Дюма Олександр
Олександр Дюма-батько (24 липня 1802, Віллер-Котре — 5 грудня 1870, П’юї) — французький письменник, чиї пригодницькі романи зробили його одним з найбільш читаних французьких авторів у світі. Також був драматургом і журналістом.
Батько Александра Дюма, Тома-Александр, син маркіза Даві де Ла Пелетрі і чорношкірої рабині Кессетти Дюма, народився в Санто-Домінго і був єдиним з усіх позашлюбних дітей маркіза, якого той визнав й узаконив. Однак в подальшому Тома-Александр посварився з батьком і взяв прізвище матері. Був вояком французької республіканської армії, дослужився до генерала за часів наполеонівських воєн; помер у 1806, коли Александру було лише чотири роки.
Незважаючи на бідність, сім’я мала добру репутацію та зв’язки серед аристократії, котрі допомогли двадцятирічному Александру отримати посаду в Пале-Рояль в Парижі в канцелярії герцога Орлеанського.
Александр розпочав писати статті для журналів і п’єси. Перша п’єса, «Генріх III і його двір» (1829) мала великий успіх, зрештою як і друга, «Крістіна» (1830), після чого Дюма зміг заробляти собі на життя творчістю. У 1835 році вийшов його перший роман «Ізабелла Баварська». З того часу газети почали друкувати його численні романи.
В 1840 році він одружився з актрисою Іді Фер’єр, але мав інтимні стосунки з численними жінками. Результатом стало троє позашлюбних дітей; один з них, узаконений батьком Александр Дюма-син, також став успішним письменником і драматургом. Дюма заробляв значні гроші, але постійно витрачав їх на розкішний спосіб життя і жінок. Видавав журнал і заснував театр — і те, й інше закінчилось невдачею.
В опалі після перевороту 1851 року, втік до Брюсселя (Бельгія) від кредиторів. Провів два роки в Росії (1858–1859), брав участь в боротьбі за об’єднання Італії.
Помер 2 грудня 1870 року.
У 2002 році прах Дюма був перенесений до паризького Пантеону. Його твори були перекладені багатьма мовами і слугували основою для численних театральних постановок і фільмів.
Найвідоміші книги
Трилогія про трьох мушкетерів:
«Три мушкетери» (1844)
«Двадцять років потому» (1845)
«Віконт де Бражелон, або Десять років потому» (1847)
«Граф Монте-Крісто» (1845–1846)
«Дві Діани» (1846)
Трилогія про Генріха Наварського:
«Королева Марго» (1845)
«Графиня де Монсоро» (1846)
«Сорок п’ять» (Les Quarante-Cinq, 1847)
Серія про французьку революцію:
«Джузеппе Бальзамо або Записки лікаря» (1846–1848)
«Кольє королеви» (1849-1850)
«Анж Піту» (1853)
«Графиня де Шарні» (1853-1855)
«Шевальє де Мезон-Руж» (1845)
«Чорний тюльпан» (1850)
Екранізація творів
За його творами в Україні поставлено фільми:
«Д’Артаньян та три мушкетери» (1979, т/ф, 3 а),
а на основі роману «Граф Монте-Крісто» — «В’язень замку Іф» (1988, т/ф, 3 а).
Українські переклади
Українською перекладено декілька праць Дюма, зокрема роман «Три мушкетери», який 1982 року переклав українською Роман Терещенко. Окрім того в 1924—1925 роках у Вінніпезі був опублікований український переклад роману «Граф Монте-Крісто» в 4 томах.