E-каталог

Cлідкуйте за нами:

Стара версія сайту

Будзінська Марія

Будзінська (Збінська) Марія Іванівна (17 серпня 1942 року, с. Чорна, Кам’янець-Подільсьий район, Хмельницька область – 01 листопада 2020 року) – педагогиня, поетеса, із 1994 року членкиня Хмельницької міської літературної спілки «Поділля».

Марія Іванівна навчалась у Чорнянській семирічній школі, а потім у Білецькій середній школі. У 1969 р. закінчила Кам’янець-Подільський педагогічний інститут (факультет математики). Працювала в школах Хмельницької області (с. Лисогірка, с. Нагоряни, с. Кам’янка). Десять років в школі №2 міста Кам‘янця-Подільського. А з 1985 р. і до 2020 року – в НВО №5 м. Хмельницького.

Будзінська Марія Іванівна друкувалася у літературно-художніх виданнях сучасної поезії Хмельниччини: «Безсоння вишень» (2000) та «Осик осінній сон» (2001), у художньо-публіцистичному альманасі «Творче Поділля. Ювілей» (2003), «Слово єднає!» (№1, 2018), «Слово єднає!» (№2, 2020).

Книги авторки

  • «Математика в поетичному обрамленні» (1997);
  • «Барви довгого дня» (1998);
  • «Математика поетичною мовою» (2003);
  • «Тепло долонь» (2003);
  • «Немов любові талісмани» (2009);
  • «Сонечко, сонечко, посвіти!» (2009);
  • «Морские зарисовки» (2010);
  • «Весняне цвітіння у нашому місті» (2016);
  • «Математика і поезія» (2016);
  • «Абетка для маленьких» (2016);
  • «Від твого Милосердя, Боже, залежить все наше життя» (2016);
  • «З Україною в Серці» ( 2017);
  • «Сонце-Даритель  життя» (2018);
  • «Трояндове літо» ( 2019);
  • «Квітування у рідному краї» (2020);
  • «Я Жінка» (2021);
  • «Рідна» (2022).

Про творчий доробок поетеси написано у рубриці «Літертурна світлиця» на сайті Централізованої бібліотечної системи Хмельницької міської територіальної громади.

 

Будзінська, Марія.

Рідна [Текст] / М. Будзінська ;  передм. М. Будзінська ; худож. оформ. О. С. Ткаченко ; іл. на с.: 4, 10, 22, 24 А. В. Хворост. — Кропивницький : Поліум, 2023. — 48 с. : іл. 

Для кожного народу його мова, пісня і музика триєдині і співзвучні, бо овіяні Божественною Природою рідної землі.

Вони закодовані в шелесті шовковистих весняних трав і в дзюрчанні струмків, у пташиних переливах, у цвітінні вишневих і яблуневих садів та мелодійному гудінні бджіл, у ледь вловимому благодатному дзвенінні спілого хлібного колосся, в шелесті спілого осіннього листя, в журливому клекоті відлітаючих журавлів, у намисті зоріючої калини, в сліпучо білих заметілях різдвяних свят з неперевершеними колядками і щедрівками.