Мак Ольга
Ольга Мак (дівоче ім’я й прізвище: Петрова Ольга Нилівна; 20 липня 1913, Кам’янець-Подільський — 18 січня 1998, Торонто) — українська письменниця. Член Об’єднання українських письменників «Слово» і Спілки письменників України (1994).
Майбутня письменниця народилася 20 липня 1913 року в Кам’янці-Подільському в небагатій родині державного урядовця Нила Семеновича Петрова. Ледве Ользі виповнилося півроку, як родина перебралась до Києва і прожила там до 1920 року. Воєнне лихоліття змусило переїхати до села Вільхівчик поблизу Корсуня (нині Корсунь-Шевченківський), де протікала річка Рось. Письменниця згадувала, що саме там, у Вільхівчику, вона відчула себе українкою. Після несподіваної й передчасної смерті двох її сестер та батька осиротіла родина повернулася до Кам’янця.
1929 року Ольга закінчила третю семилітню школу в Кам’янці-Подільському. Працювала в радгоспі села Цибулівка, ліквідовувала неписьменність, потім вступила до технікуму чужоземних мов.
Наприкінці 1931 року одружилася з ученим-мовознавцем, уродженцем Кам’янця-Подільського Вадимом Дорошенком (1905 — 1944), який навчався в аспірантурі. Після захисту дисертації чоловікові запропонували посаду доцента в Ніжинському педагогічному інституті. Тож Ольга переїхала в Ніжин і стала студенткою місцевого педінституту.
1938 року закінчила літературно-лінгвістичний факультет Ніжинського педагогічного інституту. Тим часом чоловіка було репресовано.
1943 року покинула Україну. Жила в Австрії, 1947 року переїхала до Бразилії, від 1970 року жила в Торонто (Канада).
1993 року відвідала Україну, побувала в Кам’янці-Подільському, де зустрілася з подругою дитинства — подільською фольклористкою Тамарою Сис-Бистрицькою.
Після 1996 року знизила творчу енергію, бо важко захворіла.
Писати почала під час навчання в інституті, але на люди твори не показувала.
На еміграції під псевдонімом стала друкувати оповідання в газеті «Свобода». 1954 року в Мюнхені видала першу книжку — спогади про пережиті роки сталінського терору «З часів єжовщини».
Переважну більшість творів Ольга Мак написала для дітей — молодших і старших. У цих творах зображено молодь, яка прагне до морального вдосконалення, шукає свою стежку в житті.
Стиль письма Ольги Мак позначено імпресіоністичною наснагою, прийнято ностальнічними елементами, любов’ю до України. Її герої вольові, сповнені енергії, люблять свій народ, свою країну.
За оповідання «Дала дівчина хустину», «У великодню ніч», «Столиця голодного жаху» отримувала премії на конкурсах, що їх проводила Світова федерація українських жіночих організацій (СУФУЖО).
Автор праць «З часів єжовщини» (1954); художніх творів «Бог вогню» (три томи, 1955), «Чудасій» (1956), «Жаїра» (два томи, 1958), «Проти переконань» (1960), «Куди йшла стежка» (1961), «Каміння під косою» (1973), повісті «Лебідка» (1960); книжок для молоді «Призабуті казки» (1977), «Як Олег Царгород здобув» (1989); драматичного етюду «Дала дівчина хустину», відзначеного нагородою Світової Федерації Українських Жіночих Організацій. Отримала нагороду Українського літературного фонду (1956, Чикаго).
Мак, Ольга
Каміння під косою [Текст] : повість : для серед. шк. віку / О. Мак ; худож. О. Распопова. — 4-те вид. — Торонто : УВС ім. Ю. Липи, 2017. — 198 c. : іл
У творі відомої української письменниці з Канади Ольги Мак йдеться про Голодомор 1932—1933 рр. в Україні — неймовірну трагедію нашого народу.