Андрій Юрійович Курков — російськомовний письменник, журналіст, кіносценарист.Народився у 1961 у селі Будогощ Ленінградської області. З раннього дитинства живе у Києві. 1983 — Закінчив Київський державний педагогічний інститут іноземних мов. З 1985 по 1987 служив охоронцем в Одеській виправній колонії № 51.
Закінчив Школу перекладачів японської мови. Працював редактором видавництва «Дніпро», сценаристом на кіностудії О. Довженка, викладав у Белл Колледжі (Кембридж, Англія). З 1988 член англійського ПЕН-клубу. Член Спілки кінематографістів України (з 1993) та Національної спілки письменників (з 1994). З 1998 — Член Європейської кіноакадемії. З 1998 — Постійний член журі премії Європейської кіноакадемії «Фелікс». У 2011 входить до складу журі літературного конкурсу “Юне слово”. Одружений з Елізабет Шарп (консультант у Британській раді в Україні), має трьох дітей.
Андрій Курков є автором 13 романів та 5 книжок для дітей. За його сценаріями поставлено понад 20 художніх і документальних фільмів. Курков — єдиний письменник країн пострадянського простору, чиї книжки потрапили в топ-десятку європейських бестселерів. Його найпопулярніший роман «Пікнік на льоду» було продано в Україні накладом 150 тисяч примірників — більше, ніж будь-яку іншу книжку будь-якого іншого сучасного українського письменника. Книги Куркова перекладені 36 мовами.
На початку 2005 року Андрій Курков став персоною нон-грата в Росії. На теренах РФ припинено поширення його книг, зв’язок з його російським видавництвом «Петербургский писатель» розірвано. Однією з можливих причин такого явища Андрій Курков називає свої виступи у пресі під час помаранчевої революції, у яких він давав негативні оцінки щодо офіційної політики Росії та її втручання у хід українських виборів-2004.
З кінця минулого тисячоліття всі твори Куркова російською в Україні видає видавництво «Фоліо» (Харків). З 2005-го року весь «дорослий» Курков в Росії видається видавництвом «Амфора» (Санкт-Петербург).
Курков, А. Чому їжачка ніхто не гладить: казка / А. Курков; іл. Т. Горюшиної. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. – 18 с.: іл.
Василь Кук (генерал-хорунжий УПА, «Василь Коваль», «Юрко Леміш», «Ле» «Медвідь») народився 11 січня 1913 р. у с. Красне Золочівського повіту Тернопільського воєводства (теперішній Буський район Львівської обл.). Батько Степан Матвійович – залізничник. Мати Прасковія Федорівна – селянка.
Вci діти родини Куків були членами Організації Українських Націоналістів, яка боролася із утисками прав українців з боку польської влади. Двох братів Василя — Іларія та Ілька — стратили поляки. За радянської влади вci члени родини були засуджені до тюремного ув’язнення, все майно батьків було конфісковано.
У 1923—1932рр. навчався у Золочівській класичній гімназії товариства «Рідна школа». З 1927р. належав до молодіжної організації «Пласт» куреня ім. Івана Богуна, у 1929р. став членом Юнацтва ОУН, з 1932р.— член Золочівської повітової екзекутиви (Проводу) ОУН. Після закінчення гімназії навчався у Люблінському католицькому університеті на юридичному відділенні. Тут організував і очолив студентську групу членів ОУН. У 1932—1934рр. виконував доручення крайової екзекутиви (КЕ) і як зв’язковий їздив до Кракова та на Волинь, перевозив нелегальну літературу, зброю.
За революційну діяльність його неодноразово арештовувала польська поліція. У 1934р. був засуджений польським судом за революційну діяльність на 2 роки тюрми. У 1936р. вийшов на волю й очолив Золочівський повітовий провід ОУН.
У травні 1937р. перейшов у підпілля, оскільки знову постала загроза арешту. Проводив нелегальні нічні вишколи ремісничої молоді у Львові, а восени цього ж року переїхав у Підгаєцький повіт, де організував підпільну друкарню КЕ ОУН «Мандоліна» і керував нею до жовтня 1939 р.
У 1940р. за дорученням КЕ ОУН на західноукраїнських землях перебував у м. Кракові, організовував нелегальні переходи кур’єрів і зв’язкових ОУН через радянсько-німецький кордон. В той час працював разом із Романом Шухевичем. Після II Великого Збору ОУН провідник ОУН С. Бандера призначив його членом Проводу ОУН, у якому Василь Кук очолив організаційну референтуру (відділення). У той час він брав участь у діяльності військового штабу, відбував старшинські військові вишколи.
Навесні 1941 р. організував і очолив Центральний штаб похідних груп ОУН для переходу в східні області України, включно з Кримом і Кубанню. У червні 1941 р. очолив Львівську провідну похідну групу (біля 20 членів), яка прибула 28 червня до Львова й 30 червня організувала Народні Збори, на яких було проголошено Акт відновлення Української держави.
У липні — серпні 1941 р. організував і очолив Київську провідну похідну групу членів ОУН (біля 30 осіб), переважно зі східних областей та Волині, для повторного проголошення відновлення української державності в Києві. 31 серпня у м. Василькові частина членів групи, у тому числі В. Кук, була арештована німецькою поліцією. При транспортуванні групи до Львова у м. Луцьку В. Куку разом із Дмитром Мироном та зв’язковим Тарасом Онишкевичем вдалося втекти з-під варти і добратися до Львова.
Навесні 1942 р. В. Кук очолив Провід ОУН на південно-східних українських землях. Після загибелі Д. Мирона в липні 1942 р. та арешту його заступника П. Сака безпосередньо керував діяльністю ОУН на всіх українських центрально-східних і південних землях. Весною 1943 р. очолив УПА-Південь.
В квітні 1944 р. керував найбільшим боєм УПА під Гурбами. З 1947 р. був заступником Романа Шухевича на всіх його посадах, а після його загибелі 5 березня 1950 р. В. Кука було обрано Головою Проводу ОУН в Україні, Головним Командиром УПА та Головою Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради.
23 травня 1954 р. В. Кука захопило у полон КДБ. Перебував у слідчих тюрмах Києва і Москви до 1960 р. Звільнений у зв’язку з новим курсом політики М. Хрущова з метою скомпрометувати його в очах українців.
Василь Кук відомий також як підпільний публіцист та історик, серед найвідоміших його праць: «Пашні Буряки», 1938 р., (підручник із конспірації ОУН), «Колгоспне рабство», 1952 р. (аналітичний огляд функціонування колгоспної системи в Україні), цикл нарисів про життя та творчість Артема Веделя — відомого українського композитора, 1970-80-ті рр., біографічні нариси про Степана Бандеру, Романа Шухевича, 1990-ті рр., фундаментальний збірник документів «Українське державотворення. Акт 30-го червня 1941 року», 2001 р.
До останнього подиху свого життя Василь Кук жертовно працював в ім’я становлення і розбудови Незалежної Української Держави, вів активну громадську діяльність, спрямовану на відновлення історичної справедливості, видав чимало книг та написав безліч статей про діяльність ОУН-УПА. Був членом Головної Булави Всеукраїнського Братства ОУН-УПА, головою Наукового відділу Братства ОУН-УПА.
Зречення Василя Кука
У 1960-му році Василь Кук написав так званий «Відкритий Лист В. Кука до Ярослава Стецька, Миколи Лебедя, Степана Ленкавського, Дарії Ребет, Івана Гриньоха та до всіх українців, що живуть за кордоном!» в якому визнавав радянську владу в Україні, зрікався та засуджував засади та методи боротьби ОУН та УПА, а також закликав екзільні українські организації, котрі вели національно-визвольну боротьбу, до її припинення та визнання СРСР. Так закінчується цей лист:
Антирадянська діяльність українських націоналістів за кордоном приречена на провал, бо немає сьогодні таких сил за кордоном, ні тим більше всередині Радянського Союзу, що могли б в якій-небудь мірі насильно змінити існуючий суспільно-політичний лад в СРСР, чи тільки в одній з радянських республік.
Поховали Василя Кука на батьківщині у селі Красне, Львівською області. Так заповідав покійний.
Кук, В. Степан Бандера. Роман Шухевич / Василь Кук; упоряд., передм. Б. Гордасевич. – Львів: Бона, 2012. – 144 с.
Увазі читачів пропонується два біографічні нариси про видатних діячів опору та націоналістичного руху в Україні: Степана Бандеру та Романа Шухевича, які написав один з найкращих знавців цієї теми – їх близький товариш та побратим по зброї, останній Головний Командир Української Повстанчої Армії — генерал-хорунжий УПА Василь Кук.
В ролі додатка публікується рідкісна за вживанням у оббігу праця Степана Бандери про Романа Шухевича, написана вже після трагічної загибелі останнього, отже цілком одверта і виважена у висновках.
Книга призначена для істориків, краєзнавців, політологів.
Крем’янчанка Неоніла (справжнє прізвище Дригуш-Следзінська Неоніла Ігорівна) народилася 29.05.1959 р. у м. Кременці на Тернопіллі.
Закінчила Тернопільський педінститут(нині ТНПУ ім. В. Гнатюка), була вчителем, науковим працівником ТОКМу. Із 1992-член Галицько-Волинського обєднання літераторів, із 1996- член літобєднання при обласній організації НСПУ.
Друкувалась у волинській і галицькій пресі(газети “Свобода”, “Вільне життя”, “Сіяч”, “Діалог”, “Тернопільська газета”),у виданні УРП “Тернистий шлях” (Тернопіль) і часописі “Незборима нація”(Київ”), у альманахах “Курінь”, Літературний Тернопіль”, щорічниках”Тернопілля-95″ та “Тернопілля-96”, “Подільська толока”.
Видала книги: ” Орлине гніздо”(1995)-літературні обробки легенд Кременеччини (доповнена і перевидана в 2001 та 2013 рр., у 2013-му ввійшла майже повністю до антології “Слово про Кременець”), “Було в матері три сини”(1999)-нариси та оповідання про боротьбу УПА на Тернопіллі(перевидана у 2009 р. Інститутом Історії України НАН України, Крменецьким ОГ-ПІ ім. Т.Шевченка в збірнику “Нескорена Кременеччина у першій половині ХХ століття (сторінки пам’яті)”), збірку поезій “Зорепад любові”(2013),книгу нарисів та оповідань про Майдан і Небесну сотню “Рабів до раю не пускають” (2015), повість про українських заробітчанок “Заробітчанське щастя”(2017).
Член НСПУ, НСЖУ, НСКУ, НТШ.
Крем’янчанка, Неоніла.
Орлине гніздо [Текст] : легенди Крем’янеччини / Н. Крем’янчанка, Всеукр. т-во “Просвіта” ім. Т. Шевченка ; худож. І. Філик, Т. Лобар. — Вид. 4-те, допов. — Тернопіль-Кременець : Терно-граф, 2020. — 112 с. : іл.
Збірка легенд «Орлине гніздо» Неоніли Крем’янчанки – джерело невичерпної народної мудрості, високого духу і незнищенної моралі, у них – душа народу України. Із фольклорної спадщини ми дістаємо знання про наших предків. їхнє прагнення до волі, незалежності, справедливості.
Оповіді вчать нас бути патріотами України, шанобливо берегти й популяризувати пам’ятки минулого.
Легенди Крем’янеччини стануть у пригоді вченим, філологам, учителям, студентам, учням і всім іншим, хто цікавиться народною мудрістю.
Крем’янчанка, Неоніла.
Живу тобою, Україно! : поезія та проза / Н. Крем’янчанка ; Терн. обл. орг. Нац. спілки письменників України. — Тернопіль : Принтер-Інформ, 2019. — 144 с.
Ця книга – збірник творів автора, написаних у період з 1985 по 2018 роки.
До неї увійшли літературні обробки легенд Кременеччини, поезія патріотичного характеру, оповідання та нариси про УПА, про Героїв Небесної сотні з Тернопільщини, оповідання про захисників України на Сході, написані на конкретних фактах.
Книга стане у пригоді вчителям та учням у проведенні уроків патріотизму, а також всім, хто цікавиться історією рідного краю.
«У своїх творах через фантастичні сюжети я підкреслюю значення екологічного мислення. Мої теми казок – це обмеження використання пластикових пакетів, правильна утилізація батарейок, відмова від фосфатних миючих засобів, енергоефективне споживання та перехід на альтернативні види транспорту. Крім цього, в збірці є дві історії, одна з яких стосується дружби з тваринами, а друга присвячена толерантному ставленню до дітей з особливими потребами», – розповідає автор.
Ідея створити екологічні казки в Богдана виникла влітку 2019 року. Тоді він написав історії, а пізніше записав їх на студії. Монтаж звуку робив удома на комп’ютері, а видавництво знайшов рік потому.
Тепер у планах автора – видати «Еко-історії» на вторинному папері, а також зробити переклад казок англійською мовою. Тому на даний час він у пошуках видавництва та фінансів для реалізації цього соціально-важливого проєкту.
Прослухати й скачати «Еко-історії» ви можете за посиланням: http://surl.li/eeaa

Еко-історії для моїх маленьких друзів [Текст] / Б. Красавцев ; пер. О. Мухіної ; худож. О. Красавцева. — Київ : [б.в.], 2021. — 76 с. : іл. — Текст парал. укр., англ.
Ця книга, насамперед, для дітей, але й батькам корисно її погортати! Видання являє собою збірку з 8-ми фантастичних оповідань на різноманітні екологічні теми. У кожній історії є свій герой або героїня, який береже природу та бореться із забрудненням довкілля. Читаючи її, ви можете не тільки збагатити свою скарбничку екологічних лайфхаків, але й прокачати філологічні навички. Книга видана двома мовами: оповідання написані українською й продубльовані англійською. А занудьгувати вам та дітлахам не дадуть яскраві ілюстрації.
Тема утилізації сміття, розумного споживання та зміни клімату невипадково стала ключовою для цієї книги. Письменик Богдан Красавцев уже 10 років сам сортує сміття та привчає до цього свого 5-річного сина. Автор впевнений: якщо змалечку прищепити дитині корисні звички – у дорослому житті вона теж буде їх дотримуватися.
Поет, публіцист. Народився 10 листопада 1960 року в с. Добромірка Збаразького району на Тернопільщині. Закінчив школу, лікувальний факультет Кременецького медучилища, а згодом – Харківський МФІ.
Працював редактором Збаразької районної газети “Народне слово”. Зараз керівник Збаразької районної літературно-мистецької студії “Рушник” Збаразького РБК.
Член НСПУ (1999), НСЖУ (1998). Лауреат літературно-мистецької премії ім. І. Блажкевич, премії журналу “Літературний Тернопіль.”Дипломант премій ім. В. Вихруща та італійського часопису “Giorni nostri”. Володар “Золотої медалі української журналістики”.
У творчому доробку письменника 16 книг.
Редактор багатьох поетичних збірок, видань для дітей та юнацтва.
Твори друкувались в українській періодиці, у виданнях Латвії, Італії, Канади,США, Австралії.
Кравчук, Володимир.
Вір поезії / В. Я. Кравчук, Р. В. Обшарська ; обкл. А. Обшарської. — Тернопіль : Терно-граф, 2019. — 88 с.
Поетична збірка “Вір поезії” написана знаними українськими поетами Володимиром Кравчуком і Раїсою Обшарською у співавторстві. Це своєрідна інновація, адже твори – спільні. Хтось з авторів задавав тему, проводив сюжетну лінію, інший-поглиблював, домислював. Так і народжувались ці вірші, у яких домінують світлі людські почуття, взаємновідносини, а також злободенні теми сьогодення.
Для широкого читацького загалу.
Кравчук, Володимир.
Казки Медоборів : для дощк. та мол. шк. віку / В. Кравчук. — Збараж, 1993. — 16с.
Кравчук, Володимир Ярославович.
Визріла дорога [Текст] : поезії / В. Я. Кравчук ; худож. оформ. О. Атаманчук. — Тернопіль : Терно-граф, 2020. — 112 с. – ISBN 978-966-457-414-0.
Життєва і творча зрілість, біль викликів сьогодення, святість спогадів і світлість почуттів, осмислення буття з огляду на прожитий відрізок часу – основні мотиви нової книжки відомого українського поета.
Для широкого читацького загалу.

Солодкі ліки [Текст] : для дітей дошк. та мол. шк. віку / В. Кравчук ; іл. М. Рибки. — Харків : Юнісофт, 2025. — 64 с. : іл. — (Завтра в школу). – ISBN 978-966-989-279-9.
Бджілка горло застудила, як нектар з квіток носила. Які ж ліки найкращі для неї? Можливо, солодкий медок?
Читаючи цю книжку віршів, діти познайомляться і з працьовитою бджілкою, і з кумедним Віршеням, і з багатьма іншими цікавими героями.
Маленьким читачам неодмінно сподобаються римовані загадки й задачки, потішні повчальні віршики, чудові вірші до зимових свят, що допоможуть пізнавати світ і стануть улюбленими для родинного читання.
Народилася 18 квітня 1947 р. у с. Бабинці Борщівського району Тернопільської області. Поетеса, перекладачка, лікар, громадська діячка.
Закінчила Бабинецьку восьмирічну школу та Чортківське медичне училище. Працювала в сільських медичних закладах Заліщицького та Борщівського районів. У 1977 р. закінчила Тернопільський медичний інститут (нині – державний університет). Працювала лікарем психіатром-наркологом, психотерапевтом у центральних районних лікарнях Шумського та Борщівського районів. У 1998-2000 рр. – власний кореспондент обласної газети “Свобода” по Борщівському районі.
Член Національних спілок письменників (1982) та журналістів України (2006). Депутат Тернопільської обласної ради III та IV демократичних скликань. Член товариства “Просвіта”. Очолює відділення Конгресу Української інтелігенції Борщівщини.
Нагороджена орденом княгині Ольги III ст., медаллю НСПУ “Почесна відзнака”. Лауреат Всеукраїнської премії ім. Братів Богдана і Левка Лепких, літературної премії “Благовіст”, Міжнародної літературної премії ім. І. Кошелівця журналу “Соборність” (Німеччина), премії благодійного фонду культурно-просвітницького центру “Мальовнича Україна”, м. Київ, (1997 р.).
Нагороджена дипломом V Всеукраїнського літературно-мистецького фестивалю “Кролевецькі рушники” (Сумщина, 1999 р.), дипломант італійського часопису “Нові дні” (2006). Брала активну участь у 9-й Міжнародних літературно-мистецьких святах “В сім’ї вольній, новій…” Учасниця II Всесвітнього форуму українців у Києві (1997р.).
Благословила у світ багатьох юних початківців, вихованців літературної студії “Стежечка”, якою керувала. Поезії перекладені киргизькою, білоруською, російською, італійською мовами та мовою есперанто. Автор багатьох популярних пісень.
Видані книги:
“Автограф вірності” (1978), “Нічлава” (1985), “Цвіте біля хати калина” (1993), “Зона”, “Червоні коралі” (обидві – 1996), “Зелені Свята” (1997), “Голгофа”, “Страсна дорога” (обидві – 2001), “Цей тихий сум вечірнього вікна” (2002), “Жоржиновий вогонь” (пісні, 2004), “Червоні кетяги калини” (вибране, 2006). Збірка перекладів: Є. Янішиць “Неприручена пташка” (з білоруської, 1997).
Борщ сили й здоров’я / упоряд. О. Самогальська, Г. Костів-Гуска, М. Шот; фот. П. Балюха, М. Шота. – Тернопіль: ТДМУ, 2012. – 152 с.: іл.
Борщ – одна з найпопулярніших українських національних страв. Має він і всесвітню славу завдяки своїм чудовим та унікальним смаковим якостям. Це їжа для здоров’я та сили. Борщ відлунює і у назві міста, районного центру Борщів, що у нас на Тернопіллі. Вже кілька років поспіль тут проводять фестиваль борщу «Борщ’їв». Як відомо, ця національна страва має чимало видів і способів приготування, а отже, ніколи не буває однаковою чи за кольором, чи за смаковими характеристиками. У кожної господині борщ – свій. Це яскраво засвідчує і фестиваль у Борщові. Тож у цій книжці рецептами борщу діляться кухарі з багатьох сіл Борщівського району на Тернопільщині!
Українська народна кухня враховує основні вимоги щодо раціонального харчування. Тож у книзі знайдете і дані про основи здорового харчування.
Костів-Гуска, Г. Знайде тут прихисток душа…: вибр. поезії / Ганна Костів-Гуска. – Тернопіль: Терно-граф, 2017. – 148 с.: іл.
Тут увійшли поезії, прочитавши які, кожен захоче повернутися у свій «дитинства сад», де «перший сніг такий невчасний», і «дні живуть передчуттям тепла», де «веселий ранок висріблив усе», де можна пробігти босоніж по росяній траві, «лице сховавши у півонії», нагодувати з руки їжака, що бігає у споришах на покинутому батьківському подвір’ї, зупинити хоч на одну мить серпень, що «пролетів, як вершник на коні», заблукати в золотій заметілі листя, відчути, як «пахнуть яблука осінні, в соломі сховані на горищі», зловити згадку, що «ночує в пахучій шовковій траві», де «іще сльоза солодка, не болить», і «вогонь жоржиновий палав – аж до Покрови…».
Ця книжка про село, де Г. Костів-Гуска народилася, з яким ніколи не поривала зв’язків, де їй пишеться і дихається найлегше, де завжди находить прихисток душа поета…
Костишин, Ліля Валентинівна.
Пастка для Орла [Текст] : казка : для мол.шк.віку / Л.В. Костишин, Б. Мельничук ; мал. І. Кафтан ; М. Кафтан. — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — 36с. : іл.
Тихо і спокійно жили лісові мешканці, допомагаючи одне одному та спільно творячи добро. Аж ось на цю територію зазіхнув Двоголовий Орел. оголосивши її своєю… Що було далі, ви дізнаєтеся з цієї казкової історії сучасних тернопільських авторів.
Тарас Ігорович Коковський (* 17 липня 1956 року, місті Зборів Зборівського району Тернопільської області) — священик, літератор, перекладач, автор і виконавець пісень.
Народився у місті Зборові Тернопільської області. В 1973 році закінчив середню школу в селищі міського типу Козова на Тернопільщині, Козівську музичну школу,Львівський політехнічний інститут (1978), Лютеранську богословську семінарію Св. Софії (1999, Тернопіль).
Працював інженером ВО «Ватра» та ВПКТІ «Світло» (Тернопіль), парафіяльним священиком. Нині — пастир парафії Св. Апостолів Івана та Якова у Тернополі (Українська Лютеранська Церква), голова Галицької Єпархії УЛЦ.
Учасник «Народного Руху України», «Товариства української мови», вокально-інструментального гурту «Березоль» (смт Козова).

Народився українцем і
вважаю це даром Господнім.
Виростав українцем у літеплі
материнського співу,
материнської мови, кобзарського роду
і вважаю це за велику честь.
Залишаюся українцем і живу
у незбагненній Любові
до всього великого і різного,
що зветься Україною.
Пишаюся і радію, я – вдома!
Кобзар, Т. Притчі про Україну / Тимур Кобзар; худ. В. Миколайчук. – К.: Власті, 2011. – 48 с.
“Притчі про Україну” – це високодуховні, алегоричні оповіді про тернистий шлях нашого народу до волі. В них виховуються почуття гідності, патріотизму, любові до нашої історії і духовних надбань.
Кміт Ольга Миколаївна народилась 29 листопада 1987 року в м. Тернопіль. Закінчила Тернопільський центр професійно-технічної освіти №1, здобувши спеціальність конторського службовця та оператора комп’ютерного набору. Два роки працювала за спеціальністю і три – ріелтором. У 2018 році закінчила Тернопільський педагогічний університет, факультет педагогіки і психології.
Друкувала поезії в альманасі літературного об’єднання при ТОО НСПУ «Подільська толока», обласній пресі.
Кміт, Ольга Миколаївна.
Колір грози [Текст] / О.М. Кміт. — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — 60с.
Перша поетична збірка тернополянки Ольги Кміт наскрізь лірична. Через власне образне світосприйняття молода поетеса поринає у роздуми над сьогоденням, торкається чуттєвої струни кохання, розкриваючи у слові найсокровенніші куточки душевних тайників.
Для широкого кола читачів.
Кміт, Ольга.
Пазли ночі [Текст] : [вибрані поезії] / О. Кміт. — Херсон : Гельветика, 2020. — 86с.
«Пазли ночі» — збірка молодої поетеси, до якої ввійшли вибрані поезії, написані протягом року. Ця збірка наскрізь лірична. Через власне образне світосприйняття автор поринає у роздуми над сьогоденням, екзистенціальними питаннями, торкається чуттєвої струни кохання, розкриваючи у слові найсокровенніші куточки душевних тайників.