Францу Коковському — 140!

Францу Коковському — 140!

Тернопільська земля народила багатьох достойників, котрі прославили її в різноманітних сферах людської діяльності.

Одним із них є адвокат, доктор права, суддя, а ще письменник, журналіст, драматург, критик, перекладач, мовознавець, краєзнавець, історик літератури, редактор, етнограф — Франц Коковський.

Бережанська гімназія і Львівський університет сформували його справжнім патріотом рідної землі, борцем за права людини, умілим державотворцем, активним громадянином.

«Запитуєте про Франца Коковського? Так, я його знав особисто, але дуже давно. О, це була вельми симпатична людина, цікавий літератор. За освітою він правник, тобто юрист, але став відомим на цілу Галичину не своєю правничою діяльністю (це була служба заради хліба), але як поет, прозаїк, перекладач, етнограф, журналіст, та особливо як добрий знавець життя і побуту українців-лемків…» (Степан Щурат, учений-літературознавець).

Так, велика заслуга Франца Коковського перед літературою в тому, що він відкрив материк Лемківщини, наче відродив лемківську Атлантиду. «Лемко європеїзується з другими племенами українського народу. Немала заслуга в тім нашого поета і громадського діяча Франца Коковського, котрий, осівши між лемками, працює реально для наболілої віками душі лемка. Він перший з українських поетів оре захващену ниву рідним плугом на Лемківщині. Честь йому за те!» (із самбірської газети «Прикарпатські вісті», 1933).

Прихід більшовиків у вересні 1939 року застав Франца Коковського в Бережанах за підготовкою повісті з лемківського життя «Марія». У грудні (у ніч з 23 на 24 грудня) 1939 року Франца Коковського разом із сином Степаном та іншими діячами Бережанщини заарештували.

Помер Франц Коковський 9 вересня 1940 року у тюрмі в Тернополі, місце поховання невідоме.

Посмертно реабілітований 14 квітня 1989 року.

Його поетична творчість протікала в загальному руслі західноукраїнського модернізму, але виділялася своїм особливим, притишеним тембром.

За часів незалежності вірші Франца Коковського публікувалися в декількох антологіях, вийшли його книжки «Остання молитва: Оповідання, повість» (Львів, 1999), «Вибрані статті та оповідання» (Тернопіль, 2010).

Для детальнішого ознайомлення з біографією Франца Коковського переходьте за посиланнями:

https://odb.te.ua/kokovskyj-francz/ (Письменники-ювіляри)

https://www.slideshare.net/slideshow/ss-55338302/55338302 (Франц Коковський. Історія життя і творчості. ТОУНБ, 2015)