Василишин Ольга
Ольга Петрівна Василишин після закінчення Теребовлянського тоді ще культосвітнього училища 21 рік працювала в бібліотеці. Ентузіастку від культури давно помітив тодішній директор музею-садиби, нині покійний Анатолій Дереш і хотів її взяти науковим працівником, але в райкомі були проти. А вже після його смерті Ольгу Петрівну призначили директором. На цій посаді вона з 1989 року.
Очоливши музей-садибу, пані Ольга панікувала передусім через те, що мало знала про Леся Курбаса. Довелося стільки всього перечитати, що голова, здавалося, не витримає перенавантаження інформацією. Пригадує, як день і ніч читала, а потім переповідала, походжаючи по хаті, тренувалася перед дзеркалом…
Пані Ольга адаптувала за роки праці свою екскурсію для людей різного віку й зацікавлень, її слухають навіть діти. Щодня працює над собою, удосконалюється і не думає про відпочинок. Єдиний син Михайло мешкає з родиною в Тернополі, внучки вже дорослі — бавити нікого, господарки майже нема…
Василишин, О. Меморіальний музей-садиба Леся Курбаса: нарис-путівник / Ольга Василишин; вид. 1-е. – Тернопіль: Укрпрінт-Захід, 2007. – 82 с.: іл. – (до 120-річчя від дня народження Л. Курбаса).