Будзінська (Збінська) Марія Іванівна (17 серпня 1942 року, с. Чорна, Кам’янець-Подільсьий район, Хмельницька область – 01 листопада 2020 року) – педагогиня, поетеса, із 1994 року членкиня Хмельницької міської літературної спілки «Поділля».
Марія Іванівна навчалась у Чорнянській семирічній школі, а потім у Білецькій середній школі. У 1969 р. закінчила Кам’янець-Подільський педагогічний інститут (факультет математики). Працювала в школах Хмельницької області (с. Лисогірка, с. Нагоряни, с. Кам’янка). Десять років в школі №2 міста Кам‘янця-Подільського. А з 1985 р. і до 2020 року – в НВО №5 м. Хмельницького.
Будзінська Марія Іванівна друкувалася у літературно-художніх виданнях сучасної поезії Хмельниччини: «Безсоння вишень» (2000) та «Осик осінній сон» (2001), у художньо-публіцистичному альманасі «Творче Поділля. Ювілей» (2003), «Слово єднає!» (№1, 2018), «Слово єднає!» (№2, 2020).
Про творчий доробок поетеси написано у рубриці «Літертурна світлиця» на сайті Централізованої бібліотечної системи Хмельницької міської територіальної громади.
Будзінська, Марія.
Рідна [Текст] / М. Будзінська ; передм. М. Будзінська ; худож. оформ. О. С. Ткаченко ; іл. на с.: 4, 10, 22, 24 А. В. Хворост. — Кропивницький : Поліум, 2023. — 48 с. : іл.
Для кожного народу його мова, пісня і музика триєдині і співзвучні, бо овіяні Божественною Природою рідної землі.
Вони закодовані в шелесті шовковистих весняних трав і в дзюрчанні струмків, у пташиних переливах, у цвітінні вишневих і яблуневих садів та мелодійному гудінні бджіл, у ледь вловимому благодатному дзвенінні спілого хлібного колосся, в шелесті спілого осіннього листя, в журливому клекоті відлітаючих журавлів, у намисті зоріючої калини, в сліпучо білих заметілях різдвяних свят з неперевершеними колядками і щедрівками.
Галина Василівна Денега — живописець, письменниця. Народилася 2 січня 1949 року с. Бенева Теребовлянського району Тернопільської області.
У 1977 році закінчила Івано-Франківський інститут нафти і газу (нині — Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу).
Із 1977—1998 рр. працювала інженером ВО «Ватра» (м.Тернопіль).
Дружина відомого художника Шпорчука Петра Павловича, у якого й вчилася мистецьких азів.
Із 2000 року — учасниця обласних, всеукраїнських мистецьких виставок. Її персональні виставки: у Тернополі (2002, 2004, 2008) та Львові (2004). У творчості продовжує традиції малярства К. Білокур, М. Приймаченко, М. Тимченко. Картини зберігаються у Тернопільському краєзнавчому та художньому музеях та інших містах України.
Усього написала понад 200 картин на тему реалістичного зображення світу.
Твори:
Із часом розвинувся ще один талант Галини Денеги — літературний. Перші її новели та оповідання опубліковано у часописі «Літературний Тернопіль» .
Усі збірки проілюстрував графічними роботами чоловік — заслужений художник України Петро Шпорчук. А обкладинки й титульні сторінки прикрашають репродукції робіт самої Галини Денеги, на котрих відтворені її улюблені «натурнині» — квіти нашого краю.
Денега, Галина.
Вибране [Текст] : повісті, оповідання, новели. [У 2 т.] Т. 1 / Г. Денега ; літ.ред. Б. Мельничук ; іл. П. Шпорчука. — Кам’янець-Подільський : Друкарня “Рута”, 2021. — 568 с. : іл. – ISBN 978-617-8021-22-1.

Вибране [Текст] : повісті, оповідання, новели. [У 2 т.] Т. 2 / Г. Денега ; літ. ред. Б. Мельничук ; іл. П. Шпорчука. — Кам’янець-Подільський : Друкарня “Рута”, 2021. — 556 с. : іл. – ISBN 978-617-8021-23-8.

З 1990 р. – у м. Тернопіль працював за фахом у проектних організаціях та установах. Зокрема: в проектному інституті «Діпроцивільпромбуд», КП «Місто» Тернопільської міської ради, приватним підприємцем у галузі інжинірингу.

Римська вежа Тернополя [Текст] : іст.-краєзн. розвідка / Б. Солонін ; упоряд. Т. Циклиняк ; консультант, пер., коректор Л. Венгер ; обкл. В. Шостак. — Тернопіль : Зелена жаба ; Кам’янець-Подільський : Друкарня “Рута”, 2023. — 333, [2] с. : іл. — У кн. використано давні світлини Тернополя із колекції В. Кіяшка, а також авт. мал. І. Садової та М.Дмітруха. — На обкл. зображено Церкву Воздвиження Чесного Хреста (Надставну). — Бібліогр.: с. [334-335]. – Додатки та схеми: с. 328-333. – ISBN 978-617-8323-19-6.
“Римська вежа Тернополя” – це історико-краєзнавча розвідка, яка руйнує усталені стереотипи та спонукає до дискусії. Архітектор Борис Солонін відкриває для широкого загалу маловідомі та надзвичайно цікаві сторінки історії землі, на теренах якої постало місто Тернопіль. Значний досвід роботи автора в сфері містобудування дав йому змогу поглянути на минуле рідного краю із цікавого та незвичного ракурсу.
Ваврух Роман Михайлович народився 11 грудня 1958 року в селі Мишковичі на Тернопіллі. За фахом радіоінженер. Людина творча з філософським поглядом на життя.
Ваврух, Роман.
Навчіться жити щасливо [Текст] / Р. Ваврух ; обкл. Р. М. Ваврух. — Вид. 5-е, зі змінами. — Тернопіль : ФОП Осадца Ю.В., 2023. — 184 с. — Бібліогр.: с. 182-183. – ISBN 978-617-8060-20-6.
Завдання книги слугувати джерелом знань для тих, хто хоче навчитися жити в мирі та злагоді зі самим собою. з людьми, які поряд, хто прагне зробити себе й близьких щаливими. Книгу я написав для своїх дітей, але, можливо, вона буде цікава тим, хто замислюється над проблемами буття та свідомости, загадковости та спадковости людської натури.
Зоряна Юріївна Биндас (нар. 10 лютого 1985, с. Великі Гаї, Україна) — українська поетка, прозаїк, блоґер, письменниця, ведуча, журналіст.
Зоряна Биндас народилася 10 лютого 1985 року в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області України.
У дитинстві слухала дідові казки.
Закінчила Великогаївську середню школу зі золотою медаллю, факультет «Комп’ютерних інформаційних технологій» Тернопільської академії народного господарства (нині національний економічний університет). Вже з першого курсу працювала в ЗМІ.
Працювала рекламним менеджером, журналістом, програмним директором радіостанції «Ух-радіо», головним редактором інтернет-газети «Погляд», головним редактором інтернет-газети «ДОБА», медіатренеркою міжнародного проекту «Нові медіа» (2014—2016), головною редакторкою ТО «Бюро новин» у Тернопільській регіональній дирекції Суспільного» (2017—2018). З лютого 2018 — продюсерка Тернопільської філії НСТУ.
Грає в театрі «Сузір’я».
Пише зі школи. Оповідання з’являлись в газетах «Ровесник», «Вільне життя», «Свобода». Оповідання та есе також були надруковані в виданнях літературних і не дуже: журнал «Жіночі історії», літературний журнал «Дніпро», збірка «Озброєні словом», «Все про бухгалтерський облік» та інших.
Авторка книжок «Безсмертя» та «Трубачі з Підгорбиків».
У доробку — кілька десятків віршованих текстів, які друкувались в літературному журналі «Дніпро», альманахах і збірках. Пише тексти, які стають піснями тернопільського гурту «Називний відмінок».
Засновник літературного роз’єднання «ЛітТер».

Котики-патріотики [Текст] : для дітей мол. шк. віку / З. Ю. Биндас ; іл. А. Лєскової. — Харків : Віват, 2023. — 96 с. : іл. — (Мрійники). – ISBN 978-617-17-0006-2.
Киця Монро була ніжною домашньою улюбленицею, але одного дня в її дім вдерлися двоногі шкідники — і красуні довелося міняти звички та давати прочуханки непрошеним зайдам. Кіт-ветеран Добрий волів би спати та їсти тунець, натомість вправно очолює загін войовничих тварин, які знешкоджують окупантів. Дворову кицю Марі волонтери вивезли з рідного Маріуполя, але вона зуміла знайти вірних друзів, новий дім і навіть започаткувала власну творчу справу. А малюк Перчик лишився сам-один і понад усе мріяв полагодити зламану муркалку, та виявилося, що котяче щастя — аж ніяк не в умінні муркотіти… «Котики-патріотики» — це оповідання про сміливих і винахідливих чотирилапих, які не падають духом, знаходять двоногих друзів і хитро долають ворогів.

Є пульс! [Текст] / З. Биндас ; худож.-оформ. Б. Куркуль ; фот. О. Савенко, А. Булавін, І. Петренко [та ін.]. — Харків : Фоліо, 2025. — 222 с. : фот. — (Фронтир). — Автогр. авт. – ISBN 978-617-8508-09-8.
“Є пульс!” — це збірка зворушливих і драматичних історій парамедиків Донеччини, які щодня рятують життя під час російських обстрілів. З початком повномасштабної війни проти України вони здійснили понад дві тисячі виїздів та надали допомогу дев’яти сотням людей. Парамедики першими прибувають на місця влучань, витягають людей з-під завалів і надають невідкладну допомогу, отримуючи поранення та ризикуючи своїм життям. У книзі зібрано 21 свідчення парамедиків поліції, які розповідають про свої переживання, труднощі та перемоги. Ці історії відкривають читачам світ мужності, самовідданості й гуманності звичайних людей, які щодня перемагають смерть заради життя інших. Краматорськ, Покровськ, Костянтинівка, Лиман, Торецьк, Мирноград, Добропілля, Дружківка, Селидове… Ця книга нагадує, що навіть у найтемніші часи є люди, які готові ризикувати своїм життям заради інших.

Муркотливі історії [Текст] : для дітей мол. шк. віку / З. Биндас ; іл. А. Лєскової. — Харків : Віват, 2025. — 96 с. : іл. — (Мрійники). – ISBN 978-617-17-0934-8.
«МурКотливі історії» — це збірка захопливих, веселих і зворушливих пригод, де головні герої — хоробрі, дотепні та дуже хвостаті! Принцеса Монро дізнається, що справжня дружба не залежить від породи, котячий підрозділ під командуванням Доброго боронить рідну землю, мисткиня Марі з друзями-детективами шукає лиходія, який зруйнував її справу, а маленький Перчик разом із родиною рятує Різдво. У кожній історії — тепло, гумор і важливі життєві уроки, а ще — нагадування, що дива народжуються там, де є дружба, підтримка й сміливість. Від цієї книжки вам точно захочеться муркотіти.

Норд і Сталева сотня [Текст] : для дітей мол. шк. віку / З. Биндас ; літ. ред. В. Макарик ; худож. Д. Горюнова. — Київ : ВД “Маміно”, 2025. — 56 с. : іл. — Автограф авт. – ISBN 978-617-7913-43-5.
Це історія про легендарних і водночас сучасних героїв: хороброго воїна Норда, Химеру та інших захисників Сталевої сотні, Хельгу, яка допомагає своєму коханому та його побратимам, і навіть про кабанчика Бомбастика, без якого ця велика битва з темрявою була б не такою захопливою.
Станіслав Росовецький (1945—2022) — літературознавець, письменник, доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Головний редактор журналу”Православіє і культура” (1996—2001). Автор низки художніх творів та наукових і науково-популярних праць із давніх української та російської літератур, фольклору, шевченкознавства, агіології, біблеїстики, компаративістики, історії менеджменту, зокрема “Спадкоємні зв’язки національних словесних культур” (1997), “Фольклорно-літературні зв’язки: Компаративний аспект” (2001), “Очерки истории отечественного менеджмента (X—начало XVII в.)” (2002), “Шевченко під судом” (2008, п’єса), “Український фольклор у теоретичному висвітленні” (2008), “Помста Першодрукаря” (2009, роман), “Тарас Шевченко і фольклор” (2011, 2015, 2017), “Билини давньокиївські” (2016), “Доктор Лаптев” (2018, роман), “Шевченко. Сучасна біографія” (2020), “Слово о полку Ігоревім” у взаємозв’язках із фольклором” (2021), “Шевченко між світами” (2022, біографо-фантастичний роман) та ін. Лауреат Міжнародного літературного конкурсу “Коронація слова” (2007).
Р
Двоє наших сучасників-підлітків знаходять прихований більше ніж тисячоліття тому, небезпечний світ буквально під ногами: у печерах під київськими пагорбами. Це – загрозлива для друзів цивілізація довгожителів, представників альтернативної історії, які початково збиралися лише пересидіти правління нападника та братовбивці Володимира, уцілілі жертви міжкнязівської та міжрелігійної ворожнечі, що живуть за дохристиянськими законами. Фантастична ризикована пригода з елементами біопанку про зловісне вітчизняне підзем’я з переливчастим джерелом та особливою зброєю.
Росовецький, Станіслав Казимирович.
Між друкарів і скоморохів [Текст] : іст. повість (XVII cт.) : для серед. шк. віку / С. К. Росовецький ; граф. С. К. Росовецький ; фот. С. М. Саломатін. — Київ : ФОП Саломатін С. М., 2025. — 308 с. : фот.
Головний герой — український хлопчик, друкарський учень з Луцька. У 1629 році він утікає до ватаги московських скоморохів і, мандруючи Україною, опиняється в Переяславі під час козацького повстання.
Книга призначена для середнього шкільного віку та всіх, хто цікавиться історією України.

Його першою книжкою була збірка оповідань “Де живе час?”. Вірить, що мрії нам даються для того, щоб їх здійснювати. Його життєве кредо — “Неможливе можливо з Богом”.

Століттями ведеться вічна боротьба між добром і злом за те, щоб люди йшли за своїми мріями. Таємна організація “Вартові мрій”, яка відповідає за рівновагу талантів по всьому світові, може ось-ось зникнути через підступних Морфів – сил зла. І якщо юний Ґабрієль не знайде способу допомогти Вартовим, люди назавжди перестануть мріяти, а світ порине у хаос.

Любить писати книжки, читати книжки, купувати книжки, розповідати про книжки. Вважає, що щасливим стає той, хто розпізнає та реалізовує свої таланти.
“Особливу традицію” авторка присвячує своїй мамі.

«Особлива традиція» – це історія про хлопчика Богдася, який шукав подарунок на День матері і з дідусевою чарівною лупою вирушив у подорож різними країнами. Подорожуючи з Богдасем, маленькі читачі познайомляться з традиціями святкування маминого свята у Великій Британії, Іспанії, Фінляндії та Туреччині. Стільки різних цікавих ідей! Який же подарунок для мами обере Богдась? Крім ідей для подарунків у книзі знайдете також покрокову інструкцію з вирощування квасолі в домашніх умовах.

Мати української письменниці та головного редактора «Видавництва Старого Лева» Мар’яни Савки, дружина театрального режисера, актора, громадського й культурного діяча Ореста Савки.
Народилася в селі Баранівка під Бережанами. Отримавши музичну освіту, навчала дітей теорії музики, сольфеджіо, викладала музичну літературу, вела хори, вокальні ансамблі у містечку Копичинці на Тернопільщині.
Як письменниця Ірина Савка дебютувала в 2013 році збіркою оповідань «Осиний мед дикий», що вийшла у «Видавництві Старого Лева». У книжці авторка розкриває тему болісних спогадів минулого і висвітлює гострий драматизм життя на селі. Збірка одразу ж припала до душі читачам та потрапила у «довгий список» конкурсу «Книга року ВВС-2013». Восени 2016 року в тому ж видавництві вийшла друга книжка Савки — збірка новел «Шипшинове намисто».
У 2017 написала книжку оповідань для дітей «Казки-горошинки».
Савка, Ірина. Від снігів до спілих вишень [Текст] : роман / І. Савка ; літ. ред. М. Савка ; післямова М. Савка ; обкл. І. Шкоропада ; картина на обкл. М. Савки. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2023. – 224 с. : фот. – Кн. допов. вибрані фот. із сімейного архіву авт.
«Від снігів до спілих вишень» — історія життя одного незвичайного чоловіка, яку розповідає його дружина. Це роман у спогадах про знайомство, любов і спільну дорогу, тривалістю в життя, чесна й відверта книга про Ореста Савку, про театр як справу життя і про лаштунки, за якими кохання, родина, країна.
Це книга про те, як часами складно, але важливо бути опорою для яскравої особистості, ділити радощі й біди. І про роль особистості, яка перетворює свої мрії на дійсність, і про розчарування, які, на жаль, на цьому шляху неминучі.
Це величний голос любові та пошани, який дає продовження життю після життя.
Книжку доповнюють вибрані фотографії із сімейного архіву авторки.

У казковому лісі живуть собі звірята. Часом приятелюють, іноді сваряться, тож вирішили відкрити Школу Добра, аби ніхто нікого не ображав. Тому тепер Вовчик Страшко не кривдить Барана Берберана, Жабка Мася дружить із Лелекою а Киця Миця — з Гусочкою Біляночкою. Ця книжечка казок допоможе діткам зрозуміти, що добре, а що погано, і знайти справжніх друзів.

Вищу освіту здобула у Львові. Закінчила журналістсько-редакторське відділення Українського поліграфічного інституту.
Працювала у Львівській національній академії мистецтв.
Мешкає у Львові. Одружена з Володимиром Чуловським. Виховує старшу доньку Дарину й молодшого сина Максима. Має внучку Дзвінку.
Захоплення: дохристиянська міфологія, праукраїнські вірування, етнографія, казки, народна музика, книги.

Ця добра казочка про всесильного діда Всевіда, який живе у старому Пралісі, мешкає у бузиновій хатинці, грає на чарівній бузиновій сопілці та товаришує з сестрами Весною, Осінню, Зимою та Літом.
Одного сніжного зимового дня хтось поцупив дідову бузинову сопілку і у Пралісі все переплуталося — суниці посеред стужі, журавлині ключі у зимовому небі, розквітлі конвалії на галявині, де ще мить тому лежав сніг… До всього, у пісочному годиннику світу час зупинився.
Як це виправити? Хто він — той загадковий крадій? І для чого йому чарівна сопілка діда Всевіда?

Прекрасний і щасливий то був Світ. Не існувало ще ненависті, злоби, заздрості. Земля щедро родила, сонце лагідно світило, небо проливалося благодатною зливою, діти росли в гармонії з природою. Творець милувався своїм улюбленим творінням. В одній славній сім’ї росли-підростали двоє братів, Морок та Житник, і найменша сестра Веселка. Гарні то були діти, щедро обдаровані талантами. Все змінилося, коли пролилася перша безневинна кров, коли один з братів захотів відчути себе Богом і задля цього забрав невинне життя. А інший брат не зупинив його. Зло, заздрість, ненависть та спокуса увійшли у Світ. Творець наперед знав чим все для цього Світу закінчиться та вирішив людей знищити. Але не все так просто. Бо це ж казка. Хто чи що врятувало людей від гибелі? Чому так важливо цінувати чуже життя, любити землю, якою ходиш та відкидати вбік спокуси, навіть якщо вони Вам обіцяють всемогутність?