Петро  Миколайович Мельник  – уродженець села Угриньківці(7 січня 1943 року), що в Заліщицькому районі Тернопілля. Випускник Заліщицької середньої школи (1959), закінчив Львівський національний університет ім. Івана Франка – факультет журналістики(1969). Багаторічний (1969-2001) заступник та редактор заліщицького “Колоса”(редагував його 26 років), автор сотень репортажів, кореспонденцій і нарисів у районній, обласній та центральній пресі України, а також історико-краєзнавчого видання “Від колиски до Вітчизни” (2002), збірок поезій – “Цвітограй полудня” (1994), “Ватра надвечір’я”(2002), “На черені совісті”(2007), “Бліки вітражів”(2012),  “Абетка слова”(2014) та “Горнятко духмяної кави” (2017), а також збірки оповідань “Мальви і кремінь”(2013).

Петро Мельник друкував вірші у “Склянці часу” і “Поетичній топоніміці”, а ще він автор малої прози у журналі “Літературний Тернопіль”(№4, 2008 р., №1, 2010 р.), перекладач(“Літературний Тернопіль”, №2, 2009 р., “Золота пектораль”, № 3-4, 2010 р.). Він лауреат премії журналу “Літературний Тернопіль” та газети “Вільне життя” у номінації “Поезія”(2014), лауреат Крайової літературно-мистецької премії ім. П. Ковальчука у номінації “Газетно – редакційна діяльність та журналістська творчість”, упорядник і редактор збірок віршів та краєзнавчих розвідок багатьох заліщицьких літераторів.

 

 

 

Мельник, Петро.
Перезва серця і душі  : поезія / П. М. Мельник. — Тернопіль : Терно-граф, 2019. — 160 с.

До чергової книжки Петра Мельника увійшли вірші останніх років та деякі поезії з його попередніх збірок, котрі – як вважає автор – суголосні з теперішнім днем. Однак провідною темою його пера, як завше, залишаєтсья любов до рідного краю, на екзоти котрого він дивиться “поглядом душі через мембрану серця”, а також лейтмотив спадкоємності поколінь. Власне, тому поет нагадує кожному, що “Весь набуток і досвід, ганьба наша й слава – все проходить крізь сонячні лінзи синів” і закликає бути гідними їх вчителями.
Традиційні форми стилю поета багаті його внутрішнім світом, його єством, а хвилююча напруга почуттів – філософсько мудра і світла. Віримо, що вона знайде відгук у серцях читачів.

Мацюк Володимир Львович народився 16 грудня 1955 року в м. Тернополі.
Після закінчення Тернопільської школи №12 у 1979 році навчався у Тернопільському медичному інституті.
3 1984 року — лікар-травматолог травмопункту Тернопільської комунальної лікарні швидкої допомоги.
Віршувати почав зі шкільних років. Перші публікації в пресі — у кінці 80-х років. Пісні автора прозвучали у виставі «Сотниківна» (1997 р.) в обласному драматичному театрі імені Тараса Шевченка.
Перша збірка віршів і пісень «Золото серця» була видана в 1999 та 2002 рр. У 2000 році вийшли збірки: «100 рецептів з медицини жартома і всерйоз» та до 2000-річчя Різдва Христового — «Стежина до Бога». У 2004 році побачила світ збірка рубаї та епіграм «До людей».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Мацюк, В. Л.  Присвята: вірші / В. Л. Мацюк. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 208 с.

Пропонована збірка рубаї «Присвята» — спроба автора подати своє розуміння розвитку нації в суспільному та духовному руслі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мацюк, В. Сяйво душі: пісні, рубаї, поезії / Володимир Мацюк. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2015.– 384 с. – ISBN 978-966-07-2735-9.

У книзі представлено творчий доробок відомого тернопільського поета-композитора Володимира Мацюка за останні 5 років.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мацюк, Володимир.
З думами про майбутнє : пісні, рубаї, поезії, переспіви / В. Мацюк ;  обкл. С. Демчак. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2019. — 272 с.

 

 Мацьопа, О.  У моєї любові: лірика / Омелян Мацьопа. – Тернопіль: Астон, 2011. – 56 с.

Мацьопа Омелян – автор збірок інтимної лірики «Кохання земного тонка акварель», «Мрій стрункі морелі», «Янголи відкритих почуттів». Книжка, яка врешті побачила світ, є своєрідним продовженням попередніх івозвеличує кохання, бо «як вмієш кохати – то день серед ночі, і в щастя, як в персня, немає кінця».

 

Ірина Мацко – письменниця, ілюстратор дитячих видань, публіцист, видавець.
Авторка численних творів для дітей та дорослих, фіналіст першого конкурсу малої прози „Сила малого”, призер конкурсу творів для дітей “Мистецької Сторінки” та часопису “Захід-Схід” (казка „Пригоди дубового листочка”).
Народилася 21 травня 1978р. на Тернопільщині. Шкільні роки пройшли у с.В.Ходачків Козівського району, Тернопільської області. З 1995 року проживаю у м.Тернопіль.
Пишу дитячі казки, оповідання та жіночі новелли, есе. Ілюструю, укладаю хрестоматії та прописи для дошкільнят.
Перший власний доробок створений у 2004 році – фотоальбом-казка для новонароджених „Казка твого народження”, який побачив світ у видавництві „Навчальна книга Богдан” у березні 2007 року.
З квітня 2007 року – почала публікуватись серія дитячих казочок про маленькі букви з власними ілюстраціями у Чернігівській газеті „Деснянська правда”.
Казки про маленькі букви, а також пізнавальні казки про природу друкуються у дитячому журналі „Ангелятко” та у журналі „Літературний Тернопіль”
Фіналіст першого конкурсу малої прози „Сила малого”. Твір увійшов у 100 кращих творів та книгу „Сила малого”, що була видана за результатами конкурсу.
З січня 2007 року – початок роботи приватним підприємцем-видавцем, видавництво „ІрМа” та видання чотирьох книжечок з серії розмальовок „Розмалюй та вивчи”.
Призер конкурсу творів для дітей “Мистецької Сторінки” та часопису “Захід-Схід” (казка „Пригоди дубового листочка”).

 

Мацко, Ірина.

     Героїчні казки [Текст] : для дітей мол. шк. віку / І. Мацко ;  худож. М. Чайка. — Харків : Віват, 2024. — 64 с. : іл. — (Оберіг). 

Серед квітучих садів і золотих ланів розкинулася казкова держава, де жив і народ. А в сусідній країні під владою жорстокого й боягузливого короля-курдупля Боїнька животіли люди сірі й залякані. Якось охопила того коротуна люта заздрість: вирішив він поневолити щасливий співучий народ і пішов на нього війною.

Та постали проти нього сміливці… Пташка зі сталі, яка запалювала серця посеред темряви й болю. Відчайдушна Тайра, яка повертала воїнів до життя. Михайло у розлюченій вишиванці, міцнішій за будь-яку броню. Залізний Генерал повів у бій тисячі хоробрих воїнів. І перемогли й вони й Боїнька, і Покору, і Дику Потвору, і Зло, і всю нечисть, яку війна принесла із собою. І до віку стоятимуть герої та героїні на сторожі миру та спокою: хтось на землі про них ширитиметься світом.

 

 

Мацко, І. О. Мамине серденько: казка: [для дошк. та мол. шк. віку] / І. О. Мацко; худ. В. Стецюк та ін. – Тернопіль: ІрМа, 2011. – 14 с.

Чи знаєш ТИ, що таке мамине серденько?
Думаєш, воно таке, як на малюнку в енциклопедії?
Ні, дитино, серце набагато більше.
Цього незобразиш на жодному малюнку.
А головне, що у серці основне місце займаєш ТИ.
Так-так, саме ТИ…
Дивне серце, правда? Поки Тебе не було, там поміщалося багато всього. Але після Твого народження це все потіснилось, і більшу частину серденька зайняла дитина.
Саме діти є господарями маминого серденька.
І лише вони його можуть розбити.

 

 

 

 

 

Мацко, І. О. Пригоди маленького Мобіка: розповідь-казка: [для мол. шк. віку] / Ірина Мацко; худ. Д. Тимоніна. – Тернопіль: ІрМа, 2010. – 42с.: іл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мацко, І. О. Зернятка мудрості: збірка казок, переказів та оповідок: [для  дошк. і дітей мол. шк. віку] / уклад. І. Мацко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2013. — 176 с.

До збірки увійшли авторські та фольклорні казки, перекази, легенди й оповідки.
Для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, вихователів дитячих садків, батьків, усіх небайдужих до художнього слова.

 

 

 

 

 

 

Мацко, І. О. Рости, моє деревце, з міцного коріння / І. Мацко; худ. оформл. К. Бібіка. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2012. – 35 с.: іл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мацко, І. О. Загублена писанка [для дошк. та мол. шк. віку] / І. О. Мацко; Тернопіль: Підручники і посібники: 2015. – 8 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мацко, І. Голочка та подушечка: казка / І. Мацко; худож. Оля Левус. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2015. – 24 с. – ISBN 978-966-07-2821-6

Ця незвичайна історія трапилася із сестричками Оленкою та Світланкою. Маленька чарівна лялечка, що ожила на сторінках казки, показала їм, як вони чинили одна з одною, що відчували і як болюче робили іншим… Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку та їхніх батьків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мацко, І. Медовий сухарик: дитяча казка / І. Мацко; худож. Наталія Шевчук. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2015. — 20 с.: іл. –  ІSBN 978-966-07-2821-9

Красивий, смачний, медовий… «Як такого не любити, адже він найкращий!» — подумає кожен про нашого головного героя — Медового Сухарика, прочитавши казку. Так думали і сусіди Сухарика по столу, а ще й мати Булочка та дочка Скибочка. Але чи так важлива зовнішня краса, коли серце черстве, а душа порепана? Тут уже ніяким медком не змастиш і не виправиш.

Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку та їхніх батьків.

 

 

 

Мацко, І. Перехідний вік моєї мами: повість / Ірина Мацко. – Київ: Академія, 2016. 

Їй не подобається у собі все. У свої тринадцять Аля гостро переживає непорозуміння в сім’ї. Допитливо приглядається до мами, в якої свій «перехідний» вік. Її бентежать стосунки з однокласниками, перші місячні, пригоди в таборі, поцілунки і пробуджене кохання… І щось дуже важливе відкриває мамина розповідь про її перше кохання.
Порозуміння завжди можливе, якщо його прагнути, — переконують події повісті Ірини Мацко «Перехідний вік… моєї мами».

 

 

 

 

 

 

 

Мацко, І. Тік-Так: казка / І. Мацко; худож. Ксенія Рибалко. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2015. – 24 с. – ISBN 978-966-07-2820-2

Тік-Так… І в уяві виникає образ старенького годинника, який безперестанку наспівує пісеньку: тік-так, тік-так, тік-так… Про що ця казка, думає читач, нетерпляче перегортає сторінку і … знайомиться з допитливим хлопчиком Сергійком, який через свою цікавість потрапляє в казкову країну часу, де й відбувається пригода. Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку та їхніх батьків.

 

 

 

Мацко, І. Чарівна дудочка: оповідання, казки / Ірина Мацко. – Харків: Белкар-книга, 2015. – 64 с.: іл. – (Веселка).

Ця книжка вчить дітей доброті, щирості, порядності, чуйності, розвиває вміння дружити, обирати й цінувати друзів. Саме ці риси перш за все необхідні кожній людині для того, щоб її поважали.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мацко, Ірина Олександрівна.
Казочки до свята  : для дітей дошк. та мол. шк. віку / І. О. Мацко ;  літ. ред. Б. Мельничук ; обкл. К. Бібік. — Тернопіль : ІрМа, 2010. — 32с.

Народився в м. Ланівці, Тернопільської області. Координатор Львівського форуму видавців у Тернополі. Автор поетичних збірок “Прототип” та «Прерії»(складової книги «Відчути небо»).
Учасник та переможець багатьох поетичних конкурсів.
Поет, студент Тернопільського Національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (українсько-польська філологія).
Учасник літературної студії «87» імені Юрія Завадського.

 

 

 

 

Матевощук, Ю. Прототип. – Тернопіль: Крок, 2011. – 98 с. – (Покоління 87).

Чергова книга тернопільського літературного покоління 87, надзвичайно сильна стилем і формальним втіленням. Юрій Матевощук – поет, який витримав напади своїх колег та залишився на стежці традиційної для української поезії форми. Його римований та ритмізований поетичний текст демонструє добре володіння цією технікою. Образи повнозвучні, густі, часто так ускладнені, як це властиво молодому енерґійному стилю. Це перша окрема книга поета, проте вже не перша добірка, яка могла потрапити до рук читата. Юрій Матевощук став співавтором книги “Відчути небо” добіркою “Прерії”. 

Мартинюк Олексій – учень 10 класу Тернопільської ЗОСШ №24. Переможець Всеукраїнської премії ім. Романа Завадовича за популяризацію дитячої книги в номінації “За вдалий літературний дебют серед молодих авторів”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мартинюк, О. Незвичайні пригоди звичайного хлопця: збірка дитячих оповідань / Олексій Мартинюк; збірка дитячих оповідань / Олексій Мартинюк; мал. Юлії Марчук. – Тернопіль: Крок, 2015. – 48 с.: іл.

Малецька Любов (12. 10. 1983, с. Загір’я Зборів. р-ну Терноп. обл.) – поетеса. Чл. НСПУ (2013). Літ. премія ім. С. Будного (2010). Закін. Терноп. пед. ун-т (2008). Працювала методистом Метод. центру з роботи із сім’єю та молоддю, від 2012 – бібліотекар б-ки № 4 для дітей у Тернополі. Дебютувала зб. поезій «Останній міф» (Т., 2003; переможець обл. конкурсу кращих творів молодих терноп. авторів «Перші ластівки»). Окремі твори вміщені у колект. зб. «Вакації–2» (Т., 2007), «Ірпінь–2009» (Біла Церква, 2010), «Цілунок троянди» (2012), «Славень Тернополю» (2013), «Подяка Богу» (2014; усі – Тернопіль), публікуються у г. «Лі­тературний Тернопіль», альманасі «Подільська толока».

Малецька, Любов Михайлівна. Жменька активованих хвилин / Л.М. Малецька ; ред. В. Кравчук. – Тернопіль : Терно-граф, 2015.​ – 112с.

 

 

 

 

 

 

Малецька, Любов. Розповім Тобі пошепки… [Текст] : повість в есеях / Л. Малецька ;  іл. М. Кузіва. — Тернопіль : Мандрівець, 2020. — 176 с. : іл.

… Вона без вагань ухвалює обдумані рішення, не озирається в минуле, не розмінюється на дрібниці, будує своє життя за власними принципами. Вона не ходить амплітудними перехрестями, не приховує бурхливих емоцій, не оминає прямолінійності, може вмить ощасливити слушною порадою. Вона здатна залагодити будь-який конфлікт. Живе без образ і обмов. Любить терпкі помаранчі і драйвову музику….

У книзі – 39 есеїв, що символізують 39 насичено-світлих та яскраво-емоційних років прожитого.

 

 

Малецька, Любов Михайлівна. Розсипаний обрій [Текст] : поезії / Л. М. Малецька ;  передм. Є. І. Безкоровайнргр. — Тернопіль : Терно-граф, 2009. — 120 с.  – ISBN 978-966-457-083-8.

У новій книжці Любові Малецької ще місткіше звучать інтонації глибинного порозуміння ліричного героя з казковим дивосвітом, ще метафоричніше осягнуто діапазон філософії буття і творчого чину, ще зриміше усвідомлюється головний вектор поетеси, що “добро творити — не лише повинність”.

Видання заслуговує на гідне поцінування любителів поезії як традиційного, так і неокласичного напрямку.

Народилася 29 квітня 1979 року у Львові.
Закінчила філологічний факультет Львівського національного університету, працювала редактором літературної програми Львівського радіо і передачі для дітей. Зараз працює в Інтернет-виданні ZAXID.NET, разом з чоловіком виховує семирічну доньку Вікторію.
Найбільше захоплення – література, а також – класична музика і живопис. Не уявляє собі життя без книжок – воно було б безбарвним і нудним.
Виходом першої власної книжечки «Про Зайчика-Забудька та інші історії» завдячує донечці, для якої насамперед її і писала. Вікторія долучилася також до ілюстрування книжки, оскільки дуже любить малювати, а особливо – малювати зайчиків. Донечка – перший слухач і критик, а головне – найбільше джерело життєвої енергії і сонячного сприйняття світу.
Лауреат ІІ премії Всеукраїнського конкурсу на найкращі прозові твори для дітей «Золотий лелека» 2008 року.

 

 

 Малетич, Н. Про Зайчика-Забудька та інші історії / Наталка Малетич. – К.: Грані-Т, 2009. – 56 с.: іл. – (Золотий лелека).

Кожен малюк має улюблену іграшку. Без неї він категорично відмовляється вкладатися спати, йти в садочок, годує іграшку з ложечки та розповідає їй свої найбільші таємниці. Ось і в маленької Вітусі є такий улюбленець — Рожевий Заєць. Проте цей зайчик незвичайний зовсім не через свій колір, а тому, цю вміє не тільки слухати, а й розповідати власні історії, і всі — про пухнастих звіряток, яких дітки люблять найбільше — про зайчиків. Отож, такої кількості різноманітних зайчиків ви ще не бачили в жодній книжці! І тепер маленька Вітуся точно знає, що робити, коли залишається вдома сама, навіщо потрібно чистити зуби та багато-багато всього цікавого й корисного.
Читайте книгу Наталки Малетич, переможця конкурсу на найкращі твори для дітей «Золотий лелека». А проілюстрували її Ольга Гаврилова та донька Наталки Малетич Вікторія Зубрицька.

 

 

Малетич, Н. Щоденник ельфа / Наталка Малетич; іл. А. та Д. Нечаєвські.- Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 175 с.
Всі діти – ельфи. Принаймні такими вони народжуються. А коли починається їхнє школярське життя – тут вже прозорі крила мають набути сили, аби політ вирізнявся прикметами висоти, переможності, товариської підтримки й звичайного порозуміння з колишніми ельфами – батьками. Герої оповідань Наталки Малетич ходять вулицями різних міст і вчаться в різних школах, і вподобання у них неоднакові, та все ж вони багато в чому схожі, коли прагнуть самостійності у вчинках чи втрапляють у халепу. І навіть якщо ви не вважаєте себе ельфом, книга все одно про вас.

 Олеся Мала народилася 10 жовтня 1999 року у місті Тернопіль.
У 2001 стала учасницею дитячого театру естради “Діти сонця”. Театр бере участь майже у всіх святах у місті.
У 2004 році Олеся почала займатися фортепіано, гра на цьому інструменті допомагає і у вокалі.
Із 2005 року навчається у Тернопільській обласній комунальній експериментальній комплексній школі мистецтв (спеціальність: вокал, фортепіано). Тоді ж більш серйозно почала займатися вокалом у студії “Співанка-вишиванка”, що діє при школі (керівник: Матвіїв Л.В.).
З 2007 року, для вдосконалення вокальних навиків, почала співати у студії “Шанс” (керівник Крамар О.Ф.).
Із 2008 займається у студії класичного танцю “Перлина”.
Олесі подобається рок-музика, але для ознайомлення із всіма жанрами, пробує свої сили з народними піснями, з джазом та блюзом.
Родини батьків із Лемківщини, тому дівчинка співає та постійно вивчає нові лемківські пісні. Цим вносить і свою частинку для збереження цієї чудової гілки української культури.
Здобула дипломи фестивалів-конкурсів: “Кримська хвиля” (м.Феодосія, 2007, 2008); “Кришталевий жайвір” (м. Тернопіль, 2008, 2009). ІІІ місце “Соколята Лемківщини” (м. Тернопіль, 2008). Диплом 2-го ступеня на “Зажги свою звезду” (м. Москва, 2009). Лауреат першої премії “Червона калина” (м.Тернопіль, 2009). Лауреат “Пісенний вернісаж” (м. Київ, 2010). Гран-прі “Мелодії Підкаменя” (смт. Підкамінь, 2010). Також брала участь у фестивалі “Дзвони Лемківщини” (м. Монастириськ, 2007, 2008, 2010).

 

 

 

Народився 15 жовтня 1921 року в селі Березова Рудка (тепер Полтавська область). З дитинства знав багато пісень, які чув від батька та гостей, котрі відвідували родинну хату. Одразу після голодомору 1932—1933 років в УСРР підлітком виїхав на Донбас, працював на шахтах, навчався в гірничопромисловому технікумі.

Від 1938 року — студент Київського гідромеліоративного інституту. В 1940 році призваний до Червоної армії, служив прикордонником на заставі Бури (на кордоні з Афганістаном). Після початку Другої світової війни пішов на фронт автоматником розвідувальної роти, а згодом став літературним працівником дивізійної газети «За победу». Після тяжкої контузії 8 травня 1945 року в Східній Прусії, став інвалідом 2-ї групи.

У повоєнні роки працював у редакціях газет: «Сільські вісті», «Молодь України», був кореспондентом Всесоюзного радіо по Україні. У «Сільських вістях» познайомився зі своєю майбутньою дружиною Тамарою Іванівною, присвятив їй багато ліричних віршів. Першу свою збірку поезій «Дарую людям пісню» опублікував в 1962 році і був прийнятий в члени Спілки письменників України. Заслужений діяч мистецтв України з 1974 року, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка з 1976 року, Почесний громадянин міста Києва з 2015 року.

Проживав у Києві на вулиці Михайла Омеляновича-Павленка, 19а (колишня Суворова), де встановлена меморіальна дошка. Похований на Байковому некрополі Києва поряд з могилою доньки (ділянка 1-2-5).

 

 

Фронтовая поэзия Дмитрия Луценко / Государственная историческая библиотека Украины; сост. Т.И.Луценко, Н.А.Москаленко. – К.,2005. – 28 с.