Стронський Іван
Іван Стронський народився “там, де Дністер хвильне пір’я чистить” – у с. Виноградне Заліщицького району на Тернопіллі в родині селян-колгоспників. Життєва дорога стелилася нелегко. Здобувши середню освіту, працював і на колгоспному полі, і в заводському цеху, і на громадській роботі, і… нелегальним заробітчанином за межами України. Та завжди наснажувало, додавало сил рідне слово. Був членом Всеукраїнського літоб’єднання “Відлуння”, яке діяло при кабінеті молодого автора Спілки письменників України в Києві, та тернопільських “Сонячних кларнетів”. Поезії друкував у періодиці – журналах “Ранок”, “Тернопіль”, “Київ”, колективних збірниках “Живий дощ”, “Відлуння”. Автор трьох збірок поезій і ряду пісень, створених у творчій співпраці з П. Бубряком та В. Салевичем.
Стронський, І. А. Вірші глухонімого / Іван Стронський; худ. В. Якубовський. – Тернопіль: Горлиця, 2009. – 32 с.: іл.
«Вірші глухонімого» – третя подорож у поетичний світ Івана Стронського – поета із Заліщицької землі, дві перші: «Таріль соняху» – 1993 р., «Провіяні зерна» 1999 р. знайшли своїх прихильників і стали бібліографічною рідкістю.
Стронський, І. А. Зоряні литаври: поезії / Іван Стронський. – Чернівці: Друк Арт, 2011. – 176 с.
Нова збірка автора, написана впродовж усього творчого періоду, захоплює своєю щирістю, ліризмом і мелодійністю, філософським баченням і розумінням життя. Книга не залишить байдужим жодного читача.