Сачко Я. П.

Сачко Ярослав

Сачко Ярослав Петрович народився 18 серпня 1947 року в селі Хітар Сколівського району Львівської області в сім’ї залізничника.
У 1972 році закінчив факультет журналістики Львівського держуніверситету ім. Івана Франка. Тривалий час працював власним кореспондентом газети «Львівський залізничник» по Тернопільській області. Нині — машиніст електровоза локомотивного депо Тернопіль.
Автор кіносценаріїв до телевізійних фільмів Українського телебачення «Я не впаду на коліна», «Магістраль» «Про що співають колеса», «Рідне місто моє», монографії «Михайло Драгоманов — подвижник української державності», збірок поезій «Жага доріг», «Ранкові поїзди», «Месія», «Молочний шлях», «Повітруля», «Ломикамінь», «Золотий горішок», «Кавбуз», «Одкровення Зорі», «Смерековий вітер», прозової книги «Приречені».
Член Національної Спілки письменників України, голова літературного об’єднання поетів Тернопілля, голова осередку Української Народної партії при Тернопільському локомативному депо, лауреат міжнародної літературної премії Організації Оборони Чотирьох Свобід України (СІЛА), літературних премій імені Іванни Блажкевич та імені братів Лепких, член ради обласної організації НСПУ, член об’єднання письменників Бойківщини.

 

 

 Сачко, Я.  СИГЛА: поезії: вибране / Я. Сачко; ред.-упорядн. Я. Гевко. — Тернопіль: Джура, 2008. — 412 с., арк. іл. 

Вибране відомого українського поета Ярослава Сачка, лауреата міжнародної та всеукраїнських літературних премій, складають вірші та поеми з роздумами про Україну і наш нелегкий час. Пропоновані твори не сплутаєш з творами іншого автора. За кілька десятків років літературної діяльності поет розкриває непідробні почуття любові до рідного Бойківського краю, його природи, схвильовано висловлює данину шани борцям за волю України. Поетичним творам притаманна простота і щирість, патріотична наснаженість і невимушеність.
Для шанувальників поезії.

 

 

 

 

 

 

Сачко, Я.  Яровіт: поезії / Я. Сачко; ред У. Ванчура. — Тернопіль: Джура, 2007. — 136 с. 

У багатьох поезіях переважають карпатські мотиви, забарвлені неповторним бойківським колоритом і гірськими пейзажами. Важка дорога до Бога і любові. А любов, як музика, — бентежна, хвилююча, непроминальна.
Місту над ставом присвячено оригінальний вінок сонетів «Господь подарував мені Тернопіль», який по-новому відкриває багато призабутих імен. Завершують книгу поема-провидіння «Перед другим приходом» та поезії з циклів «На прощання», «Білі троянди з саду верлібрів». Твори виважені, мудрі, з гірчинкою суму, з іскринкою оптимізму. Вони вказують нам завтрашній шлях, допомагають відрізнити щирість від неправди, співчуття від байдужості.

 

 

 

    Сачко, Я. Карби на серці: катрени – миті благословенні. / Я. Сачко; ред. Л. Дубас. – Тернопіль: Збруч, 2004. – 144 с.

Катрени відомого українського поета Ярослава Сачка, лауреата міжнародної літературної премії Організації Чотирьох Свобід України (США), всеукраїнських літературних премій імені Іванни Блажкевич, імені братів Лепких, як свіжий подих смерекового вітру Карпат, запах тужавого колосу пшениці Поділля, як зарубки на дереві, карби на серці, краплі живиці, струм джерела, як ті справді благо словенні миті осяяння, спалахи душі, що відгранюють багатий духовний світ автора. Для багатьох чотиривіршів книжки, що написані у традиційному ключі, характерні сконцентрована сила розуму і волі, прозорість думки, асоціативність, драматичність ситуацій, щедра метафоричність й афористичне лаконічне зображення.
Зв’язок людини з рідною землею і Богом, вічна загадка любові, туга за коханою, реалії сьогодення та особистого життя письменника спричинять і читача до глибоких роздумів на шляху до пізнання істини.

 

 

 

 

Сачко, Я.  Приречені: проза, публіцистика, критика. / Я. Сачко; ред. А. Огородник.  — Тернопіль: Джура, 2004 — 296 с.
У пропонованих новелах, оповіданнях, етюдах та повістях автор по-своєму відстоює те найголовніше, що робить людину людиною: гідність і милосердя. Він до нестями, до болю проймається тим, про що пише, страждають і мучаться всі його герої. Надлюдська напруга, шалена самовіддача автора залишається на сторінках його книги. Читач обпікатиметься об ті сторінки, пройматиметься тим же гнівом і тією ж любов’ю, його так само болітимуть проблеми, породжені життям і без яких життя взагалі неможливе.
Завершують видання рецензії з літературознавчих студій автора, а також ґрунтовні висліди про Тараса Шевченка і Михайла Драгоманова. Пропоновану книгу не можна зопалу читати. Вона закликає до роздумів, будить ці роздуми про те, хто ми є з вами насправді, про наше місце під небом, куди ми йдемо і як ідемо. Твори полонять відвертістю, непоступливою своєю правдивістю.

 

 

Сачко, Я. П.  Ломикамінь: вірші, катрени, поема / Я. П. Сачко; ред. П. І. Осадчук. — Тернопіль: Лілея, 1998.— 200 с.

Ломикамінь — рідкісна чарівна квітка, яка високо в горах пробиває камінь, щоб запалити наші серця коханням. Недарма Ярослав Сачко так назвав свою книжку. Той, хто уважно прочитає любовну лірику поета, «Лапідарій», катрени, драматичну поему «Олина обручка», — теж буде пройнятий великим світлим почуттям. На кожному кроці у природі, поза людиною і в самій людині автор бачить красу і порухами своєї душі цю красу передає.
Вірші розділу «Плетиво» у переважній більшості високого патріотичного звучання, пройняті глибокою вірою в Бога, в Україну, національну ідею підносять на ще вищий щабель боротьби за волю. Зворушує і вражає цикл «Воля». Для творів книжки характерні концентрована сила розуму і волі, асоціативність, драматичність ситуацій, щедра метафоричність й афористична зображальність.

 

 

 

 

 

Сачко, Я. П. Ранкові поїзди: вірші / Я. П. Сачко. — Львів: Каменяр, 1990.— 102 с.

У віршах збірки українського поета поетичний світ тісно переплітається з реаліями сьогодення та його особистого життя.