютувала у листопаді 1905 року поетичним зверненням «До дітей мого краю» у газеті «Хлібороб». 1905 р. Христина Олексіївна працювала викладачем української та французької мов у середніх і вищих навчальних закладах Харкова. Тоді ж написала ряд художніх творів, спочатку російською, потім українською мовами, в яких відбилися настрої та сподівання демократичної інтелігенції, засуджувалися соціальна нерівність й національний гніт. Її вірші друкувалися майже в усіх тогочасних українських періодичних виданнях: «Хлібороб», «Рідний край», «Громадська думка», «Літературно-науковий вісник» та інші.
В 1922 році публікує збірку «Clematis», а через кілька років з-під її пера виходить драматична поема «Луїза Мішель», яку вона написала 1926-го (опублікована у 1930-у) — твір про паризьку комунарку, побудований на історичному матеріалі, з використанням реальних персонажів.
У 1927 році Христина Алчевська знайомиться з Анрі Барбюсом — відомим французьким письменником.
Христина Олексіївна Алчевська померла 1 серпня 1931 року в Харкові.