Іван Ваврик народився 19 червня 1937 року в с. Косів Чортківського (колишнього Білобожницького) району Тернопільської області. В 1952 році закінчив Джуринську середню школу. В 1958 році закінчив навчання на відділенні промислового та цивільного будівництва Чернівецького житлово-комунального технікуму. У 1986 році закінчив Тернопільський економічний інститут (нині економічний університет).
В 1963-1967 роках працював за контрактом в Угорщині. З 1967 року до сьогодення працює в ремонтно-будівельних організаціях системи побутового обслуговування населення на посадах від начальника ремонтно-будівельної дільниці до керуючого «Побут-рембудтрестом». Зараз працює директором Товариства «Нобутрембуд». Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року 1-ої категорії. Заслужений працівник сфери послуг України. Нагороджений відзнакою пошани III ступеня за 2002 рік Тернопільської міської ради, лауреат конкурсу «Людина року-2014».
Видав збірки поезій: «Горикраї» (2001 р.), «Аркан» (2007 р.), «Спрагла земля» (2010 р.), як редактор-упорядник видав унікальну кантичку «Українська Різдвяна містерія» (2004 р). Друкується в газетах Тернопілля та журналі «Тернопіль».
«Жорна» – збірка вибраних поезій автора.

 

 

 

 

 

 

Ваврик, І. І. Жорна: вибрані поезії (Прості – непрості вірші) / І. І. Ваврик. – Тернопіль: Терно-граф, 2016. 0 176 с.: іл.

На сторінках збірки «Жорна» змережилися патріотичні поезії, лірика життя, вірші-присвяти, співомовки-коломийки, запальні одкровення, нестримні емоції, що вписалися у віночок словотворів. Єдине, що поєднує таке розмаїття – стебло одкровення великої поваги і любові автора до Батьківщини, рідної батьківської землі та людей – щирих українців.
Книга розрахована на масового читача.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ваврик, Іван Ілліч.
Серпневі обмолоти [Текст] : проза (спогади минулого) : вибрані поезії (прості – непрості вірші)  / І. І. Ваврик ;  муз. ред. О. Ваврик ; фот. на обкл. О. Стопник. — Тернопіль : Терно-граф, 2020. — 224с. : іл.

На сторінках збірки «Серпневі обмолоти» автор об’єднав спо­гади минулого і вибрані поезії патріотичного, ліричного змісту, вірші-присвяти, співомовки-коломийки, жартівливі рубаї, пісні на мелодію автора, запальні одкровення, що вписалися у віночок словотворів.
Єдине, що поєднує таке розмаїття, – велика повага і любов автора до Батьківщини, рідної батьківської землі та людей – щи­рих українців.
Книга розрахована на масового читача.

 

Петро Буринюк, головний лікар Заліщицького обласного комунального дитячого санаторію Тернопільської області, лікар вищої категорії, лікар-педіатр, автор нового методу теплової релаксації лікування дітей з ДЦП, спеціаліст з імунопрофілактики по лінії ЮНІСЕФ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прядко Любов. Герой / Л. Прядко, П. Буринок. – Вид.2, допов., ред. – Гнідин : ФОП Кузьмичова Р.Ю., 2019. – 92с. : фот.

Мар’яна Бортник народилася 17 квітня 1999 року в м. Тернополі. Вона – учениця 6-Б класу ТЗОШ №15. Мар’яна добре навчається, багато читає, любить мислити, порівнювати і доводити, свої роздуми висловлює у поетичних рядках. Дівчинка цілеспрямована, енергійна, переконана, що кожна людина має впевнено йти до своєї мети. У майбутньому хоче бути ведучою журналісткою. Друкувала свою поезію в журналі «Освітянин».

 

 

 

 

 

 

 

 

Бортник, М. У світ поезії лечу… / Мар’яна Бортник; передм. Є. Зозуляк. – Тернопіль: Горлиця, 2011. – 48 с.
    Перший віршований доробок Бортник Мар’яни у книжечці «У світ поезії лечу» за змістом є певного сімейного характеру.
Тут: мати, батько, братик, бабуся і дідусь.
І це правильно, оскільки тут – початок та основа сімейного кореня.
У Мар’янки – цікаве бажання: писати одну книжечку кожного року зокрема, щоби потім можна було порівняти рівень свого мислення.
Тож, хай щастить…
Українська дитяча письменниця Іванна Омелянівна Блажкевич народилася 9 жовтня 1886 року в с. Денисів Козівського району у родині вчителя О. Бородієвича – село Денисів було одним з найбільш свідомих сіл Галичини у другій половині ХІХ століття. Священик Осип Вітошинський разом з учителем Омеляном Бородієвичем будили національну свідомість людей, прищеплювали почуття господаря на рідній Землі, заохочували селян до відвідин першої в повіті читальні «Просвіти».
     Такі умови були добрим грунтом, на якому розвивалась і кріпла висока духовність і патріотизм Іванни Блажкевич.
Здобувала освіту в Денисівській початковій і Тернопільській виділовій школах. Екстерном склала екзамени у Львівській учительській семінарії. В 20-х роках вчителювала в Галичі і Залукві Галицького району.
Активно працювала в Союзі Українок, Взаємній помочі українського вчительства, в Товаристві охорони дітей та опіки над молоддю, у філії «Просвіти» в Галичі, була членом повітової управи Української Національної Ради.
Перші літературні спроби Іванни Блажкевич датуються 1908 роком. Зокрема, «Грудка на могилу Марка Каганця», «Жертвам людської сваволі», «Над свіжою могилою», у яких вимальовано жорстоку розправу австрійської адміністрації над українцями Галичини.
Свою пристрасну любов до рідної землі вона прагнула передати дітям, тому писала і публікувала для них цікаві твори:

«Святий Миколай у 20-му році» (1922);
«Тарас у дяка» (1923);
«Діло в честь Тараса» (1924);
«Вертеп» (1924);
«В мамин день» (1931);
«Івась-характерник» (1936);

Збірки поезій: 
«Мила книжечка» (1928);
«Оповідання» (1937);
«Подоляночка» (1958);
«Прилетів лелека» (1991р.);
«Прилетіла ластівка» (1986);
«Хто посіяв промінь» (1976);
«Чи є в світі що світліше?» (1977).

Іванна Омелянівна є автором популярних статей з питань літератури, педагогіки, етнографії. Найбільш плідний період її творчої діяльності припадає на 20 – 30 роки ХХ століття. У цей час Іванна Блажкевич особливо активно підтримує творчі зв’язки з Уляною Кравченко, Ольгою Кобилянською, Костянтиною Малицькою, Тимотеєм Бордуляком, Оленою Кульчицькою, Павлом Думкою, Василем Стефаником, Осипом Вітошинським, Іриною Вільде, Іваном Франком.
Іванна Блажкевич була небажаною всім окупаційним владам. Лише у незалежній Україні у 1993 році засновано літературно-мистецьку премію її імені.
Неабияку роль відіграла у створенні Денисівського краєзнавчого музею, до якого передала чимало експонатів. Ряд речей, які вона зібрала, експонуються в музеї-садибі письменниці.
Померла Іванна Блажкевич 2 березня 1977 року в рідному селі Денисові. Але духовно вона єднала і єднає все наше жіноцтво в одну, єдину родину. Найближча своїм переконанням нам, галичанкам, Іванна Блажкевич постає символом честі і слави української нації, її незламний дух є трагічним стовпом під будову Української Самостійної Соборної Держави.

 

 

Блажкевич, І. Прилетів лелека: вірші та оповідання: [для дошк. та мол. шк. віку] / Іванна Блажкевич; мал. Ольги Лебідь. – Київ: Веселка, 1971. – 50 с.

 

Євген Іванович Безкоровайний народився 24 березня 1947 року в селі Ворвулинці Заліщицького району в селянській родині. Середню освіту здобув у Заліщиках, вищу – у Львівському Національному університеті ім. І. Франка, де опанував фах журналіста. З журналістикою пов’язані і його життєві дороги.
У різні роки працюва в у Заставнівській, Заліщицькій, Тернопільській районних газетах, кореспондентом Держтелерадіо у Тернопільській області, головним редактором обласних газет «Ровесник» та «Селянська доля», а також на громадській та державній управлінській роботі. Зараз – виконавчий секретар обласної організації НСЖУ.
У 1997 році вийшла його перша книжка віршів «Яворина» у 2003 – «Профіль любові». «Душа як сонях» – третя, книжка поета. Помер 19 травня 2015 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Отче наш, Тарасе всемогущий…»: Шевченкіана Тернопілля: поезія, графіка / ред.-упоряд. Є. І. Безкоровайний; худож. Є. Удін. – Тернопіль: Терно-граф, 2014. – 212 с.: іл.

У цій книзі представлено кращі твори літераторів – уродженців Тернопілля, присвячені Тарасові Шевченку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Безкоровайний, Є.   Душа, як сонях / Є. Безкоровайний; ред. Б. Бастюк; худ. Є. Удін. — Тернопіль: Горлиця, 2006. — 136 с.

До третьої книжки поета увійшли вірші широкого громадянського та ліричного діапазону, що тонко виражають духовний світ сучасника. Це і непроминальне почування вини за пережите в минулому і відповідальність за сучасне і майбутнє.
Філософія високої моральності, органічне поєднання інтимних і громадянських цінностей, відкритість перед світом, близькими і рідними — провідні мотиви книжки.

Народився у 1968 році у Калуші.
Живе й працює у Львовi. За освiтою інженер-конструктор електронних приладів. Захоплюється iсторiєю краю. Любить подорожувати разом зi своїми трьома дiтьми й вигадувати для них (i про них) рiзнi пригодницькi iсторiї.
Автор книги «Неймовірні пригоди Остапа і Даринки».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бачинський, А. Неймовірні пригоди Остапа і Даринки: повість: для дітей середнього шкільного віку / Андрій Бачинський; худ. Д. Бачинська. – К.: Грані-Т, 2010. – 152 с., іл.
Ці правдиві (ну… майже правдиві) історії, що народилися з легенд Прикарпаття й Тернопілля, тато Остапа й Даринки розповів з їхніх слів. А для більшої переконливості Даринка супроводила його розповіді власними ілюстраціями.
Під дією чар старого карпатського мольфара близнята Остап і Даринка потрапляють у минуле. Щоб повернутися назад, їм необхідно визволити опришка Івана та його кохану Марисю, доньку воєводи Золочівського замку, з полону закляття чорного чаклуна. І щоб побороти його чари, дітям доведеться подолати довгий складний шлях через непролазні хащі карпатських лісів, темні підземелля львівських костелів та неприступні стіни замків, які охороняють древні духи й привиди. А відтак вони ще мусять подолати страшну королеву-відьму Бону, щоб урятувати свою меншу сестричку Оленку… Та коли вони разом – їм ніщо не стане на заваді!
Бастюк Богдан Іванович — український письменник, поет. Народився 19 липня 1949 р. в с. Мишковичі Тернопільського району Тернопільської області.
    Навчався у місцевій 8-річці та Тернопільській СШ № 8. Закінчив Львівський сільськогосподарський інститут (1972). Працював інженером у колгоспі, в Тернопільському відділі науково-технічної інформації Укрінформагропрому. Нині — фермер у родинному господарстві. Очолює Тернопільську обласну організацію Національної спілки письменників України.
     Літературні твори опубліковані у журналі «Дніпро», «Перевал», «Перець», «Сова», «Україна», «Хлібороб України», газетах «Літературна Україна», «Молодь України», «Веселі вісті»та ін., обласній періодиці, альманасі «Вітрила», квартальниках «Поезія», а також за кордоном, зокрема у США.

     Відомий як прозаїк, поет, автор гумористичних і сатиричних творів. Автор:

     Лауреат премії імені братів Лепких (1993), літературних премій імені Уласа Самчука (2002) та Степана Руданського (2004).
     На вірші Бастюка написали музику до пісень Т. Хмурич, Б. Пілат, В. Подуфалий та ін.

Творчість письменника аналізували А. Кацнельсон, П. Сорока, Л. Тарнашинська, Г. Черінь, інші відомі критики.

 

 

Бастюк, Б. І.  Вдома: поезії / Б. І. Бастюк.- К.: Рад. письменник, 1987. – 71 с.

Друга збірка поета розкриває насамперед тему синівської любові до рідного дому, до землі, яка уособлює образ Батьківщини. Автор за допомогою  невеликого за обсягом, але місткого за суттю вірша веде довірчу розмову з читачем: то соціальну, то інтимно-ліричну, то гумористичну.

 Барна Володимир Андрійович народився 2 червня 1953 року в містечку Товсте на Тернопільщині в родині, яка належить до української етнічної групи «Лемки», що була злочинно депортована зі своєї прабатьківської землі карпатського регіону Польщі.
Після закінчення місцевої десятирічки навчався у Львівському університеті ім. І. Франка на факультеті журналістики (1975р.), а в 1976 році – Київський інститут підвищення кваліфікації працівників радіомовлення і телебачення України.
Працював редактором Тернопільського обласного радіомовлення, очолював західноукраїнську філію Бюро пропаганди художньої літератури.
У 1990 році став ініціатором створення обласного товариства «Лемківщина», обирався його головою і співголовою. За його ініціативною 6-7 червня 1992 року у Тернополі відбувся Всеукраїнський конгрес лемків. З 1994 року – член Світової Федерації Лемків. У 1994 році – прийнятий до Спілки письменників України, з 1981 року – член Спілки журналістів України. Є автором багатьох передач на обласному і республіканському радіо. У радіопередачах часто висвітлює життя лемків – земляків, успіхи художніх колективів, досягнення митців, учених.
В. Барна нагороджений Грамотою Верховної Ради України (2003), Нагрудним знаком і Почесними Грамотами Національної спілки письменників України (2004-2005рр.), Грамотами Тернопільської обласної ради, Тернопільської облдержадміністрації, Подяками та нагрудною відзнакою другого ступеня Тернопільської міської ради (2003), Почесною грамотою і Подякою Київського міського голови (2003, 2004).
Друкувався у періодиці, зокрема у журналах «Київ», «Дзвін», «Дніпро», «Загород» (Польща), «Лемківщина» (США), «Тернопіль», альманах – збірник «Вітрила», «Ладомирецький дзвін» (Словаччина), «Поезія», «Галицька брама» (Москва), в газетах «Літературна Україна», «Наше слово» (Польща) та щорічниках «Україна», «Лемківський календар», «Тернопілля-95» та інших виданнях. Очолював до 2005 року Тернопільську організацію Національної спілки письменників України. Нині на творчій роботі.
В. Барна – автор збірок поезій «В долонях всесвіту» (1991), «Бескиди» (1992), «Пейзажі душі» (1994), «Опілля», книги публіцистики «Лемківщина у серці моїм». 2002 рік – книги “Сльоза в зіницях неба”, “Апокрифи неба”, “Янгол слова”. Його твори перекладалися білоруською, іспанською, італійською. польською, російською та мовою есперанто. У 2003 році став дипломантом обласної премії імені В. Вихруща, 34 Міжнародного форуму поезії “Мир – 2006” і відзначений медаллю журналу “Артекультура” у Мілані, “Наші дні. Культура за мир” (Італія, 2006).
З 2007 року В. Барна – член громадського об`єднання “Тернопільський майдан – 2004”.

 

 

 Барна, В. А.  Храм вічності душі. Вибране: Поезії / В. А. Барна; передм. М. Ткачука. -Тернопіль: Лілея, 2008 – 216 с. – (Світова духівниця українства: ч. 8.

До нової книги Володимира Барни “Храм вічності душі” увійшли твори із попередніх збірок, які й склали основу вибраних поезій автора. Самобутній й оригінальний поет із Тернополя щиро і відкрито сповідається перед читачем про переживання свого ліричного героя наприкінці XX століття.
Своєю новою збіркою він наче перекидає місток у третє тисячоліття, аби заявити, що проблеми, болі і переживання поета за долю планети, за долю людини, за долю коханої жінки непроминальні. Вони завше актуальні, бо вічні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бандурка, І. П.  Словосповідь, або Вільні вірші Володимира Барни: літературний портрет / І. П. Бандурка; ред. Л. Мельник. – тернопіль: Тернограф: 2009. – 184 с. – (Мистці Тернопілля; ч. 3)

У книзі-нарисі висвітлено життєвий і творчий шлях українського поета-верлібриста Володимира Барни.
Автор уперше глибоко аналізує художній доробок В. Барни, акцентує увагу на його новаторські тенденції, показує роль і місце письменника у літературному процесі кінця XX – початку XXI століття, а також простежує зв ‘язки його творчості з історією та мистецтвом України, культурою інших народів.
Книга “Словосповідь… ” – це третя праця автора з його літературознавчого трилисника. Вона є продовженням серії “Мистцї Тернопілля”, яку започаткував у 2002 році І. Бандурка.

 

 

 

 

 

 

 

 

Барна, Володимир.
Янгол слова [Текст] : поезії / В. Барна ;  ред, передм. В. Баранов ; худож. І. Горбачевська. — Тернопіль : Горлиця, 2002. — 32 c.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Ваrnа, W. Rosa na lancetah traw / Wolodymyr Ваrnа; redakcja W. Graban. – Krynica: Zаgгоda, 1998. – 64 c.

 

 

Балух, Л. Індичка: для дітей мол. шк. віку / Люба Балух; худ. Н. Луцишин. – Львів: Мульти Арт, 2011. – 12 с.: іл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Балух, Л. Мартусині уроки: повість / Люба Балух;. худ. Н. Луцишин. – Львів: Мульти Арт, 2014.- 60с.: іл.

Період лихих дев’яностих поставив на коліна український народ. Фінансова криза розлучила чимало сімей. Тисячі наших земляків поїхали за кордон шукати кращої долі. Старенькі батьки та недоглянуті діти зосталися в Україні.
Школярка Мартуся — одна з них. Чи зможе покинута родиною дівчинка вижити у цьому світі? Чи вистачить у неї сили і мужності самотужки побороти дорослі проблеми, що тягарем лягли на дитячі плечі? Чи є надія на краще майбутнє?
Драматичний початок та щасливий кінець повісті змусять замислитись над істинними цінностями життя. Міцний духовний стержень та вчинки головної героїні приємно здивують читача і відгукнуться в серці повагою до сильної духом дівчинки.

 

 

 

 

 

Балух, Л. Пригоди Оленки, або 28 копійок: для дітей мол. шк. віку / Люба Балух; худ. Н. Луцишин. – Львів: Мульти Арт, 2013. – 28 с.: іл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Балух, Л. Пригоди півника Рудька та курочки Зозульки: для дітей мол. шк. віку / Люба Балух; худ. Н. Луцишин. – Львів: Мульти Арт, 2012. – 28 с.: іл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Балух, Л. Чарівні кульки для Асі: для дітей сер. шк. віку / Люба Балух; худ. Н. Луцишин. – Львів: Мульти Арт, 2011. – 32 с.: іл.

 

 

 

 

 

Марія Йосипівна Баліцька (Шаваровська), літературний псевдонім Чайка.
Народилася 26 грудня 1963 року в селі Піщане Зборівського району Тернопільської області. Закінчила Піщанську початкову школу і Манаївську восьмирічку; Копичинецький технікум бухгалтерського обліку; факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (нині — Національний університет).
Із 1993 року — член Національної Спілки журналістів України; дипломант II Всеукраїнського конкурсу журналістів «Українська Мадонна»; головний редактор газети «Університетська думка» Тернопільського національного економічного університету.
Автор збірок поезій «Жменька щастя» (1997 p.), «Демон Кохання» (1997 p.), «Сонце над Серетом» (1998 p.), «Загадкова Леді» (2001 p.), «Неопалима Купина» (2003 p.), «Жар-Птиця» (2007 р.) та «Хай святиться любов» (2008 p.), книг-розмальованок для дошкільнят «Сіренькі кролики» (1998 p.), «Казка про податки» (2004 р. та 2005 p.), співаника «Пісенне намисто» (1999 p.), романів «Музика Землі» (2004 р.) і «Чарівниця» (2005 p.), книг віршованої прози «Сонцесни», «Стрітення» та «Поцілунок Дельфіна» (усі — 2005 p.), казок «Парасолька для сонечка» (2006 p.), «Лісова скарбничка» та «Андрійків світанок» (2007 p.); кантички «Джерело любові».
Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Володимира Вихруща. Від лютого 2008 року власним коштом видає для літераторів Тернопілля газету «Літературна криниця».

 

Баліцька, Марія Йосипівна. Калинова журба [Текст] : поезії, народжені війною … / М. Баліцька ;  обкл. М. Баліцької. — Тернопіль : ФОП Баліцька М. Й., 2023. — 144 с. : іл. 

«Калинова журба» — нова (антистресова) книга різножанрових поезій, народжених під час російсько-української війни 2014-2023 років, – редакторки газети ЗУНУ «Університетська думка», Заслуженої журналістки України, лауреатки численних літературно-мистецьких Всеукраїнських та Міжнародних премій, серед яких «Коронація слова», членкині НСЖУ, НСПУ і Правління ТОО НСПУ, художниці, народної майстрині, громадської діячки, літераторки Марії Каліцької, яка щиро вірить у Бога, відданість /відвагу/мужність/стій-кість воїнів ЗСУ і в неминучу Перемогу рідної Соборної України:

В УКРАЇНІ-ВІЙНА!

Усі плани колишні — мізерні…

До роси чи сльози

Враз змаліли

Бажання й мрій зов…

Залишилась Надія –

Як гірчичне чи макове зерня,

Але в ній – Перемога,

Мир Божий й

Вселенська Любов.

У книзі наскрізною ниткою проходить пошук світла радості, надії і усвідомленого спокою, пошанівок коріння роду; гармонія людини і природи, любов до ближніх і до України, сила щирої молитви серця, смирення душі, віра в Бога і свідчення, як – у миті страху/страждань/випробувань – всюдисущий і милосердний Господь бачить/знає все і ніколи не покидає своїх: Усе, що є, – йде за Господнім Словом.

 

Баліцька, М. На берегах Стрипи й Серету: поезії / Марія Баліцька, Володимир Хом’як. — Тернопіль: Горлиця, 2012. — 160 с.: іл.

«На берегах Стрипи й Серету» — книга двох земляків, які оспівують Зборівщину і Залозецький край славного Тернопілля.
Поезії Марії Баліцької і Володимира Хом’яка — дитинство яких пройшло на берегах відомих в Україні і вагомих для екології й економіки держави річок, що починаються з цілющих джерел, а відтак мають здатність зцілювати спраглі душі людей, що п’ють воду із Серету, зі Стрипи, з Дністра; які купаються у названих річках, у лимані біля Білгород-Дністровського на Одещині й взагалі у Чорному морі, — суголоссям оспівують ідею гармонії Людини і Природи, навчають пошанівку до коріння Роду, до витоків Життя…

 

 

 

Баліцька, М. Й. Веселкове диво: п’єса / М. Й. Баліцька. – Тернопіль: Горлиця, 2009. – 48 с.: іл.

Ця п’єса Марії Баліцької про важливість дотримання народних традицій і звичаїв, відповідальність за вчинки, перемогу над темрявою Світла, над злом – Добра; про гармонію Людини і Природи та щасливе дитинство.

 

 

 

 

 

Татові: вірші, оповідання, есе про тата / упоряд. М.Й. Баліцька. – Тернопіль: Терно-граф, 2013. – 160 с.: іл.

Книга «Татові» об’єднала 100 авторів – письменників, літераторів, творчих особистостей, які створили: поетично і віршовано, есе і оповідання, сповідь і замилування – немов посадили Сад Пошанівку Тата, у якому також росте напутнє Слово священика, повчально-виховне Слово науковця-педагога, і Слово пошанівку батьків – зі Святого Євангелія.

 

 

 

 

 

Баліцька, М. Подільська Ластівка у Таврійському краї…: [для мол. і старш. шк. віку] / Марія Баліцька. – Тернопіль: Горлиця, 2014. – 64 с.: іл.

Книга члена Національної спілки письменників України Марії Баліцької запрошує маленьких і юних читачів у захоплюючу, сповнену неймовірних пригод подорож цікавими місцинами Поділля, Галичини і Таврійського краю разом із тринадцятирічною дівчиною Мар ’янкою.
Залюбленість героїні у красу довкілля допомагає долати розмаїті перепони, які зустрічаються їй на шляху, сприяє розширенню кола друзів, серед яких – весела ластівка, прудконога ящірка, працьовита бджола, сірий журавель…

Книга “Подільська Ластівка у Таврійському Краї” навчає за будь яких умов залишатися собою, завжди робити добро, несхитно вірити у справедливість Законів Всесвіту, пам ‘ятаючи: що людина сіє – те й пожинає…
Наскрізною ниткою проходить у книзі ідея гармонії Людини і Природи та усвідомлення життєвої Мудрості: де народились – там маємо цвісти!

 

Баліцька, М. Й.    Містична троянда / М. Й. Баліцька. – Тернопіль: Збруч, 2009. – 80 с.  

…Містична ТрояндаЗ Ісусом воскресла.


Містична Троянда –
Одвічна любов!
Містична Троянда
В Престолі Небеснім
Тримає над нами
Пречистий Покров…

 

 Баліцька, М. Й.   Ріка життя Володимира Вихруща / М. Й. Баліцька. – Тернопіль: ТНЕУ, Економічна думка, 2009. – 144 с.

Двадцять третя книга Марії Баліцької увібрала в себе і внутрішнє світосприйняття, і мислення авторки. Віконце Сонцесяйного світу відчиняє вона людям і через уміння бути вдячними Учителям, яких Господь посилає нам у земному житті, котре рікою пливе до Вічності.
“Мій Учитель прийшов тоді, коли я ще не зовсім була готова. Однак він зробив усе, щоби я відкрила серце до Світла.”

Володимир Вихрущ: 

“…Як добре сіється насіння,
Ідея не зазнає тління.
Учитель в учнях ожива,
Й живе в наступних поколіннях.”

 

Баліцька, М. Й.   Калинова душа: оповідання, новели, замальовки / М. Й. Баліцька . – Тернопіль: Збруч, 2008. – 80 с.

“Калинова душа” – нова книга Марії Баліцької, яка має потужний та рідкісний Божий Дар творити неповторно. Її оповідання, новели, замальовки відкривають нове у літературній творчості, представляючи авторку як зрілого майстра витонченої ліричної прози, кваліфікованого психолога, музиканта, дробротворця, котрий дарує радість, щастя, насолоду від споглядання довкілля, відчуття музики землі й благословіння неба. Пишучи для дітей, М. Баліцька засобами художнього слова моделює народні традиції, грунтовані на духовних засадах. Любов до життя пульсує у кожному творі авторки і неодмінно торкається серця читача, додаючи кожному віри у власні сили.
“Калинова душа” стане добрим помічником і порадником учням середнього і старшого шкільного віку, студентам вищих навчальних закладів України, педагогам, а також усім, хто шукає себе у житті.

 

 

 

Баліцька, М. Й. Жар-Птиця: лірика / М. Й. Баліцька; ред. Я. Сачко. – Тернопіль: Горлиця, 2007. – 64 с.

Ця книга містить лірику, пісні, вірші громадянського звучання, роздуми про сенс буття на землі.

 

 

 

 

 

 

Збірочки для дітей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Баліцька, М. Й. Осяйний Тернопіль / М. Й. Баліцька. – Вид. 2-ге, допов. – Тернопіль: Терно-граф, 2014. – 128 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 Баліцька, М. Мандрівка з Янголом: вибране/ Марія Білецька.- Тернопіль: Тернограф, 2016.-144с.

“Мандрівка з Янголом” – книга члена національної спілки письменників України Марії Баліцької, до якої увійшли як раніше оприлюдненні вірші, оповідання, співана поезія, поема письменниці, так і новонаписанні етюди , замальовки, есе…
Твори Марії Баліцької мають велику художню цінність сповнені глибоким філософським змістом, пронизані ідеєю Гармонії Людини і Природи, навчають за будь-яких обставин залишитися собою, довіряти своє життя Богові, вірити у краще майбутнє України.

 

 

 

 

Чайка (Баліцька), М.
Хай святиться любов  : поезії / М. Чайка (Баліцька), В. Барвінок ;  худож. В. Сава. — Тернопіль : Криниця, 2008. — 96 с. : іл.

Дана книга – це поетичний гімн всепоглинаючому почуттю кохання, високій народній моралі, художнє відображення складних душевних колізій, що виникають у відносинах між закоханими, які пристрасно освідчуються у своїх найінтимніших почуттях.

 

 

 

 

Баліцька, Марія.

Марійчині колисанки [Текст] : [колискові пісні] / М. Баліцька. — Тернопіль : Горлиця, 2011. — 32 с. : іл.

«Марійчині колисанки» —  допоможе немовляткам і старшеньким діточкам солодко спати, радісно прокидатися і весело жити, бо кожна “Марійчина колисанка” сповнена Світлом, Добром, Мудрістю і Любов’ю.

Для родинного читання.

 

 

 

 

 

 

Баліцька, Марія.

Яблуневий розмай [Текст] : вибране / М. Баліцька. — Вид. 3-тє, допов. — Тернопіль : Горлиця, 2015. — 256 с. 

У книзі представлені тексти пісень, які часто звучать в ефірі радіо і телебачення, під час концертів та фестивалів місцевого, Всеукраїнського та міжнародного рівнів (авторка вдячна композиторам і виконавцям за співпрацю).

 

 

 

 

 

 

 

 

Баліцька, Марія Йосипівна.

Сонце над Серетом [Текст] / М. Й. Баліцька ;  передм. В. Вихруща ; худож. оформ. В. Підгурського. — Тернопіль : Економічна думка, 1998. — 160 c. : іл.

Віршований уклін Україні з нагоди сьомої річниці незалежності держави представляє третю книгу української поетеси, члена Спілки журналістів України Марії Баліцької “Сонце над Серетом”. У книзі — чотири розділи, об’єднаних одним тематичним спрямуванням: любов до матері, любов до дітей, любов до людей, любов до України, любов до Бога.
Книга розрахована на читачів усіх поколінь.

 

 

 

 

 

Баліцька, Марія Йосипівна.

Журавлина пісня [Текст] : есе, поезії, пісні, філософія життя, гуморески / М. Й. Баліцька ;  ред. П. Козловський. — Тернопіль : Терно-граф, 2016. — 128 с. — На світлу пам’ять брата – бійця АТО Володимира Шаваровського. 

У книзі наскрізною ниткою проходить пошанова до коріння роду, повага до традицій і звичаїв рідного народу, любов до України, ідея гармонії Людини і Природи.

Білим цвітом виспівує калина під вікном збудованої батьками хати «Журавлину пісню» братові-лебедику, нагадуючи, що спасіння людини — в Любові Христа Спасителя, з Джерела якої намагаються черпати спокій просвітленні християни. Особливі сторінки книжки — цикл присвят «Небесній Сотні» і Лицарям Української Землі; телефонні розмови з братом, який перебував у зоні АТО, деяка інформація з перших вуст взята за основу «Журавлиної пісні».

 

 

 

Баліцька, Марія Йосипівна.

Мар’янчині секрети [Текст] : [віршована проза, образні мініатюри, співана поезія] : для дітей мол. і ст. шк. віку / М. Й. Баліцька. — Тернопіль : Горлиця, 2014. — 48 с. : іл.

Секрет книги – у світі: Любові до довкілля, до батьків і дітей, до рідного краю; у радості життя на землі; у гармонії Людини і Природи…
Книга спонукає до образного мислення; буде добрим помічником батькам і вчителям у вихованні підростаючого покоління.