Словацький Юліуш

Словацький Юліуш ( 04. 09 (23. 08). 1809, м. Кременець (нині Кременецька міська територіальна громада Кременецького району) – 03. 04. 1849, м. Париж, Франція; 1927 перепохований у м. Краків, Польща) – польський поет і драматург, один із творців польської літературної мови. Проживав у Кременці (1809-11, 1814-18, щоліта 1824-30), м. Вільно (1811-14, 1819-29, нині Вільнюс, Литва). Навчався у гімназіях міст Кременець (1817-18) та Вільно (1819-25). У Вільно познайомився з А. Міцкевичем. 1829 переїхав до м. Варшава (Польща), де працював в урядовій комісії міністерства фінансів Польщі. У липні 1830 в Кременці написав поему “Ян Білецький” про події 17 ст. поблизу м. Бережани. У Варшаві створив поезії “Ода вольності”, “Гімн” (обидві – 1830), поеми “Гуго” (1829), “Монах” (1830), драми “Мендовг” (1829) і “Марія Стюарт” (1830), розпочав поему на українську тематику “Змій” та ін. твори. 8 березня 1831, остерігаючись арешту, виїхав до м. Дрезден (Німеччина), звідти – до м. Лондон (Вел. Британія), у вересні того ж року – до Парижа, де на становищі емігранта залишався до смерті. У Парижі Словацький видав 2 тт. поезій (1832). Автор поем “Година роздумів” (1833), “Вацлав” (1838), драм “Балладина” (1834), “Золотий Череп” (1842), “Срібний сон Саломеї”, “Ксьондз Марек” (обидві – 1843), “Беньовський” (1844), “Король Дух” (1845-49), “Фантазій”, ін. творів, що належать до золотого фонду світової літератури: “Кордіан” (1833), “Розмова з пірамідами” (1836), “Ангеллі” (1837), “Мазепа”, “Лілля Венеда” (обидва – 1839), “Генезис Духа” (1844) та ін., всього понад 25 драм, творів, близько 20 поем і майже 150 ліричних поезій. У м. Кременець відзначено: 100-річчя від дня народження Словацького – у вересні 1909 (в костьолі відкрито й освячено таблицю; 1910 у костьолі св. Станіслава встановлено бронзовий пам’ятник, скульп. В. Шимановський); 1927 – урочистості до 75-ї річниці від дня смерті Словацького; “Роком Словацького” оголошено 1939.; 1959 – до 150-річчя Словацького тут працювала виїзна сесія АН УРСР (керівник – М. Рильський).У Кременці на території садиби встановлено бронзове погруддя Словацького (скульп. В. Бородай). 4 вересня 1993 у Кременці за участю консула Республіки Польща у Львові 3. Місяка та інших офіційних осіб розпочали “Рік Словацького: 1993-1994”. 26 липня 2002 в колишній садибі Словацького утворено обласний літературно-меморіальний музей Ю. Словацького. Від 2005 в Кременці запроваджені щорічні міжнародні літературні читання. Драматичні твори Словацького поставлені на сценах театрів. Іменем Словацького названо вулицю і провулок у Кременці. У Кременці діють Товариство відродження польської культури ім. Словацького та молодіжний хор ім. Ю. Словацького (від 2002; кер. – А. Галішевський). Щорічно в місті організовуються конкурси серед дітей та молоді України на кращого читця творів поета.

Словацький, Ю. Вибрані твори в двох томах: Т.1. / Ю. Словацький. – Київ, 1959. – 444 с.

Словацкий, Ю. Избранное / Ю. Словацкий. – М.: Художественная литература, 1984. – 226 с.

Словацький, Ю. Срібний міф України: поезії, поеми, драми / Ю. Словацький. — Львів: Світ, 2005. — 304 с.

Публікуються твори одного з найвидатніших польських поетів-романтиків, уродженця м. Кременця на Тернопільщині Юліуша Словацького, зокрема такі його знамениті твори, як „Вацлав”, „Мазепа”, „Змій”, „Срібний сон Саломеї”, а також поезії,   присвячені Україні.