ПЕТРУК (ПЕТРУК-ПОПИК) Ліна Георгіївна (17. 03. 1966, м. Тернопіль) — лікар, громадська діячка, літераторка. Дочка Г. Петрука-Попика. Депутат Тернопільської обласної ради (від 2006).
ОСВІТА:
ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ:
Член НРУ (від 1996); заступник голови Тернопільської крайової організації НРУ (від 2002).
ТВОРИ:
Шеф-редактор вісника ТКО НРУ «Рухівське слово» (від 2005).
Петрук, Ліна.
Зі світом – на ти [Текст] : поезії / Л. Петрук ; обкл. І. Волошин. — Тернопіль : Джура, 2000. — 32 с.
“Зі світом – на ти” – збірка поетки з Тернополя Ліни Петрук.
Пристрасна любов до життя, до “світла, що сяє у рідній хатині”, бажання ввібрати “у себе вроду України”, вдумлива і по-жіночому ніжна лірика – такі лейтмотиви і барви поетичних строф авторки.
Петрук, Ліна.
Ісусе, допоможи мені жити [Текст] / Л. Петрук ; іл. Г. Ткачик. — Тернопіль : Джура, 2013. — 48 с.
Авторка оприлюднює свої щоденникові записи, де щиро та відверто описує власні переживання, думки та мрії.
Пошук істини, сенсу життя, доцільність страждань – болючі сторінки книги, яку тримаєте в руках.
Яна-Марія Кушнєрова першу свою казку написала в 7 років. У школі писала повісті young adult, і з того часу брала і продовжує брати участь у різних літературних конкурсах .
У дитинстві Яна-Марія мріяла стати пілотом і цю мрію перетворила на казку про котика Рудька, яка ввійшла до “Дивозбірки” для допитливих дітей.
Яна-Марія захоплюється культурою сходу, та книжками китайських авторів. За фахом – лікар. Виховує 5-річну доньку Северину, якій допомагає вигадувати її перші історії жахів та казки на екологічну тематику. Любить подорожувати. А ще… поспати, адже, каже, уві сні до неї приходять нові цікаві сюжети та герої.

Дорогою грози [Текст] : повість-фентезі для мол. підлітків / А. О. Дьоміна, Я.-М. Кушнєрова ; літ. ред. О. Батюк ; іл. та обкл. Д. Твердохліб. — Київ : Парасоля, 2022. — 200 с. : іл.
12-річна Айке, рятуючись від грози, потрапляє у чарівний світ. Тут живуть дріада і цверг, а над водоспадом височіє королівський замок. Але чому Айке здається, що нові знайомі від неї щось приховують? Чому у принца з Альвеку такі сумні очі? попереду на Айке чекає багато пригод, які допоможуть їй розкрити свою силу і, можливо, вкажуть дорогу до її справжнього дому…
Під псевдонімом Інгурен Гутен публікується Юлія Мироненко – українська письменниця, режисерка, сценаристка, драматургиня.
Протягом 15 років Юлія займалася бізнесом у сферах девелопменту, освіти, культури, розваг та відпочинку. Навчалася на факультеті правознавства у КРОК, закінчила KAMA по спеціальності Filmmaking.
З 2016 року працює у кіновиробництві як режисерка, сценаристка, продюсерка. Членкиня Ради Української Гільдії Режисерів. Лауреат та номінант кількох кінофестивалів, постановник двох театральних вистав.
Роман “Ми помираємо лише раз” (2021) отримав спеціальну відзнаку від Ольги Бондар за відверте та зворушливе висвітлення соціальної проблеми в романі на конкурсі “Коронація слова”. П’єса “Нємає жодного щастя” потрапила у шорт переможців фестивалю драматургії “Тиждень актуальної п’єси”.
Рустам Гаджиев, отримав диплом магістра лінгвістики в далекому 2008 році, та, напевно, залишив відкритими якісь гештальти, тому що через багато років знову взявся за старе мовознавче. Але цього разу — із просвітницьким присмаком. Рустам завів собі сторінку в facebook, почав писати статті з лінгвонаукпопу й зібрав довкола себе понад 50 000 підписників. Наче непоганий результат як для оповідок про мову басків і порівняльно-історичне мовознавство.
У вільний від задовбування друзів лінгвістичними фактами час полюбляє дивитися психологічні трилери, перечитувати Селінджера, слухати мелодійний шведський метал і вболівати за амстердамський Аякс. Ну і, звісно, мучити себе грою «LingYourLanguage», у якій треба вгадувати мови на слух.
Гаджієв, Рустам.
Помаранчева кудлата хмара [Текст] : сценарій вистави, яку ніхто ніколи не подивиться / Р. Гаджієв ; іл. Г. Тугай. — Дрогобич : Коло, 2022. — 204 с. : іл.
Дьоміна Ганна Анатоліївна – кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психосоматики та психологічної реабілітації факультету психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Народилася 18 березня 1977 року у м. Кіровограді.
У 1999 році закінчила Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Виниченка. За фахом «Початкове навчання і практична психологія».
Кандидат психологічних наук (2008 р.), дисертація на тему «Розвиток особистісної зрілості старшокласників щодо подружнього життя» за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія, під керівництвом кандидата психологічних наук, професора Т.М. Лисянської. Доцент кафедри психології (22.12.2014 р.).
Дьоміна, Анна Олександрівна.
Дорогою грози [Текст] : повість-фентезі для мол. підлітків / А. О. Дьоміна, Я. -М. Кушнєрова ; літ. ред. О. Батюк ; іл. та обкл. Д. Твердохліб. — Київ : Парасоля, 2022. — 200 с. : іл.
12-річна Айке, рятуючись від грози, потрапляє у чарівний світ. Тут живуть дріада і цверг, а над водоспадом височіє королівський замок. Але чому Айке здається, що нові знайомі від неї щось приховують? Чому у принца з Альвеку такі сумні очі? попереду на Айке чекає багато пригод, які допоможуть їй розкрити свою силу і, можливо, вкажуть дорогу до її справжнього дому…
В’ячеслав Анатолійович Кізілов (нар. 15 червня 1975, м. Калуш Івано-Франківської області, Україна) — український священик (протоієрей УПЦ КП), капелан, волонтер, літератор. Голова тернопільського єпархіального відділу духовно-патріотичного виховання у Збройних силах та інших військових формуваннях України, старший військовий капелан Тернопільської області. Головний отаман Тернопільського обласного козацького товариства ВГО УРК, генерал Українського реєстрового козацтва, включений у склад ради підтримки учасників АТО при ОДА Тернопільської області.
Навчався у Волинській духовній семінарії (1992–1996, нині Волинська православна богословська академія). Закінчив Львівську Православну богословську академію (2008).
У 1995–2008 — настоятель церкви Казанської ікони Божої Матері в с. Верещаки Лановецького району, у 2008-2010 — церкви Св. Архістратига Михаїла (Шумський район). Від 2013 — настоятель парафії Введення в храм Пресвятої Богородиці (м. Тернопіль).

Книжка про військових священиків – перше видання із серії “Знаряддя Божої любові”, у якому розповідається про історію капеланства та його роль у формуванні релігійно-моральної свідомості військослужбовців. про діяльність капеланів на теренах України в умовах російсько-української війни. Детально висвітлено питання щодо напрямків діяльності військових священиків Тернопільщини Читачі також дізнаються про перших військових священнослужителів чорноморського козацтва, про душпастирів УПА “Поліська Січ” тощо. У книжці зібрано інтерв’ю, у яких капелани розповідають про військові будні воїнів та допомогу військовослужбовцям.

Книга присвячена 30-річчю Незалежності України. Містить історії та спогади патріотів, учасників Революції Гідності, АТО/ООС у складі Збройних Сил України та добровольчих підрозділів періоду 2014-2019 років (медиків, розвідників, танкістів, капеланів тощо). У виданні вміщено окремі розповіді, які були записані з уст героїв, а також використані матеріали періодичних видань, інтернет-джерел.
«ЧАРІВНИЙ СВІТ МОЄЇ УЯВИ» – перша збірка казок юної письменниці Ксенії Антоніаді. Назва книги спонукає читача поринути у казковий Світ пригод та мандрів героїв творів, а також спізнати багатий духовнйй світ нашої Батьківщини.
Ксенія – автор поетичних та прозових творів в збірках-альманахах Новоодеського літературного об’єднання «Пошук»: «Наша дружна родина» (2017), «Подих рідного Прибужжя» (2018), «Вершини слова» (2018), «Висоти натхнення» (2019), «Танок думок» (2020); обласних альманахах «Мова рідна – слово рідне» із творами переможців традиційного обласного, літературного конкурсу «Мова кожного народу – неповторна і своя» (VI, VII, VIII випуск); Всеукраїнського альманаху «Слово мамо. Великеє, найкращеє слово!» із творами переможців Всеукраїнського творчого конкурсу «Малюнок, вірш, лист до мами» (2018); наукових матеріалів у збірці «Мій рідний край, моя земля очима сучасників» II частина (2020).
Автор районних виставок дитячого малюнку «Країна дитинства» (2019) та «Мотиви Еллади» (2020 -2021) у Новоодеській центральній районній бібліотеці.
Переможець багатьох районних та обласних олімпіад, Міжнародних конкурсів, обласних та Всеукраїнських творчих конкурсів для обдарованої молоді, виставок та Інтернет конкурсів. Учасниця обласних радіопередач. Пише вірші, казки, оповідання та загадки. Активний член Новоодеського районного літературного об’єднання «Пошук». Захоплюється мистецтвом. Багато читає. Книгу вважає найкращим другом. Друзі звуть її Ксенія Казка.
Казка, Ксенія.

Перша збірка Ксенії Антоніаді – школярки з Нової Одеси надчорноморської Миколаївщини. Південна Україна це степові простори, скелі і море, а кожен лісок, який притулився в ярах, на берегах річок буяє життям і приховує свої таємниці. Назва книги спонукає читача поринути у казковий світ пригод та мандрів, пізнати багатий духовний світ нашої Батьківщини та насолодитися дійсно невигаданими реальними історіями з життя.
«Казки нашого лісу» познайомлять читача з Лісовичком і його друзями. «Казки старої лампи» оповідають про пригоди маленької Ксенії, принца Назарія та принцеси Лідії, Феї Дзеркального озера, мурахо-воїнів, Велетня Смарагдових Скель, Річкового Духа та інших в Чарівному Королівстві.
Ксенія Казка, такий її псевдонім, є переможецею багатьох районних та обласних олімпіад, Міжнародних конкурсів, обласних та Всеукраїнських творчих конкурсів для обдарованої молоді, виставок та Інтернет конкурсів.
Твори автора адресовані дітям і дорослим які цінять сучасну творчість.

Казка (Антоніаді), Ксенія. Дівчина зі смартфоном [Текст] / К. Казка (Антоніаді) ; обкл. О. Ю. Жернакова. — Миколаїв : Яслав, 2022. — 120 с. : іл. – ISBN 978-966-8611-65-0.
Збірка творів, есе та віршів Ксенії Антоніаді – школярки з Нової Одеси надчорноморської Миколаївщини. Темами її творчого доробку є природа рідного краю, ставлення до тварин, школа, закоханість в книгу, відношення до хлібу, добрі вчинки. святий Миколай та інші. Окремий вірш громадянського змісту торкається теми голодомору. Твори автора адресовані дітям і дорослим, які цінують сучасну творчість.
Ольга Мак (дівоче ім’я й прізвище: Петрова Ольга Нилівна; 20 липня 1913, Кам’янець-Подільський — 18 січня 1998, Торонто) — українська письменниця. Член Об’єднання українських письменників «Слово» і Спілки письменників України (1994).
Майбутня письменниця народилася 20 липня 1913 року в Кам’янці-Подільському в небагатій родині державного урядовця Нила Семеновича Петрова. Ледве Ользі виповнилося півроку, як родина перебралась до Києва і прожила там до 1920 року. Воєнне лихоліття змусило переїхати до села Вільхівчик поблизу Корсуня (нині Корсунь-Шевченківський), де протікала річка Рось. Письменниця згадувала, що саме там, у Вільхівчику, вона відчула себе українкою. Після несподіваної й передчасної смерті двох її сестер та батька осиротіла родина повернулася до Кам’янця.
1929 року Ольга закінчила третю семилітню школу в Кам’янці-Подільському. Працювала в радгоспі села Цибулівка, ліквідовувала неписьменність, потім вступила до технікуму чужоземних мов.
Наприкінці 1931 року одружилася з ученим-мовознавцем, уродженцем Кам’янця-Подільського Вадимом Дорошенком (1905 — 1944), який навчався в аспірантурі. Після захисту дисертації чоловікові запропонували посаду доцента в Ніжинському педагогічному інституті. Тож Ольга переїхала в Ніжин і стала студенткою місцевого педінституту.
1938 року закінчила літературно-лінгвістичний факультет Ніжинського педагогічного інституту. Тим часом чоловіка було репресовано.
1943 року покинула Україну. Жила в Австрії, 1947 року переїхала до Бразилії, від 1970 року жила в Торонто (Канада).
1993 року відвідала Україну, побувала в Кам’янці-Подільському, де зустрілася з подругою дитинства — подільською фольклористкою Тамарою Сис-Бистрицькою.
Після 1996 року знизила творчу енергію, бо важко захворіла.
Писати почала під час навчання в інституті, але на люди твори не показувала.
На еміграції під псевдонімом стала друкувати оповідання в газеті «Свобода». 1954 року в Мюнхені видала першу книжку — спогади про пережиті роки сталінського терору «З часів єжовщини».
Переважну більшість творів Ольга Мак написала для дітей — молодших і старших. У цих творах зображено молодь, яка прагне до морального вдосконалення, шукає свою стежку в житті.
Стиль письма Ольги Мак позначено імпресіоністичною наснагою, прийнято ностальнічними елементами, любов’ю до України. Її герої вольові, сповнені енергії, люблять свій народ, свою країну.
За оповідання «Дала дівчина хустину», «У великодню ніч», «Столиця голодного жаху» отримувала премії на конкурсах, що їх проводила Світова федерація українських жіночих організацій (СУФУЖО).
Автор праць «З часів єжовщини» (1954); художніх творів «Бог вогню» (три томи, 1955), «Чудасій» (1956), «Жаїра» (два томи, 1958), «Проти переконань» (1960), «Куди йшла стежка» (1961), «Каміння під косою» (1973), повісті «Лебідка» (1960); книжок для молоді «Призабуті казки» (1977), «Як Олег Царгород здобув» (1989); драматичного етюду «Дала дівчина хустину», відзначеного нагородою Світової Федерації Українських Жіночих Організацій. Отримала нагороду Українського літературного фонду (1956, Чикаго).
Мак, Ольга
Каміння під косою [Текст] : повість : для серед. шк. віку / О. Мак ; худож. О. Распопова. — 4-те вид. — Торонто : УВС ім. Ю. Липи, 2017. — 198 c. : іл
У творі відомої української письменниці з Канади Ольги Мак йдеться про Голодомор 1932—1933 рр. в Україні — неймовірну трагедію нашого народу.
Вікторія Володимирівна Ковальчук (26 січня 1954 року, Ковель — 4 квітня 2021 року, Львів) — українська художниця-графік, ілюстраторка, дизайнерка, літераторка. Жила й працювала у Львові.
Оформила близько 200 книжок різних жанрів, серед них понад 30 книг для дітей. Застосовувала художній метод магічного (міфічного) реалізму, вплив на творчість Вікторії Ковальчук мали символізм, народний примітивізм та сюрреалізм.
1961—1971 – навчання у Львівській середній спеціалізованій школі № 52, з математичним ухилом
1968 – переможниця обласного літературного дитячого конкурсу за розповідь «Миролька». Творчі здібності Вікторії Ковальчук проявились у ранньому віці, разом з малюванням захоплювалась літературною творчістю, була членкинею літературного гуртка при Обласному Палаці піонерів
1972—1978 – навчання у Львівському поліграфічному інституті ім. І.Федорова. Педагоги: В. С. Овчинніков, А. І.Попов, Х. І. Саноцька, А. А. Смідович, В. Л. Бунов.
Після закінчення інституту деякий час працювала зав. кабінетом книги Кафедри оформлення і ілюстрування книги Українського поліграфічного інституту, зав. відділом художнього оформлення видавництва «Вища школа», художником Державного видавництва «Каменяр», старшим викладачем кафедри «образотворче мистецтво — графіка» Української академії дизайну.
1995 – членкиня Спілки художників України
1999 — Львівське телебачення відзняло фільм «Поетичний театр Вікторії Ковальчук» (режисер Е. Г. Бондаренко).
2003 – лауреатка літературно-мистецької премії ім. Олени Пчілки
Розробила оригінальне оформлення українського «Букваря», який отримав диплом І-го ступеня на Всеукраїнському конкурсі «Мистецтво книги» у 2000 році і був названий найкращою книгою року. Буквар отримав 9 перевидань загальним накладом понад 200 тисяч примірників. Книга художниці «Український стрій» була визнана найкращою книгою року у 2001 році. Художниця працювала над книгою, присвяченою народному вбранню впродовж чотирьох років – 1990-1994. Збирала польовий матеріал по всій країні, розробила оригінальну концепцію для науково-популярних ілюстрацій. 6 років книга «шукала свого видавця». Вийшла в 2000 ексклюзивним тиражем.
2013 — лауреатка Державної премії імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за книгу «Про фею Дорофею».
Ковальчук, Вікторія
Гусінь Мотя, війна і любов : правдива казочка / В. Ковальчук. – Львів : Левада, 2018. – 40 с. : іл.
Книга присвячується героїчним українським воїнам, які ризикуючи своїм життям, проявляють найкращі людські риси, гуманність та відвагу, рятуючи життя українських дітей.
Клюфас Стася
Подих мандрів або історія про те, як я стала вільною пташкою [Текст] / С. Клюфас ; фот. на обкл. і. Клюфас. — Кам’янець-Подільський : Друкарня “Рута”, 2021. — 276 с.
Чи належите ви до того типу людей, яким цікаво подорожувати, пізнавати свої можливості, вирушати назустріч пригодам, випробовувати себе у новій діяльності, перегортати старе і відкривати нове, досліджувати, як мандри впливають на розвиток і трансформацію особистості? Тоді ця книга-одкровення саме для вас! Правдива, моя власна історія про те, як невідомість перемогла стабільність, про те, як мандри стали способом життя, про те, як змінилося моє світобачення у мандрівці, що тривала 435 днів