Євген Дудар (24. 01. 1933, с. Озерна, Зборівського району (нині Озернянська сільська територіальна громада Тернопільського району) – письменник-сатирик, виконавець II власних творів. Член НСПУ (1973). Заслужений діяч мистецтв України (1993). Лауреат літературної премії ім. Остапа Вишні (1985) та ім. М. Годованця (1997), міжнародної премія ім. П. Орлика (1995), премія ім. П. Сагайдачного (2000). Золота медаль Т. Шевченка (СВУ, Австралія, 1990). Співголова комітету гумору і сатири НСПУ. Закінчив факультет журналістики Львівського університету (1962). Працював у республіканських газетах, журналі “Перець”. Від 1980 виконує власні твори на сцені (понад 10 тис. виступів, творчих вечорів, радіо- і телезустрічей). Співзасновник, художній керівник і голова журі Всеукраїнського фестивалю “Вишневі усмішки”. Співзасновник Всесвітньої асоціації сатириків і гумористів у м. Габрово (Болгарія, 1985). Неодноразовий учасник Всесвітніх фестивалів сатири і гумор. Автор понад 20 книг, у т. ч. “Спогади про себе: Фрагменти з мого бурхливого і неспокійного життя” (2001). “І силою, і правдою…” (2003: обидві – Т.). Часто перебував на Тернопільщині, проводив творчі зустрічі з громадськістю краю.


Дудар, Є. М. Антифас: гумор і сатира / Є. М.Дудар.— К.: Дніпро, 1987.- 519 с.До книги українського письменника, лауреата премії імені Остапа Вишні, ввійшли кращі гумористичні повісті та оповідання, що утверджують здорові моральні якості людини, а також сатиричні твори, спрямовані проти пристосуванців і демагогів, бюрократів і шахраїв, проти тих, хто порушує норми соціалістичної моралі й етики.
 

Дудар, Є. М. Директор без портфеля: гумор та сатира / Є. М. Дудар.— К.: Рад. письменник, 1985.— 229 с.

Збірка гуморесок та повістей відомого українського  письменника світлом дотепного, соковитого сміху викриває тіні нашого життя — хапуг, здирників, бюрократів, горлохватів, нероб, пияків, міщан усіх мастей.
Сатирична повість «Хата» ставить актуальні проблеми сучасного села, збереження кращих народних традицій, господарського ставлення до землі, виховання людини-трудівника. Повість «Директор без портфеля» переконливо доводить, що навіть у великій науці найголовніша наука — бути людиною, знайти себе.

 

 

 

 

 

 

Дудар, Є. М.
Штани з Гондурасу: сатира та гумор / Є. М. Дудар.— К.: Укр. письменник, 1993.— 336 с.

Наукою доведено, що п’ять хвилин сміху заміняють людині сім грамів масла, десять грамів м’яса, чотири грами ікри (кабачкової) і три грами горілки. Отже, читачу, у тебе в руках — цілий продуктовий склад.
Працювали на нього Ваня Молдаван, Вітя Царапкін, Ізя Чачкес, Гаврило з Мозамбіка та їхній хрещений батько, лауреат премії Остапа Вишні сатирик Євген Дудар.
Тут зібрано найдостойніші гумористичні дефіцити. Від славнозвісних “гондураських штанів”, якими ти не раз милувався, дивлячись гумористичні телепередачі, до “промов”, виголошених на фестивалях гумору і сатири в столичному палаці “Україна”. Якщо врахувати ще й народне прислів’я, що сміх — це здоров’я, то твоє здоров’я, читачу, справді у твоїх руках.
Не випусти його!

 

 

 

 

 

 

 

 

Дудар, Є. І силою, і правдою… / Є. Дудар. — Тернопіль: Джура, 2003. — 272 с.

Нова збірка Євгена Дударя «І силою, і правдою…» містить ряд фейлетонів і гуморесок, які вже друкувалися у попередніх збірниках, так і нових, невідомих поки що широкому читацькому загалу. Митець, як і перше, на вістрі часу. Порушує найактуальніші, найпекучіші проблеми нашого життя-буття. Гостро, дошкульно, вразливо батожить різних перекинчиків-пройдисвітів, політичних банкрутів та звироднілих людців, що цураються своєї мови, Батьківщини, забувають про рідне коріння.
Це не є розважальне чтиво; у деякі моменти душа щемить «чому ми такі?» й «чому у нас так?» Автор відповідає дотепно, влучно і вичерпно.

 

 

 

 

 

 

 

 

Дудар, Е. М. Коза напрокат: юмористическая повесть, рассказы / Е. М. Дудар; перев. с укр. – М: Советский писатель, 1990. – 240 с.

Сборник “Коза напрокат” – первая книга украинского юмориста и сатирика Евгена Дудара на русском языке.
В повестях и рассказах автор высмеивает карьеризм, стяжательство, хамство.
Творчеству писателя присущи лаконизм формы и остросоциальное видение негативных явлений современной жизни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Євген Дудар Плацдарм: гуморески, анекдоти, бувальщини / Є. Дудар. – Київ: Феміна, 1996. – 391 с.

Книжка Євгена Дудара – це роздуми про нас і про те, що діється довкруг нас.
Це спонука до роздумів про час і про себе.
В ній, як і всіх попередніх, – щира дотепність, гірка іронія і віра.
У нас і наше майбутнє.

 

 

 

 

 

 

 

 

Євген Дудар Профілактика розуму:вибрані твори у 2-х томах. Т. 1. / Є. Дудар. – Київ: Ярославів Вал, 2003. – 351 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Євген Дудар Спогади про себе: фрагменти з мого бурхливого і неспокійного життя / Є. Дудар. – Тернопіль:Джура, 2001. – 160 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дудар, Є. Хунта діє: гумор і сатира / Є. Дудар. – К.: Орбіта, 1993. – 144 с.

У ній – праця останніх п’яти років. Твори, які увібрали в себе всю гостроту цього періоду – періоду розпаду імперії і народження молодих, незалежних держав.

Олег Герман народився 21 березня 1948 р. у с. Чернихів Зборівського району (нині Зборівська міська територіальна громада Тернопільського району) на Тернопіллі. Письменник, композитор, науковець, громадський діяч.
Закінчив Кобзарівську середню школу (1966), конструкторський факультет Національного університету “Львівська політехніка” (1972), факультет художнього конструювання Інституту прикладного мистецтва у Львові (1973).
Працював дизайнером на виробництві (1972-1973), викладачем художнього конструювання у Тернопільському філіалі Львівської політехніки (1974-1985), старшим викладачем кафедри українознавства приладобудівного інституту (1985-1990, нині – національний університет). У 1990-1991 рр. – завідувач відділу культури Тернопільської міської ради, заступник голови обласного об’єднання Товариства української мови ім. Т. Шевченка (нині – товариство “Просвіта”).
Від 1992 р. – доцент кафедри українознавства і філософії Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя. В 1995 р. захистив кандидатську дисертацію. Від 1995 року – проректор з гуманітарної освіти і виховання ТНТУ ім. І. Пулюя.
Голова Тернопільського обласного відділення Українського фонду культури (1993-1998). Від 2003 р. – директор Інституту національного відродження імені Ігоря Ґерети.
Від 1993 р. – член Національної спілки письменників України, з 1997 р. – член Національної Ліги українських композиторів.
Автор циклу музичних творів, учасник фестивалів авторської пісні, режисер-постановник художніх телефільмів “Ріка часу” (1999) та “Червоний жупан” (2000).
Художник-графік, неодноразово брав участь в обласних художніх виставках. Лауреат премії імені Володимира Вихруща (2002).
Видані книги:
“Прислухайтесь… Дзвенить струна” (1990), “Мелодія слова” (1992), “Настрій полудневого дощу” (1993), “Краплини тихої довіри” (1994), “Найпершою була любов” (1995), “Для тебе” (1996), “Душа болить словами” (1997), “Тарасові співанки” (1998), “Щаслива мить” (1999), “Хресне сходження (2000, 2007), “До отчого порога” (2000), “Силуети” (2001), “Святий вечір” (2002), “Відзеркалля” (2004), “Околиця” (2006), “Сто потайних дверей”, “За мить до…” (обидві 2008), “Від хати до хати” (краєзнавча, 2009), “Соло для двох ангелів” (2010).

Герман, О. Сто потайних дверей, або Пригоди джури Михайлика: казка-гра / Олег Герман; передм., мал. автора. – Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2008. – 208 с.: іл.
А давай разом помандруємо у предивну країну уяви. Ця книжка написана і намальована для твоєї родини — для кожного зокрема і для всіх загалом. Її можна читати маленьким і дорослим, самому і з кимось, тим, хто знає, і тим, хто не знає української мови. Головне — тим, хто любить світ казок, фантазій, пригод, пошуків. Запитаєш, чому це казка-гра? По-перше, розгортаючи сторінки, ти ніби відчиняєш потайні двері, а ключ до них — номер, вказаний зверху. І таких ключів потрібно віднайти аж сто! Під час читання книжки доведеться вирішувати багато різних завдань: шукати, лічити, виспівувати, вимірювати, фантазувати, просити поради у родичів, аби допомогти джурі Михайликові гідно подолати складні випробування. Починати казку-гру потрібно з перших дверей, а тоді вибирати подальший шлях. На сусідній сторінці запропоновано два-три варіанти розгортання подій у майбутньому. Вибрати один з них потрібно саме тобі, мій дорогий читачу. І так, відчиняючи одні за одними потайні двері, ти пройдеш цілу низку веселих чи драматичних ситуацій та пригод і обов’язково дістанешся до завершального етапу обраного варіанту. Це може бути вельми неждана розв’язка історії. Не впадай у відчай! Розпочавши читати заново, вибери інший шлях розвитку казки, інші варіанти відповідей. І тоді радість заполонить твоє серце, бо завершення виявиться прекрасним!

Герман, О. За мить до…: поезії / О. Герман; ред. М. Зубик. –  Тернопіль:   Джура,  2008. –     80 с.

Життєва стезя кожної людини виміряна кроками з миті минулої через мить сьогодення у мить наступну. Ми часто стоїмо на порозі миті щасливої відкриття, втрати найдорожчого, народження дня, за мить до…
Миттєвості швидкозмінні як хмари, як небо, як думки. Часто не звертаємо уваги на плин часу, а іноді до нестерпного щему відчуваємо наближення нової проблеми чи… розв’язки.
Можливо у такому стані й народилися рядки поезій, які автор пропонує нам за мить до…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Герман, О. Краплини тихої довіри: поезії / О. Герман. – Тернопіль, 1994. – 64 с.

Автор іде разом із читачем до осмислення значимості гармонії в природі, почуттях та слові. Він прагне через карпатське зачарування і через словесну недомовленість надати нагоду кожному з нас стати співтворцем і продовжувачем його поетичних роздумів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Герман, О. Мелодія слова: поезії / О. Герман. – Тернопіль, 1992. – 89 с.

У книжці автор вводить читача у коло свого неспокою, запрошує відчути глибинність ліричного мотиву, мелодійність дитячого світосприймання і торкнутися струн співаної поезії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Герман, О. Найпершою була любов: поезії / О. Герман. – Тернопіль: ЛІЛЕЯ, –  1996.  –          110 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Герман, О. Настрій полудневого дощу: поезії / О. Герман. – Тернопіль: Бібліотечка журналу Тернопіль, 1992. – 79 с.

Як полудневий дощ очікувано-веселковий чи нежданно-холодний, в краплепаді рядків відлунюється теплими, тривожними, задумливими та веселими акордами настрій книжки.

 

 

 

 

 

 

 

 

Герман, О. Хресне сходження: медитації / О. Герман; худ. оформл. О. Ликтей. – Тернопіль: Джура, 2001. – 36 с.

На сторінках цієї унікальної книжки переплелися воєдино, у хресному сходженні, стривожені медитації (поетичні роздуми) відомого поета Олега Германа й художні роботи, вишиті любов’ю і болем прекрасного художника Олега Ликтея.
Перед вами постануть своєрідні філософські та історичні паралелі поміж Хресною дорогою Господа нашого Ісуса Христа, шляхом становлення України та життєвою стезею кожного з нас.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Герман, О. Силуети / О. Герман. – Тернопіль, 2001. – 156 с.

Кому з нас доводиться спізнавати почуття недомовленості. Не змогли сказати, не хотіли дослухати, не встигли висловитись… Пам’ять оберігає лише відлуння думок, витинки фраз, силуети пережитого. І не важливо, як ці обриси збережені: у словах, у лініях…
Варто лише торкнутися контура вражень, як знову оживуть почуття на перехресті згадок. Перегорніть сторінки цієї книжки – можливо, тут силуети вашої таїни чи мрії.

Олеся Галич (справжнє ім’я та прізвище – Леся Білик) походить із родини репресованих українців. Народилася 4 травня 1956 року в м. Осинники Кемеровської області (нині Російська Федерація). Закінчила філологічний факультет Івано-Франківського педінституту (тепер Прикарпатський універси­тет). Працювала на Київщині, Івано-Франківщині, нині вчителює у м. Зборові (нині Зборівська міська територіальна громада Тернопільського району)
Тернопільської області. В НСПУ – з 2007 року.

Автор повістей “Усі дороги ведуть до Риму”, “Хочемо раю на землі”.


Леся Білик // Літературне Тернопілля 1984 – 2007 рр.: антологія. – Т., 2007. – С. 128-141.


Галич О. Хочемо раю на землі: Повість //Дзвін. – 2006. – N2. – С.20-73.

 

Наро­дилася 26.12.1963 р. у селі Гнидава Залозецького району – нині Піщане Зборівського району) – журналістка, редактор, поетка, письменниця, громадська діячка. Закінчила факультет журналістики Львівського інституту (1994, нині національний унститут). Працює головним редактором газети ТНЕУ “Університетська думка”, гуртує довкола себе творчу молодь – написане молодими серцями видруковує в альманасі “Серцеспів”, авторка Гімну ТНЕУ. Член НСЖУ (1993), НСПУ (2011), член Правління ТОО НСПУ (2013­–2015). Почесний знак НСЖУ (2007, 2015). Почесна відзнака НСПУ (2013). Літературна премія ім. В. Вихруща (2004, 2011), 2-га премія Всеукраїнського конкурсу “Коронація слова” (2009) за п’єсу “Веселкове Диво”, у 2010 році – переможець кон­курсу “1540 знаків любові до Тернополя” і лауреат XIV літературно-краєзнавчого конкурсу ім. Мирона Утриска (м. Турка Львівської області); у 2011 – лауреат премії ім. Петра Гнатенка у конкурсі Національної спілки журна­лістів України – за висвітлення у газеті ТНЕУ “Універ­ситетська думка” питань педагогіки; у 2012 – лауреат Міжнародного поетичного конкурсу “Золота строфа” у номінації “Пісні”, у 2013 – лауреат Тернопільської об­ласної премії в галузі культури у номінації “Твір для дітей та юнацтва – імені Іванни Блажкевич”, у 2015 – лауреат Загальнонаціонального конкурсу “Українська мова – мова єднання” за книжку поезій “Осяйний Тернопіль”. Учасниця фестивалю духовної пісні “Я там, де є Благословення” (2011). Дипломант другого Всеукраїнського конкурсу журналістів “Українська Мадонна” та конкур­су духовних поезій “Ісусе, Ти потрібний мені”.

Від лютого 2008 — редактор газети літературного об’єднання ТОО НСПУ “Літературна Криниця”, яку видає на власні кошти; голова Тернопільського міського літературного об’єднання при TOO НСПУ “Неопалима Купина”.

Авторка численних збірок поезій “Жменька Щас­тя” (1997), “Демон Кохання” (1997), “Сонце над Се­ретом” (1998), “Загадкова Леді” (2003), “Жар-Птиця” (2007, 2008); віршованої прози “Сонцесни” (2005 “Стрітення” (2005), “Поцілунок Дельфіна” (2005); розмальованок “Сіренькі кролики” (1998), “Казка пре податки” (2004, 2005, 2006), “Лісова скарбничка” (2007), “Пелюстки Маминого Щастя” (2013), “Бабуси­на Радість” (2013, 2015), “Парасолька для Сонечка” (2006), “Андрійків світанок” (2007); книг для дітей та юнацтва, малої прози “Калинова Душа” (2007), “Мар’янчині Секрети” (2014), “Подільська Ластівка у Таврійському Краї” (2014); п’єс, текстів пісень “Пісен­не намисто”, духовних збірок “Неопалима Купина” (2003), “Містична Троянда” (2009); романів “Музи­ка Землі” (2004), “Чарівниця” (2005), “Їжак на до­лоні” (2009); книги-пам’яті про Учителя “Ріка життя Володимира Вихруща” (2009); колисанок “Марійчині колисанки” (2011); філософських міркувань “Душа Бджоли” (2012, 2013), “Посивіле Серце” (2013), “Осяй­ний Тернопіль” (2013, 2014), вибраного (читачами) “Яблуневий розмай” (2013, 2014, 2015); вінок сонетів “СТРАДЧ рятує Вервичкою Слова” (2015); кантички “Джерело Любові”(2013). П’єсу “Вишивка для Ісуса” інсценізував тернопільський молодіжний театр “Богослов” парафії св. Івана Богослова УГКЦ.

У співавторстві побачили світ книги “Хай святиться Любов” (2008), “Вільна обручка” (2009), “На берегах Стрипи й Серету” (2012).

Упорядкувала колективні збірки “Матері” (2011), “Татові” (2013) і розмальованку для малят-дошкільнят “Сонячна криниченька” (2010).

Прозу і поезію опублікувала у засобах масової ін­формації України “Літературна Україна”, “Вільне життя”, “Свобода”, “Ровесник”, “Подільське слово”, “Доба”, “Зборівська дзвіниця”, збірниках “Музичне мистецтво” (2005), “Жінка крізь призму письма” (2013), “Різдво в українській поезії” (2010), “Покрова в україн­ській поезії” (2013), “Цілунок троянди” (2012) та ін., в літературно-музично-мистецьких альманахах “Поділь­ська толока”, “Жайвір”, “Ліра”, “Серцеспів”, “Мистець­ка хвиля”; у вітчизняних журналах “Жінка”, “Дніпро”, “Літературний Тернопіль”, “Освітянин”, “Малятко”; у міжнародному літературно-мистецькому журналі “Склянка Чacy*Zeitglas», в інтернет-виданнях…

Поезії Марії Баліцької та пісні на її слова звучать у вітчизняних та зарубіжних радіоефірах, по телебаченнях, на концертах, конкурсах, фестивалях; чимало творів письменниці увійшли до шкільної програми.

 

Баліцька, М. Й. Андрійків світанок: віршована казка / М. Баліцька. – Тернопіль: Збруч, 2007. – 8 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Баліцька, М. Й. Веселкове диво: п’єса / М. Й. Баліцька. – Тернопіль: Горлиця, 2009. – 48 с.: іл.

Ця п’єса Марії Баліцької про важливість дотримання народних традицій і звичаїв, відповідальність за вчинки, перемогу над темрявою Світла, над злом – Добра; про гармонію Людини і Природи та щасливе дитинство.

 

 

 

 

 

 

 

 

Баліцька, М. Й. Джерело Любові / М. Баліцька; худ. В. Дунаєва. – Тернопіль, 2006. – 8 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Баліцька, М. Й. Жар-Птиця: лірика / М. Й. Баліцька; ред. Я. Сачко. – Тернопіль: Горлиця, 2007. – 64 с.

Ця книга містить лірику, пісні, вірші громадянського звучання, роздуми про сенс буття на землі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Баліцька, М. Казка про податки: альбом-розмальовка / М. Баліцька; худ. В. Басалига. – Тернопіль, 2004. – 8 с.

 

 

 

 

 

Баліцька, М. Й. Калинова душа: оповідання, новели, замальовки / М. Й. Баліцька . – Тернопіль: Збруч, 2008. – 80 с.

“Калинова душа” – нова книга Марії Баліцької, яка має потужний та рідкісний Божий Дар творити неповторно. Її оповідання, новели, замальовки відкривають нове у літературній творчості, представляючи авторку як зрілого майстра витонченої ліричної прози, кваліфікованого психолога, музиканта, дробротворця, котрий дарує радість, щастя, насолоду від споглядання довкілля, відчуття музики землі й благословіння неба. Пишучи для дітей, М. Баліцька засобами художнього слова моделює народні традиції, грунтовані на духовних засадах. Любов до життя пульсує у кожному творі авторки і неодмінно торкається серця читача, додаючи кожному віри у власні сили.
“Калинова душа” стане добрим помічником і порадником учням середнього і старшого шкільного віку, студентам вищих навчальних закладів України, педагогам, а також усім, хто шукає себе у житті.

 

 

 

 

Баліцька, М. Лісова скарбничка: казка про податки / М. Баліцька; худ. Н. Волотовська. – Тернопіль, 2007. – 8 с.: іл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Баліцька, М. Й. Мандрівка з Янголом : вибране / М. Й. Баліцька. – Тернопіль : Тернограф, 2016. – 144 с.

“Мандрівка з Янголом” – книга члена національної спілки письменників України Марії Баліцької, до якої увійшли як раніше оприлюдненні вірші, оповідання, співана поезія, поема письменниці, так і новонаписанні етюди, замальовки, есе…
Твори Марії Баліцької мають велику художню цінність сповнені глибоким філософським змістом, пронизані ідеєю Гармонії Людини і Природи, навчають за будь-яких обставин залишитися собою, довіряти своє життя Богові, вірити у краще майбутнє України.

 

 

 

 

 

 

 

Баліцька, М. Й. Містична троянда / М. Й. Баліцька. – Тернопіль: Збруч, 2009. – 80 с.

…Містична Троянда
З Ісусом воскресла.
Містична Троянда –
Одвічна любов!
Містична Троянда
В Престолі Небеснім
Тримає над нами
Пречистий Покров…

 

 

 

 

 

 

Баліцька, М. Й. Осяйний Тернопіль / М. Й. Баліцька. – Вид. 2-ге, допов. – Тернопіль : Терно-граф, 2014. – 128 с.

“Осяйний Тернопіль” – це ліричне прославлення рідного міста і філософські роздуми над буттям людини та сердечним раєм члена Національної спілки письменників України Марії Баліцької.

До книги увійшли нові та оприлюднені  раніше поезії, оповідання, віршована проза, поема “Мандрівка з Янголом”.

Вирушаючи у мандрівку вулицями “Осяйного Тернополя”, можна сміливо брати з собою і найменшеньких читачів, яких очікують казкові пригоди таємничих героїв…

Книга буде цікава тим, хто уміє як занурюватися у власний внутрішній світ, так і возноситися в образному мисленні.

 

 

 

 

Баліцька, М. Парасолька для сонечка: казка / М. Баліцька; ред. Л. Дубас; худ. Н. Волотовська. – Тернопіль: Збруч, 2006. – 8 с.: іл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Баліцька, М. Подільська Ластівка у Таврійському краї…: [для мол. і старш. шк. віку] / М. Баліцька. – Тернопіль : Горлиця, 2014. – 64 с. : іл.

Книга члена Національної спілки письменників України Марії Баліцької запрошує маленьких і юних читачів у захоплюючу, сповнену неймовірних пригод подорож цікавими місцинами Поділля, Галичини і Таврійського краю разом із тринадцятирічною дівчиною Мар’янкою.
Залюбленість героїні у красу довкілля допомагає долати розмаїті перепони, які зустрічаються їй на шляху, сприяє розширенню кола друзів, серед яких – весела ластівка, прудконога ящірка, працьовита бджола, сірий журавель…

Книга “Подільська Ластівка у Таврійському Краї” навчає за будь яких умов залишатися собою, завжди робити добро, несхитно вірити у справедливість Законів Всесвіту, пам’ятаючи: що людина сіє – те й пожинає…
Наскрізною ниткою проходить у книзі ідея гармонії Людини і Природи та усвідомлення життєвої Мудрості: де народились – там маємо цвісти!

 

 

 

 

Баліцька, М. Й. Поцілунок Дельфіна: життєва мозаїка /  М. Баліцька; упоряд. О. Черниш. — Тернопіль: Збруч, 2005. – 52с.

Бути закоханими в життя і дякувати Всевишньому за все, що Він посилає, бо життя випробовує нас щохвилини, чи гідні ми в Бога звання Людини, — стверджує у своїй віршованій прозі і в поезіях Марія Баліцька, зібравши власні філософські міркування в чотирнадцяту книгу «Поцілунок Дельфіна».

 

 

 

 

 

 

 


Баліцька, М. Й. Ріка життя Володимира Вихруща / М. Й. Баліцька. – Тернопіль: ТНЕУ, Економічна думка, 2009. – 144 с.

Двадцять третя книга Марії Баліцької увібрала в себе і внутрішнє світосприйняття, і мислення авторки. Віконце Сонцесяйного світу відчиняє вона людям і через уміння бути вдячними Учителям, яких Господь посилає нам у земному житті, котре рікою пливе до Вічності.
“Мій Учитель прийшов тоді, коли я ще не зовсім була готова. Однак він зробив усе, щоби я відкрила серце до Світла.”

Володимир Вихрущ:
“…Як добре сіється насіння,
Ідея не зазнає тління.
Учитель в учнях ожива,
Й живе в наступних поколіннях.”

 

 

 


Баліцька, М. Сіренькі кролики: книжка-розмальовка для малят-дошкільнят / М. Баліцька; ред. П. Сорока. – Тернопіль: Економічна думка, 1998. – 12 с.: іл.

 

 

 

 

 

Баліцька, М. Й. Сонце над Серетом / М. Баліцька. — Тернопіль: Економічна думка, 1998. – 156 с.

Віршований уклін Україні з нагоди сьомої річниці незалежності держави представляє третю книгу української поетеси, члена Спілки журналістів України Марії Баліцької “Сонце над Серетом”.
У книзі – чотири розділи, об’єднаних одним тематичним спрямуванням: любов до матері, любов до дітей, любов до людей, любов до України, любов до Бога.
Книга розрахована па читачів усіх поколінь.

 

 

 

 

 

 

 

Народився 19 червня 1947 р. у с. Метенів Зборівського району (нині Зборівська міська територіальна громада Тернопільського району) Тернопільської області. Письменник, публіцист, економіст, громадський діяч. Навчався в Метенівській початковій, Грабковецькій восьмирічній школах, у 1967 р. закінчив Золочівський сільськогосподарський технікум у Львівській області, а в 1976 році – Тернопільський фінансово-економічний інститут (нині – ЗУНУ). Доктор економічних наук (1991), професор (1993), заслужений діяч науки і техніки України (1993), член Української екологічної академії (1995) та Міжнародної академії економічних наук (1997). Працював першим заступником голови облдержадміністрації, заступником голови обласної ради, головою обласної ради профспілок (1992-2002). Від 2002 – президент Тернопільського інституту соціально-інформаційних технологій. Член, віце-президент Української академії економічної кібернетики (1998). Від 2007 – завідувач кафедри менеджменту підприємницької діяльності ТНТУ ім. І. Пулюя, Президент Академії соціального управління. Автор та співавтор понад 370 наукових праць та підручників.
Член Національної спілки письменників України (1996), лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Братів Богдана і Левка Лепкого (1998), обласної премії ім. В. Вихруща (2002).
Видані книги (понад 30 художніх і художньо-публіцистичних) :
“Основи теорії та практики управління” (1993), “Хліб для розуму” (1993, 1995), “Незабутий біль” (1994), “Казки для дорослих” (1996), “Гріхи наші…” (1997), “Історія одного кумедного життя або Пригоди хлопаки-невдахи” (1997),  “Некрополі Тернопільщини” (1998), “Рудий” (1998), “Про що співає на історичних вітрах ковила” (1999), “Душа навиворіт” (2000), “Зарваниця – святиня землі української” (2001), “Чорна скрижаль України” (2001), “Заради кращої долі” (2002), “Тернистими стежками” (2002), “Тернопільщина козацька”, “На перехрестях покалічених доль” (усі – 2003), “Життємір …”, “О, прекрасні дива твої, Україно”, “Велика ілюзія правди” (усі – 2004), “Як народжуються святині”, “Житейські калейдоскопи” (обидві –2007), “Пресвята Трійце, спаси нас” (2009), “Спостереження художника за життям” (2016).

 

Андрушків, Б. М. Душа навиворіт / Б. М. Андрушків.  Тернопіль: Джура, 2000. – 264 с.

У книзі в доступних, популярних формах: інтерв’ю, дискусіях, у тому числі в афористичних висловлюваннях та публіцистичних статтях йдеться про погляди автора на державу і процеси, що в ній відбуваються. Пропонуються шляхи духовного відродження та економічного становлення України. Політичне, духовне і господарське життя на сучасному етапі стали предметом його пера.

 

 

 

 

 

 

 

Андрушків, Б. М. Зарваниця – святиня землі української /  Богдан Андрушків. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 192 с.

Автор зробив спробу узагальнити матеріали духовного, історичного та соціально-економічного характеру про визначну Святиню України – с. Зарваницю, що на Теребовлянщині. Це місце широко відоме у світі Чудотворною іконою Богоматері, цілющим джерелом, Хресною дорогою, монастирем та храмами.
У книзі використано легенди, вірші, молитви, особисті спогади автора про Всенародну Прощу з нагоди віднови Акту посвяти Українського народу під Покров Богоматері та святкування 400-ліття Берестейської і 350-ліття Ужгородської Уній. Також даються поради щодо духовного вдосконалення наших людей.
Книга багата розмаїтими довідковими матеріалами, схемами, фотоілюстраціями і буде корисною та цікавою широкому загалові читачів, науковцям, студентам – всім, кому небайдужий духовний розвиток України.

 

 

 

Андрушків, Б. Історія одного кумедного життя, або Пригоди хлопаки-невдахи : гумористичні оповідки і каламбури, сатиричні рекламні оголошення та інші мініатюри / Б. Андрушків. – Київ, 1997. – 280 с.

Кожному народові на певних етапах його розвитку притаманні певні умови чи обставини, що їх народжують. Серед них є серйозні й іронічні. Наприклад, Остап Бендер був сином епохи НЕПу. Зовсім іншу епоху представляв відомий Швейк… У дещо ближчому до нас періоді жив герой Володимира Войновича – солдат Іван Чонкін.

Взагалі, армія користується у гумористів особливою увагою.

Наші сучасники  пережили період й ілюзорного радянського “благоденствія”, після якого почалася перебудова. Представники цього періоду, серед яких перебував наш герой, уособлюють усі риси тодішнього суспільства.  Звали його Андрієм, а прізвище він мав Смалюх.

Життя його було сповнене розмаїтими великими і малими  політичними подіями та соціально-економічними потрясіннями.

 

 

Андрушків, Б.М. Казки для дорослих / Б. М. Андрушків. – Тернопіль: Лілея, 1996. – 144 с.

У книзі автором запропоновано казки для дорослих. Рідкісний жанр. Тут тварини, дерева і рослини живуть життям людей, перебувають на різних посадах, виступають в різних ролях. Тут речі розмовляють про минувшину, сьогодення і майбутнє.
В книзі є розділ повістей, присвячених драматичним явищам і подіям, які властиві тяжкому періоду суспільних перемін.

 

 

 

 

 

 

Андрушків, Б. Некрополі Тернопільщини, або Про що розповідають мовчазні могили / Б. Андрушків. – Тернопіль : Підручники і посібники, 1998. – 96 с.

У книзі в популярній формі розкриті історичні особливості поховань на території Тернопільщини. Досліджено стан поховань різних історичних періодів, людей різних національностей.
Видання здійснено за пропозицією Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

 

 

 

 

 

 

Андрушків, Б. Рудий : повість / Б. Андрушків. – Тернопіль : Джура, 1998. – 68 с.

Автор робить спробу в науково-фантастичній формі спрогнозувати можливий розвиток наукових досліджень у сфері дальшого використання тваринного інтелекту для потреб суспільства методом переселення астрального і духовного начал людини в тіло собаки.
У певних рамках розкрито стосунки між людиною і тваринним світом.

 

 

 

 

 

 

 

Андрушків, Б. М. Спостереження художника за життям: новели, етюди, замальовки, афористика / Б. М. Андрушків. — Тернопіль : Терно-граф, 2016. – 144 с.

У книзі очима автора, засобами художнього слова розкрито проблеми становлення людини в умовах формування державності та економіки, моралі й духовності у їхньому взаємозв’язку та під різними кутами зору. До кожного з розділів у формі авторських відступів запропоновано влучні коментарі, афоризми й трактування до них на фоні сьогоднішньої соціально-економічної ситуації в Україні. Процеси, події, явища, учасником яких був Богдан Андрушків, спроектовано на пересічну особу українського суспільства.
Новели, етюди, замальовки народилися у результаті спостереження за життям. Концентровано із застосуванням афористичної мудрості, подекуди у саркастично-гумористичній формі, щиро без виправдань автор пояснює свою поведінку у різні періоди життя. З позиції духовності шляхом оповідок дає своєрідні пояснення психологічної, економічної, політичної криз і стабілізації суспільних процесів у країні.
Видання розраховане на широкий читацький загал і буде цікавим для тих, хто знає автора, особисто спілкувався з цією непересічною людиною.

 

 

 

Андрушків, Б. Тернистими стежками / Б. Андрушків. – Тернопіль : Джура, 2002. – 236 с.

Книга присвячена 60-річчю початку національно-визвольного руху в Україні періоду Другої світової війни.
У повісті в художній та публіцистичній формах розкрито умови визрівання національно-патріотичної свідомості громадян у західному регіоні України та драматичну, а подекуди й трагічну долю вояків УПА в післявоєнний період.
В основу повісті покладено реальне життя уродженця с. Ярчівці Зборівського (з 2020 – Тернопільського) району Тернопільської області, командира Третьої Тернопільської Військової Округи “Лисоня” (яка частково охоплювала райони Львівської, Рівненської, Чернівецької, Івано-Франківської та Хмельницької областей), курінного (полковника) УПА Омеляна Польового (псевдоніми “Очерет”, “Остап”).
Книга багата довідковим матеріалом, буде корисною та цікавою не лише для школярів, а й учителів як Галичини, так і всієї України, бо висвітлює ще одну маловідому сторінку нашої боротьби за державну незалежність.

 

 

Андрушків, Б. Чорна скрижаль України / Б. Андрушків. – Тернопіль : Джура, 2001. – 276 с.

У книзі на основі конкретних документів, свідчень очевидців, наукових прогнозів та містичних передбачень розкрито передумови виникнення аварії на Чорнобильській АЕС. Описано соціально-економічні та психологічні особливості цієї події, її наслідки в державі та, зокрема, на Тернопільщині. Автор накреслює шляхи виходу з екстремальної ситуації, аналізує унікальний досвід вирішення проблем, пов’язаних з економічними катастрофами, прогнозує розвиток суспільства у майбутньому.
Кожен розділ має відповідне резюме, що увиразнює світогляд та позицію автора.

 

Володимир Хома (02. 02. 1930, с. Денисів, Козівського району (нині Купчинецька сільська територіальна громада Тернопільського району) – 06. 03. 2005, с. Купчинці того ж району) – педагог, краєзнавець, літературознавець, фольклорист, літератор. Член НСЖУ (1992), почесний член Всеукраїнського товариства “Просвіта” (1998). Премія ім. І. Блажкевич (1993). Закінчив філологічний факультет Львівського університету (1957), Київський педагогічний інститут іноземних мов (1962). Працював учителем ЗОШ у селах Покропивна (1949-50), Ценів (1953-56), Кальне (1956-60), Купчинці 1960-90); старшим науковим співробітником краєзнавчого музею у с. Денисів (1990-2004, усі – Козівського району). Досліджував творчість І. Блажкевич, І. Верхратського, В. Гнатюка, П. Думки, О. Дучимінської, М. Кічури, Ю. Словацького та ін. Автор книг “Наш синьо-жовтий стяг”, “Денисів – село славне”, “Провідник “Єфрем” (усі – 1997), “Денисівський календар”, “Павло Думка. Літературний портрет” (обидві – 1999), “Літературно-мистецька Козівщина” (2003); збірок для дітей – “Ми маленькі діточки” (1993), “У садочку” (1997), казки “Лісова Білосніжка” (1999) та ін.; краєзнавчих праць про села Драгоманівка, Купчинці, Яструбове Козівського району. Видав бібліографічні покажчики “Хлібороб” (1971, співавт.) та “Іванна Блажкевич” (1980). Упорядник книг І. Блажкевич, П. Думки й ін. На прохання О. Дея зібрав низку фольклорно-етнографічних, матеріалів із Тернопільщини, що надруковані у збірниках “Рекрутські та солдатські пісні” (1974), “Спілкування митців з народною поезією” (1981), “Пісні кохання” (1986), “Балади” (3 т., 1987), “Пісні Тернопільщини” (1993), “Казки Західного Поділля” (1994) й ін. Ініціатор спорудження пам’ятників П. Думці та І. Франку в с. Купчинці.

Казки Західного Поділля. / упоряд. В. Хома.-Тернопіль: Лілея, 1994. – 350 с.
У збірнику поміщені кращі народні казки, записані на Західному Поділлі в 1864 — 1992 роках. Тексти казок подаються із збереженням народного синтаксису й характерних для Поділля фразеологічних висловів, фонетичних і лексичних діалектів тощо. Деякі теми казок представлені тут оригінальними сюжетними варіантами і багатством народної міфології.

Хома, В. Літературно-мистецька Козівщина / В. Хома. –  Тернопіль: Воля, 2003. — 400 с.

Над енциклопедичною книгою “Літературно-мистецька Козівщина” дослідник Володимир Хома працював понад 10 років. Вона складається із п’яти розділів, ілюстрована фотографіями. Це перше дослідницьке видання про достойних митців Козівщини, яке присвячене славному десятиріччю незалежної святої української держави.

 

 Назарків Ганна народилася 20 березня 1969 р. в с. Вікторівка Козівського району (нині Козівська селищна територіальна громада Тернопільського району) Тернопільської області. Закінчила Кременецьке медичне училище (1987р.). Працює медсестрою Козівської центральної районної комунальної лікарні.
Автор збірок поезій “Кольорові сни” (2001р.) і “На вершині літа’’ (2006р.).
Твори опубліковані в районній газеті “Вільне слово”, в обласних газетах “Вільне життя” і “Свобода”, у всеукраїнських виданнях “Профспілковівісті”та “Ваше здоров’я”, у “Подільській толоці” (2008р., 2009р.), у збірнику літературних творів працівників охорони здоров’я України (2008р.), в журналі „Літературний Тернопіль” (2009р.).
Лауреат II обласного поетичного конкурсу ім. Володимира Вихруща (2002р.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Назарків, Г. Поганими бувають тільки вчинки!: [вірші, біографія] / Ганна Назарків // Подільська толока: альманах. — Тернопіль: Лілея, 2010. — С. 109-110.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Назарків, Г. // Подільська толока: альманах Тернопільського обласного літературного об’єднання. — Тернопіль: Терно-граф, 2008. — С. 53-55.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Назарків, Г. [поезія, коротка біографія] / Ганна Назарків // Подільська толока: альманах. — Тернопіль: Лілея, 2009. — С. 68-69.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Назарків, Г. Я поділюсь краплинкою тепла: [вірші, коротка біографія] / Ганна Назарків // Подільська толока: альманах. — Тернопіль: Лілея, 2011. — С. 53-54.

“Твоя душа іще не обігріта?” : [вірші] / Г. Назарків // Літературний Тернопіль. – 2012. – № 4. – С. 85-87.

 

 Вихрущ Володимир Павлович народився 4 березня 1934 р. у с. Августівка Козівського району (нині Зборівська міська територіальна громада Тернопільського району) Тернопільської області. Поет, публіцист економіст, громадський діяч.
Навчався в Конюхівській школі. У 1952 р. закінчив Львівський фінансово-кредитний технікум, відтак Одеський кредитно-економічний інститут, аспірантуру. Автор понад 100 наукових праць, багатьох монографій, навчальних посібників.
Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, академік Академії економічних наук України. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, “Знак пошани”. З 1976 р. – член Національної спілки письменників України.
Володимир Вихрущ – автор багатьох популярних пісень, лауреат Всеукраїнських літературних премій імені Братів Богдана і Левка Лепких та імені Іванни Блажкевич.
Помер 23 червня 1999 р. Похований у м. Тернопіль.
Видані книги:
“Барви сонця” (1972), “Утверджую день” (1975), “Чебрець” і 1977), “Веління серця” (1979), “Подих весни” (1980), “Поезії” (1982), “На крилах любові” (1984), “Вірші та поеми” (1986), “Полум’я калини” (1988), “Серпень душі моєї” (1990), “Мамина світлиця”, “Світло душі” (обидві – 1991), “Квіти надії”, “Шлях до волі” (обидві – 1992), “Козачок”, “З розумової криниці”, “Дороги долі” (усі – 1994), “Світ починався з любові” (1995), “Україночка” (1996), “З висоти літа” (1997), “Рубаї”, “Безсмертя душі” (обидві – 1998), збірки пісень “Пісні барвінкового краю” (1983), “Немає кращої землі, як наша рідна Україна” (Австралія, 1991), “Рідна сторона” (1994), “Кроком руш!” (1995), “З Україною в серці” (1996), “Троянди на мечах” (1998).

Вихрущ, В. П. Барви сонця : поезії / В. П. Вихрущ. — К.: Рад. письменник. — 1972. — 64 с. 

Поет закоханий в багатство фарб і відтінків надзбручанських квітучих лугів, у рукотворні райдуги клумб і бульварів красеня Тернополя. Його хвилюють квіти у руках будівничих і на граніті вічної слави воїнів наших. Квіти наче допомагають поету сказати свою любов до людини праці, подвигу, до своєї рідної землі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихрущ, В. П. Веління серця : поезії / В. П. Вихрущ. — К.: Рад. письменник, 1979. — 102 с, іл.

Збірку поезій Володимира Вихруща складають вірші про трударів колгоспних полів, про рідну природу, дружбу і любов. Поет славить наше сьогодення, пише про ті зміни, що сталися за роки Радянської влади на рідній йому Тернопільщині. Чимало поезій спрямовано проти ворожої ідеології, проти паліїв війни. В ріді творів стверджується ідея миру й дружби між народами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихрущ, В. П. З висоти літа : поезії /  В. П. Вихрущ. — Тернопіль: Збруч, 1997. — 230 с. : іл.

Вірші відомого українського поета Володимира Вихруща сповнені великої любові до людей, до України. Їх доступність дасть можливість широкому загалу усвідомити свою відповідальність за долю незалежної України. Значимими с розділ духовної поезії та ліричні вірші автора. Поет продовжує писати «Рубаї», які схвально сприймаються читачами.

 

 

 

 

 

 

 

Вихрущ, В. П. Мамина світлиця : вірші та поеми / В. П. Вихрущ. — К.: Рад.  письменник,   1991.   — 156 с.

Особливістю книжки Володимира Вихруща є широкий діапазон форм — від ліричних мініатюр до епічних поем. На чільному місці твори громадянського звучання, пройняті почуттям людської гідності, поваги до батьківського порога, до родового коріння, рідної мови і пісні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихрущ, В. П. На крилах любові : поезії / В. П. Вихрущ. — Л.: Каменяр, 1984. — 143 с., іл.

У збірку творів крім віршів увійшли також поеми «Соломія» — про славетну українську співачку С. Крушельницьку та «Іван Навізівський» — про відомого діяча української прогресивної еміграції й робітничого руху в Канаді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихрущ, В. П. Серпень душі моєї : поезія / В. П. Вихрущ; передм. В. М. Гладкого; худож. оформ. О. В. Коваленка. — Л.: Каменяр, 1990. — 134 с.: іл.

Для книги сучасного українського поета характерне дальше розширення горизонтів його світосприймання та збагачення емоційної палітри вираження. Автор утверджує розкутість особистості в умовах перебудови суспільного життя, обстоює пріоритет загальнолюдських цінностей, що грунтуються на невмирущих народних традиціях. З цього погляду цікавий розділ «Мій паранетікон» — збірник морально-етичних повчань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихрущ, В. П. Утверджую день : поезії / В. П. Вихрущ. — К.: — Рад. письменник.   — 1975.  —  56 с. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихрущ В. П. Поезії / В. П. Вихрущ. — Тернопіль: Горлиця, 2007. — 568 с.

Увазі читачів пропонуються кращі вірші поета Володимира Вихруща (1932-1999 pp.)

Тимофій Гнатович Бордуляк народився 2 лютого 1863р. в с. Бордуляках, Бродівського повіту на Львівщині, в селянській родині.
Вчився у Львівській українській гімназії і на богословському факультеті Львівського університету, після закінчення якого був священиком і вчителем у різних селах Західної України.
Літературну працю розпочав у 1887р., надрукувавши в журналі «Зоря» вірш «Русалка». В 1899р. у Львові вийшла збірка оповідань письменника «Ближні». В 1903р. у Києві видано книжку «Оповідання з галицького життя», в якій передруковано більшість творів першої збірки. Після того письменник опублікував у періодичних виданнях ще сім творів («Жура», «Передновок», «Прохор Чиж» та ін.).
Помер Тимофій Бордуляк 16 жовтня 1936р. в с. Великий Ходачків (нині Підгороднянська сільська територіальна громада Тернопільського району) на Тернопільщині.

Бордуляк, Т. Г. Твори / Т. Бордуляк; упоряд., передм. та приміт. О. Є. Засенка,— К.: Дніпро, 1988 — іл. 373 с.До книжки письменника-реаліста Т. Бордуляка (1863—1936), який належить до демократичного крила західноукраїнської літератури кінця XIX — початку XX ст., увійшли оповідання, поезії, листи. Сила його творчої спадщини — в глибоко художньому зображенні життя знедоленої бідноти. В його творах показуються поневіряння галицьких селян в еміграції, розвінчується антинародна роль буржуазної інтелігенції, розкриваються класові протиріччя.

Іванна Блажкевич народилася 9 жовтня 1886 р. у с. Денисів, Козівського району (нині Купчинецька сільська територіальна громада Тернопільського району).  Письменниця, педагог, публіцист, етнограф, фольклорист, громадська діячка. Член НСПУ (1963). Закінчила школу в Тернополі (1900), ) здала у Львові екстерном іспити за вчительську семінарію (1910). Учителювала в селах Суботів і Залуква 1911-19 (нині Галицького району Івано-Франківської області), Станіславі 1920-21 (нині Івано-Франківськ), у родинному селі (1922-50). У 1941-43 рр. – директор сільськогосподарської школи. В період польської окупації (1919-39) зазнала переслідувань властей. Займалася культурно-освітньою роботою, керувала жіночим гуртком, була референтом “Союзу українок” на Тернопільщині. Депутат Народних Зборів Західної України (1939). Публікувала свої твори від 1908. Співпрацювала з часописами “Жіноча доля” (1925-39, Коломия), “Жіночий голос” (1931-39, Львів) та ін. Вірші І. Блажкевич увійшли до виданих у Тернополі збірок духовної поезії “Богославень” (1944), читанок “Рости на щастя України-мами” 1991), “Я дитина українська” (1993), “Буде нами втішатися Україна-мама” (2000; укладач усіх – Б. Мельничук). І. Блажкевич – автор статей з літератури, педагогіки, етнографії, кооперації, спогадів про І. Франка, О. Кобилянську, В. Стефаника, Т. Бордуляка, О. Кульчицьку, Й. Вітошинського, П. Думку та ін. Ініціатор створення Денисівського краєзнавчого музею. На тексти поезій І. Блажкевич писали музику А. Кос-Анатольський, В. Подуфалий та ін.
Померла 11 березня 1977 р. у с. Денисів. Тут створено музей-садибу І. Блажкевич, на її території встановлено пам’ятник письменниці (1988, скульптор І. Мулярчук). У 1993 р. в м. Тернопіль заснована премія ім. І. Блажкевич.
Видані книги:
“Святий Миколай у 1920 році” (1920), “Тарас у дяка” (1923), “Діло в честь Тараса”, “Вертеп” (обидві – 1924), “Мила книжечка” (1928), “В мамин день” (1931), “Івась-характерник”. Сценічна картина з дитячих літ Івана Франка в 3-х діях” (1936), “Оповідання” (1937), “Подоляночка” (1958), “Прилетів лелека” (1971), “Чи є в світі що світліше” (1977), “Ластівочка” (1986), “У дитячому садочку”, “Драматичні твори для дітей” (обидві – 1993).

Блажкевич, І. Драматичні твори для дітей / І. Блажкевич. – Тернопіль: Діалог, 1993. – 105 с.

 

Федик, Я. Життя віддане Україні: Спогади про Іванну Блажкевич / Я. Федик; упорядник Я. Федик. — Тернопіль: Горлиця, 2006. — 160 с.

У книзі подані цікаві факти з життя Іванни Блажкевич, сповненого боротьби і трагізму, безмежної жертовності і праці задля блага рідного народу. Книжка не тільки характеризує цю непересічну постать, а й дає можливіть ознайомитись з тяжким минулим галицьких селян під владою окупаційних сил та з епохою, в якій жила Іванна Блажкевич.
У збірнику використано цікаві спогади про неї як відомих діячів науки, культури, громадсько-політичного життя, так і простих громадян, які спілкувалися з цією мужньою жінкою-патріоткою.
Книжка приурочена до її 120-річчя, має велике значення для виховання в молодого покоління патріотизму, безкорисливого служіння українському народові. Необхідна для шкіл, вузів, бібліотек і широкого кола читачів.

 

Блажкевич, І. Оповідання / І. Блажкевич. – Тернопіль, 2005. – 48 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Блажкевич, І. Подоляночка / І. Блажкевич. – Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1958. – 29 с.

Блажкевич, І. О. У дитячому садочку / І. О. Блажкевич. – Тернопіль: Тернопіль, 1993. – 32 с.

Блажкевич, І. Щаслива рука: дитячі оповідання / І. Блажкевич. – Тернопіль, 1998. – 21 с.
Книжечка дитячих оповідань “Щаслива рука” Іванни Блажкевич (1886-1977), яку упорядкував літератор Володимир Хома, друкується до 85-річчя її сина Богдана Блажкевича.
Оповідання “Щаслива рука” малює світлі образи малого Богдана Блажкевича, його батька Івана та матері Іванни.