Ролдугін Євгеній
Хмельничанин Євгеній Ролдугін із дитинства займався спортом: дзюдо, футболом, панкратіоном та бразильским джиу-джитсу. Він мав звання кандидата в майстри спорту з панкратіону та греплінгу, був неодноразовим призером чемпіонатів України та Чернівецької області, а також володарем пурпурового поясу з бразильського джиу-джитсу, популяризації та розвитку якого присвятив багато часу.
Після закінчення школи Євгеній продовжив навчання на географічному факультеті Чернівецького національного університету, але буремні події в державі змусили хлопця змінити студентську аудиторію на поле бою.
Євгеній був учасником Революції Гідності, а коли йому виповнилося 19 років, Росія розпочала війну на сході України, тож із серпня 2014 року брав участь в АТО/ООС. У складі добровольчих батальйонів «Свята Марія» та «ОУН» герой воював під Маріуполем, в районі Павлополя та Сартани, в Пісках, Авдіївці, а також у районі шахти “Бутівка”.
Батьки Євгенія розповідають, що переконати сина не йти на війну було неможливо, адже він завжди вірив у все, що робив.
«Ми йому пояснювали, наскільки це може бути серйозно, наскільки йому буде важко після всього цього адаптуватися, але він казав: «Мамо, я не можу сидіти на дивані і дивитися, що відбувається в моїй країні. Я мушу бути там і маю впливати на історію своєї держави. Ти мене народила воїном, чоловіком, тому я маю захищати свою країну, свій будинок і свою родину». От із такими намірами він пішов на війну. Він розумів, куди іде, але вчинити інакше не міг. Йому виповнилося 19 років 15 серпня 2014 року і 1 вересня він уже був у Маріуполі», – пригадує мама добровольця Олена.
У перервах між ротаціями воїн тренувався, брав участь у змаганнях та завершив навчання в університеті, здобувши диплом бакалавра.
Коли розпочалася повномасштабна війна, Євгеній зв’язався зі своїми бойовими побратимами і поїхав звільняти Київщину в складі добровольчого батальйону «Братство», у якому був командиром взводу. Згодом «Тунгус» отримав поранення, визволяючи село Нова Басань на Чернігівщині.
Після лікування Євгеній пройшов курси з тактичної медицини і приєднався до лав ЗСУ, де проходив службу в 54-й окремій механізованій бригаді ім. гетьмана Івана Мазепи.
На курсах хлопець зустрів дівчину, в яку закохався. Вона мала великий досвід у тактичній медицині, тож це мотивувало військового бути таким, як кохана, і рятувати життя воїнів.
Згодом «Тунгус» воював на Сіверському напрямку і визволяв Харківщину. Герой загинув 11 вересня 2022 року поблизу Білогорівки на Луганщині, рятуючи поранених побратимів.
Талановитий спортсмен. Воював під Маріуполем, в Пісках, Авдіівці, Опитне, шахта Бутівка… Мав поранення під Києвом в кінці березня 2022 року. Він командував підрозділом батальйону «Братство» і дуже хоробро вів бій, контролював евакуацію своїх поранених бійців та дав вивести себе з пораненням останнім… Дав Оксані Корчинській слово, що обов’язково пройде курси тактичної медицини і зробив це. Врятував життя кількох своїх побратимів… Вивозив з поля бою вкрай важкого пораненого, коли орки розстріляли санітарний автомобіль нашого «Тунгуса»… «Більшої любові ніхто не має за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх». Нестерпний біль…», – повідомив про загибель героя у соцмережах лідер добровольчого батальйону «Братство» Дмитро Корчинський.
Євгенію тепер назавжди 27 років. Його загибель стала великою трагедією для батьків.
Ролдугін, Євгеній.
Час відважних [Текст] / Є. Ролдугін ; обкл. А. Асгардов. — Київ : Видавець Олексій Бешуля, 2023. — 96 с., + 12 с. кольор. вставка.
Добровольці. Покоління – 2014. Ті, хто повстали не тільки проти євразійських марень московських окупантів, а й проти звичайного плину свого життя. Ті, хто вирішив, що Батьківщина – цінніша за спокійний сон, дрібні принади міського життя, свої кінцівки та й зрештою життя. Ті, хто навчився пити чай під мінометним обстрілом і жартувати під шквальним вогнем.
Автор «Часу відважних» чесно і щиро розкаже, як і навіщо він проміняв спортивне кімоно на бронежилет, а навколофутбольні бійки – на бої сучасної російсько-української війни.