Гром'як Роман

Роман Гром'як

Роман Гром’як

(1937-2014)

Роман Гром’як народився 21 березня 1937 р. у с. Глушин Бродівського району на Львівщині. Літературознавець, критик, публіцист, науковець, громадський діяч. Навчався у Бродівському педучилищі. Закінчив Дрогобицький педагогічний інститут ім. І. Франка (1960, нині – університет). Учителював на Хмельниччині й Тернопільщині. Закінчив аспірантуру при Львівському університеті (1967, нині – національний). Був на викладацькій роботі у вищих навчальних закладах Донецька і Тернополя. Доктор філологічних наук (1982), професор (1983), академік АН ВШ України (1996), одночасно – професор вільного університету в Мюнхені, професор Ягеллонського університету у Кракові (1997-2000).
1988 – перший голова Товариства української мови ім. Т. Шевченка.
Народний депутат Верховної Ради СРСР (1989-1991). У 1992-1994 працював представником Президента України в Тернопільській області. Нині – завідувач кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка.
Від 1983 р. – член Національної спілки письменників України.
Нагороджений медаллю НСПУ “Почесна відзнака” (2007), лауреат премії ім. Г. Сковороди (2010). Помер 3 травня 2014 р., похований в Тернополі.

Видані книги:

“Літературно-художній образ” (1970), “Цілісний аналіз художнього твору” (в співавторстві, 1970), “Естетичне освоєння дійсності” (1972), “Естетика і критика” (1975), “Вертеп” (у 3-х томах: 1992,1993, 1994), “Давнє і сучасне: вибрані статті з літературознавства” (1997).

 

 

Гром’як, Р. Вертеп або Як я став народним депутатом СРСР і що з того вийшло…: спогад-роздум / Роман Гром’як; ред. М. М. Ониськів; худ. оформл. М. Б. Цибулька. – Тернопіль: Тернопіль, 1992. – 334 с.

Книга, яка належить перу народного депутата колишнього СРСР, а нині представника Президента України в Тернопільській області, професора Романа Гром’яка, повертає нас у вир політичної боротьби 1989—1991 рр., коли на уламках останньої в світі імперії поставали незалежні держави, в тому числі 1 суверенна Україна. Привабливість і правдивість розповіді емоційно підсилюють автобіографічні екскурси в минуле. Пропоновані публіцистичні мемуари розраховані на широке коло читачів як на рідних землях, так і в діаспорі сущих.

 

 

 

 

 

 

 


Гром’як, Р. Вертеп – 2 або У хащах влади: спогад-роздум / Роман Гром’як; ред. М. М. Ониськів; худ. оформл. М. Б. Цибулька. – Тернопіль: Збруч, 1995. – 286 с.

«Вертеп-2, або У хащах влади» — щоденникові записи проф. Р. Гром’яка з часів, коли він був на посаді Представника Президента України в Тернопільській області (1992—1994). Та йдеться у них не стільки про експеримент з Інститутом президентського представництва в областях і районах, скільки про владу й опозицію до неї за умов нерозвинутого політичного плюралізму. Враження від зустрічей з політиками і «рядовими» людьми України, США, Тайваню, історичні екскурси і паралелі, роздуми людини, яка з виру мітингової демократії потрапляє у хащі владно-бюрократичних випробувань, — все це робить нову книгу автора документом неповторного складного періоду в історії України.

 

 

 

 

 

 

 

 

Гром’як, Р. Т. Громадянськість і професіоналізм: літ.-критич. нарис. — К.: Радянський письменник, 1986.— 204 с.

У книзі українського літературознавця досліджуються процеси взаємодії критики та художньої літератури. Головна ідея нарису — розуміння критики як громадянської совісті літератури. Автор зосереджує увагу на питаннях методологічного характеру, які пов’язані з оцінкою літературних явищ і критичних праць останніх років.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гром’як, Р. Т. Литература Золотого сентября: лит.-критич. очерк / Р. Т. Гром’як.— К.: Рад. пысьмэннык, 1989. — 358 с.

Очерк известного украинского советского критика и литературоведа посвящается 50-летию воссоединения западноукраинских земель в единой УССР.
В центре внимания автора — сложный процесс становления советского образа жизни на воссоединенных землях и формирования личности социалистического типа, отраженный в произведениях Ирины Вильде, И. Муратова, Г. Тютюнника, В. Бабляка, Д. Павлычко, И. Чендея, Ю. Мейгеша, Р. Братуня, Р. Иванычука, Б. Харчука, Р. Андрияшика, Р. Лубкивского, С. Пушика и др.

 

 

 

 

 

 

 

 

Гром’як, Р. Т. Слово про возз’єднання: до 50-річчя возз’єднання західноукраїнських земель з УРСР. — К.: Знання УРСР, 1989. — 48 с — (Серія Література і мистецтво № 7).

У брошурі аналізуються літературні твори різних жанрів про боротьбу західноукраїнських трудящих під керівництвом КПЗУ за возз’єднання з УРСР, про становлення соціалістичного способу життя у західних областях республіки за роки Радянської влади.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гром’як, Р. Т. Що доведено життям: актуал. пробл. літ. і літ. критики / Роман Гром’як; ред. І. К. Пашута; худ. В. П. Мазниченко.— К.: Дніпро, 1988. — 257 с.

У книжці на багатому фактичному матеріалі досліджуються проблеми взаємозумовленого розвитку сучасної літератури та літературно-художньої критики. Автор, аналізуючи нові твори Ч. Айтматова, В. Астаф’єва, В. Белова, Ю. Бондарева, О. Гончара, П. Загребельного, М. Зарудного, Ю. Мушкетика, Б. Олійника, Д. Павличка, В. Распутіна та інших, простежує основні тенденції художнього освоєння суперечностей переломного періоду в житті країни, обговорює дискусійні моменти діалектики класового і загальнолюдського, національного та інтернаціонального в художній літературі.