Горбачевський, Ю. Зоряна казка: для дошкю та мол. шк. віку / Юрій Горбачевський; худож. Кіра Скрипниченко. – Київ: горбачевський Ю. О., 2010. – 39 с.: іл.

Тієї ночі падав рясний дощ. було світліше, аніж удень. Маленькі, але дуже яскраві, зірочки вкривали все навколо. Виблискували дахи будинків, крони дерев. Зорі, схожі на діаманти, розсипалися по всій вулиці. Проте, бодай одну взяти до рук, зірка швидко згасала, залишаючи по собі маленьку й прозору краплину води – сльозу зорі.
Такий зорепад трапляється лише вночі – один раз на сто тисяч років. Саме цієї ночі на світ з`явився хлопчик. Йому дали ім`я Зорян.

Любов Романівна Гонтарук (народилася 21 вересня 1947 в селі Великий Кунинець Збаразького району Тернопільської області)  — українська письменниця, перекладач, педагог.
Навчалася у Великокунинецькій восьмирічній та Горинській середній школах. Закінчила Тернопільський державний педагогічний інститут за спеціальністю «Біологія. Хімія» (1972) та Тернопільський університет ідеологічних кадрів (1981).
Працювала педагогом Збаразької санаторної школи-інтернату (1969—1996). З 1996 року і по сьогодні на творчій роботі.
Писати вірші почала в юності. Публікувалась в періодичних виданнях («Літературна Україна», «Освіта», «Урядовий кур’єр», «Київ», альманах «Поезія-87», регіональних виданнях).
Має в своєму доробку і переклади з грецької мови.
Член Національної спілки письменників України з 1999 року.
Нині живе і працює в Києві.

 

 

 

 

 

 

Гонтарук, Л. Леся Українка. Сторінки кохання [Текст] / Л. Гонтарук ;  передм. та заг. ред. І. Павлюка ; світлини  В. Гонтарука ; обкл. Ю. Дворецької. — Київ : Прометей, 2019. — 158с.

 

Пульсація епічних колізій у вишуканій поетичній формі дає читачеві змогу катарсисно пережити драму життя видатної української поетеси і громадського діяча – Лесі Українки. Створене з поважною любов’ю мудрим автором ліричне тло допоможе кожному, хто відкриє сторінку книги кращим, тоншим, красивішим, божественнішим…

Для широкого кола читачів.

 

 

 

Гонтарук, Л. Я маленька липка [Текст] : оповідання / Л. Гонтарук ;  світлини В. Гонтарука ; обкл. Ю. Дворецької. — Київ : ТОВ “Юрка Любченка”, 2016. — 152 с. — На звороті обкл. та на тит. портр. Л. Гонтарук, авт. Р. Багаутдінов. – ISBN 978-617-7221-13-4.

Спогади дитинства – найсолодші і найцінніші, адже наша пам’ять зберегла значно менше, ніж подарували нам ті світлі роки. Проте кожна мить, яка, здавалося б, зникла назавжди, насправді залишилася з нами, бо… стала нами. Любов і повага до дитини, тепло й терпіння, подаровані батьками, невідворотно визначають дорослий шлях кожного з нас. Справді, всі ми родом з дитинства, і нова книга Любові Гонтарук підтверджує це з вишуканістю й добірністю слова, яке так цінують її шанувальники. Для широкого кола читачів.

 Головин Богдан Петрович (псевдонім – Богдан Кузик, Богдан Горбачівський, Теодор Хуторянин, Тарас Чепіга та ін.).
Народився 06 вересня 1926 в селі Золотковичі, нині Мостиського району Львівської області.
Історик, педагог, публіцист, громадсько-освітній діяч. Заслужений працівник освіти України (1993).
Член Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (1967), Української світової спілки професійних вчителів (1994), НСЖУ (1999), НТШ (2000), ВУСК (2000). Почесний член Всеукраїнського товариства “Просвіта” (1996) та Християнських місій товариства “Фундація духовного єднання України” (1998). Медаль “Будівничий України” (2001).
1941-1943 навчався в торговій школі у Львові. 1943-1945 – на примусових роботах у Німеччині. Закінчив історичний факультет Львівського університету (1958). Працював педагогом на Львівщині. 1961-1969 – заступник директора, директор школи в с. Прошова, 1969-1973 – заступник директора районної заочної середньої школи, 1973-1992 – вчитель у селах Буцнів, Почапинці та Лозова Тернопільського району. Від липня 1992 – голова (від 2001 – почесний голова) правління Тернопільського обласного об’єдання Всеукраїнського товариства “Просвіта”.
Автор понад 450 статей, нарисів, рецензій, розвідок про українських письменників, науковців, священиків, учасників ОУН та УПА, громадсько-політичних діячів; книг “Молода Просвіта” Тернопільщини” (1997. співавтор), “Мученики та ісповідники Української церкви XX століття” (2000). “Нації незгасимий смолоскип” (2003), “Гроно вітань щиросердних” (2004).

 

 

 

 

 Головин, Б. П.  Ісповідники віри – наші сучасники. / Б. П. Головин. – тернопіль, Терно-граф, 2009. – 164 с.

Книжка про греко-католицьких священників, які за відмову переходу в лоно Російської православної церкви заарештовані спецслужбами “імперії зла” і засуджені на тривалі терміни позбавлення волі з утриманням у сталінських концтаборах і тюрмах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Головин, Б. п. За служіння Богові, народу – смерть / Б. П. Головин. – Тернопіль: Терно-граф, 2008. – 200 с.

Книжка про душпастирів УГКЦ, які за ревне служіння Господу Богу, народу, відмову перейти на російське православ’я, розстріляні більшовицькими душогубами, загинули в концтаборах, каторзі, засланні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Головин, Б. П.  Христові обручниці / Б. П. Головин; за ред. С. Костюка. – Тернопіль: Просвіта, 2006. – 156 с.  
       У книжці зібрано матеріали про монахинь Української Греко-Католицької церкви.

Видання адресується душпастирям, монахиням і мирянам, дослідникам історії УГКЦ, краєзнавцям, педагогам, працівникам, культосвітніх закладів, студентській і шкільній молоді, широкому колу читачів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Головин, Б. П.  Мученики та ісповідники Української церкви XX століття: нариси, статті, дослідження / Б. П. Головин; за ред М. Николина. – Тернопіль: Просвіта, 2000. – 244 с.
    У цій книзі зібрано опубліковані в періодиці і збірниках нариси, статті, дослідження, а також листування про  репресії української Греко-Католицької Церкви, служителів та мирян у період окупації нашого краю московсько-більшовицькою імперією.
Видання адресується душпастирям, монахиням і мирянам, дослідникам історії УГКЦ, краєзнавцям, педагогам, працівникам, культосвітніх закладів, студентській і шкільній молоді, широкому колу читачів.
Народився 27 липня 1929 р. в с. Дзвиняча Кременецького повіту Волинського воєводства (нині Збаразького району Тернопільської області) у бідняцькій селянській сім’ї. Батько клав печі по довколишніх селах, а мати була ткалею;— ткала на замовлення полотно та рядна. Восени 1944 р. батько майбутнього письменника був мобілізований до Радянського війська і в останній день Берлінської битви загинув, залишивши дружину з чотирма неповнолітніми дітьми.

Ставши напівсиротою, Іван Гнатюк по закінченні сільської школи вступив до Кременецького педагогічного училища, але на початку другого курсу навчання був раптово заарештований. По дорозі до в’язниці він утік і невдовзі подав документи в Бродівське педучилище, що на Львівщині. Проте 27 грудня 1948 p. його знову було заарештовано і після чотиримісячного слідства засуджено за зв’язок з Організацією Українських Націоналістів на 25 років неволі з відбуванням покарання в спецтаборах так званого Берлагу на Колимі.

Спершу відбував покарання у концтаборі Аркагала, в якому десять років перед тим загинув відомий український поет Михайло Драй-Хмара. Маючи непокірну вдачу, Іван Гнатюк не міг довго протриматися на одному місці: табірна адміністрація намагалася чимскоріш позбутися такого в’язня. За сім років, прожитих на Колимі, йому довелося побувати у багатьох концтаборах: в Аляскітово, Дебіні, де містилася центральна колимська лікарня для зеків, на Холодному, Дніпропетровському, імені Бєлова та імені Матросова, з якого 6 лютого 1956 р. він був звільнений «на основании определения Магаданского облсуда от 10 ноября 1955г. как страдающий тяжелым недугом».

Політичних в’язнів, звільнених із-за грат за станом здоров’я, випускали на волю лише за умови, що хтось із рідних через союзне Міністерство внутрішніх справ давав письмову згоду взяти приреченого на своє утримання як інваліда і доглядати до самої смерті. Таку довідку-згоду дала Іванові Гнатюку його майбутня дружина, з якою він після її звільнення з концтабора випадково познайомився у 1954 році. Одначе, коли І. Гнатюк приїхав до Борислава, де вона мешкала, органи Держбезпеки буквально вигнали його за межі Західної України, мотивуючи своє рішення тим, що в сусідній Угорщині неспокійно (це ж був 1956 рік!).

Два роки поневіряння в несприятливих для хворих на сухоти південних степах, куди І. Гнатюк переїхав до своєї матері, злидні та моральне пригнічення не могли не позначитися на його здоров’ї. Побачивши очевидну приреченість вчорашнього політв’язня, підтверджену головним лікарем Миколаївської обласної тублікарні, органи Держбезпеки дозволили йому повернутися з дружиною та двома немовлятами до Борислава. Та Іван Гнатюк вмирати не квапився. Навпаки: важко хворий, він, як і в сталінських концтаборах на Колимі, де потай писав «захалявні» вірші, знову береться за перо. І творчість додає йому сил боротися із важкою недугою. Тим паче коли його вірші стали з’являтися на шпальтах газет та журналів.

Проте друга книжка «Калина» (1966) принесла авторові більше лиха, ніж радощів. На одному із засідань ЦК комсомолу України вона була визнана націоналістичною, і це, безумовно, позначилося на подальшій долі її автора. Коли ж І. Гнатюка того року було прийнято до Спілки письменників, тодішній секретар Львівського обкому партії Маланчук на зібранні письменників-комуністів заявив, що не простить їм того, що вони «контрабандою прийняли націоналіста до Спілки». Звичайно, Іван Гнатюк зразу потрапив у неласку власть імущих чиновників од літератури, і лише завдяки своїй наполегливості заявляв про себе то публікацією віршів у періодиці, то невеличкою книжечкою, як правило, немилосердно кастрованою цензорами різних мастей. За два з половиною десятки років він видав (разом із трьома перевиданнями) п’ятнадцять збірок поезій, які були замовчані критикою.

Публікував вірші у місцевій газеті «Нафтовик Борислава».
Останніми роками українські художньо-літературні журнали та письменницька газета стали щедро друкувати його вірші, писані в колимських концтаборах. 1990 р. вони видані окремою книжкою — «Нове літочислення».

 

 

 

Гнатюк, І. Лицарі нескореного духу / І. Гнатюк, Г. Радошівський-Баран, О. Ангелюк; упоряд. Любов Гнатюк, Леся Білик, Петро Сорока, Л. Іванюк-Ангелюк. – Львів: Апріорі, 2015. – 256с.

Тамара Гнатович народилася 6 лютого 1958 року в селі Передмірка Лановецького району Тернопільської області.
Нині працює завідувачкою сектору науково-технічної бібліотеки Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.
Лауреат премії журналу «Літературний Тернопіль» в номінації  «Поезія» (2011) та обласної премії в галузі культури (номінація  «Література для дітей та юнацтва – імені Іванни Блажкевич») за 2014 рік.
В творчому доробку збірки поезій «Симфонія любові» (2007 р.), «Спішу» (2008 р.), «Розхитаю дорогами обрій» (2010 р.), книжечок віршів для дітей  «У бабусинім дворі» (2010 р.), «Жива вода-водиченька» (2010 р.), «Вірші про найкращі пори: від ніжинки до комори» (2012 р.), віршованих казок «Про пригоди в синіх водах» (2014 р.), «Таємнича місія» (2015 р.), «Казка про Добрика» (2015 р.), віршованих казок-п’єс для дітей «Пташинний ранок» (2011 р.) «Числа, цифри, цифренята» (2013 р.), «Ось такі пригоди у саду і на городі» (2016 р.), «Листівки Миколаю» (2016 р.), по-мистецькому альманасі «Подільська толока»; співавторка багатьох колективних збірок.

 

 

Гнатович, Т. М. Лебеділи слова… Лірика: зб. віршів / Т. М. Гнатович; худож. С. А. Костишин. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2018. –
61 с.

Книга наскрізь пронизана ліричними образами. Вона тиха, замріяна, інколи весело-журлива, а тому і близька читачам.
Для широкого кола читачів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гнатович, Т. М. Листівки Миколаю: віршована казка-п’єса: [для мол. шк. віку] / Т. М. Гнатович; худож. С. А. Костишин. – Тернопіль: Терно-граф, 2016. – 16 с.: іл.

Казка про Миколая написана з християнським теплом і несе в собі промені Добра, Світла та Любові. Тож хай ці світлячки зігріють вашу душу і разом зі Святим Миколаєм допоможуть творити й захищати Добро.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ткачук-Гнатович, Т. Числа, цифри, цифренята: казка-п’єса для дітей / т. Ткачук-Гнатович; передм. Б. М. Андрушків; худож. С. Костишин. – Тернопіль, 2013. – 16 с.: іл.

Дорогі малята!
Ви поринете в незвичайний світ чисел, цифр, обрахунків – в світ математики. Без цієї науки, як без мови, не існувало б життя на планеті. З першим звуком Вашої появи на світ починається лічба з Вашої ваги, росту , носа, брів, очей, усмішки. Батьки і вся родина радіють Вашим першим словам, першим крокам. Щоб чогось досягнути в житті потрібно, перш за все, вчитися. Тож я запрошую в країну «Чисел, цифр, цифренят».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ткачук-Гнатович, Т. М. Пташиний ранок: казка-п’єса для дітей / ТамараТкачук-Гнатович; муз. В. Сорока. — Тернопіль-Харків: Ранок, 2012. — 32 с., ноти. — (Музична казка).

Посібник пропонує черговий дарунок для дорослих і малят — нову музичну казку. Її можна поставити як на шкільній сцені, так і у дитячому садочку. Адже взаємодопомога, дружба, підтримка потрібні як у казці, так і в житті.
Для вчителів, педагогічних працівників ДНЗ, керівників шкільних театральних гуртків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Ткачук-Гнатович, Т. Жива вода-водиченька: вірші для дошк. та мол. шк. віку / Тамара Ткачук-Гнатович; худ. С. Костишин; ред. В. Кравчук. – Тернопіль: Терно-граф, 2010 – 28 с.; іл.

Дорогі дітки, батьки, дідусі, бабусі і всі, хто в руках тримає цю книжечку, запрошую Вас заглянути у навколишній, незвичайний і прекрасний світ природи, який нас оточує, додає сил і забирає в обійми усмішок, мрії і тепла.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ткачук-Гнатович, Т. У бабусинім дворі: вірші для дітей ст. дошк. віку. / Тамара Ткачук-Гнатович; худ. С. Костишин; ред. В. Кравчук. – Тернопіль: Терно-Граф, 2010. – 16 с.

Найдорожчій, найдопитливішій, найкрасивішій, наймилішій, найрозумнішій і найдобрішій малечі, яка любить своїх рідних, близьких, навколишню природу, тварин, птахів, хоче про все знати і завжди сприймає поради старших друзів, дослухається до народних прикмет і вірувань. Саме для них ця книга – найкращий друг і порадник.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Ткачук-Гнатович, Т. Поезії / Тамара Ткачук-Гнатович; ред. В.Кравчук. – Тернопіль: [Джура; Терно-Граф], 2010. – 108 с.

Зі своїми новими думками, надіями і пориваннями автор спішить до вас, прагне достукатись до Ваших спраглих душ, доторкнутися до сердець і найпотаємніших почутті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ткачук-Гнатович, Т. Вірші про найкращі пори: від сніжинки до комори: для дітей мол. шк. віку / Тамара Ткачук-Гнатович; худ. С. Костишин. – Тернопіль: Терно-граф, 2012-80 с.: іл.

Дорогі діти і дорослі читачі!
Звертаюсь до Вас із найщирішими словами подяки за те, що Ви придбали цю книжечку і запрошую доторкнутися душею до нашої мальовничої природи з її неповторною чистотою, нев’янучою красою, незвичайними дивами, адже – лише від всіх нас залежить побачити, оцінити, зберегти цю велич.
З повагою автор.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ткачук-Гнатович Т. М. Про пригоди в синіх водах: віршована казка. / Т. М. Ткачук-Гнатович — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — 24 с. – ISBN 978-966-457-220-7.

Нова віршована казка „Про пригоди в синіх водах“ Тамари Ткачук-Гнатович — це надзвичайно захоплююча і цікава подорож героїв у підводне царство, де відбувається битва за найвищі людські цінності Добро, Дружбу, Справедливість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ткачук-Гнатович Т. М. Таємнича місія: Віршована казка / Т. М. Ткачук-Гнатович; худож. С. Костишин. – Тернопіль: Терно-граф, – 2015. – 16 с.: іл. – ISBN – 978 – 966 – 457 – 234 – 4.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гнатович, Т. М. Казка про Добрика: віршована казки / Т. М. Гнатович. – Тернопіль: Терно-граф, 2015. – 16 с.: іл.

Автор пропонує дорослим і малятам віршовану казку про непереможність сил Добра на нашій планеті. Літературний твір призначений для вчителів, педагогічних працівників дитячих навчальних закладів, юних читачів та їхніх батьків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гнатович, Т. Ось такі пригоди у саду і на городі: Віршована казка-п’єса для дітей / Т. Гнатович; худож. Оформлення С. Костишин. – Тернопіль: Горлиця, 2016. – 16с.: іл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гнатович, Тамара Михайлівна.
Крихта хліба : віршована казка – п’єса : [для дітей мол. шк. віку] / Т.М. Гнатович. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2018. – 16с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гнатович, Тамара Михайлівна.
Сію, сію, посіваю… [Текст] : віршовані казки-п’єси : [для дітей мол. шк. віку] / Т. М. Гнатович ; ред. Б. І. Мельничук ; обкл. С.А.Костишин. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2019. — 56 с.

Автор багатьох віршованих творів для дітей цього разу з пошаною і трепетом у серці доторкається до нашого найбільшого багатства – до зерна, з якого випікаємо хліб.
Для вчителів, педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів, керівників шкільних театральних гуртків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гнатович, Тамара.
Завірюха див [Текст] : віршовані казки : [для дітей мол. шк. віку] / Т. Гнатович ;  худож. оформ. С. А. Костишин. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2020. — 88с. : іл. 

Відома авторка цілого ряду адресованих дітям творів пропонує на цей раз помандрувати із допитливими, розумними, спостережливими Щодесійком, Добриком та іншими персонажами казок в дивовижну країну, де мрії переплітаються з дійсністю.
Для вчителів, педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів, керівників шкільних театральних гуртків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гнатович, Тамара. Світло сльози і любові [Текст] : лірика / Т. Гнатович ; ред. Л. Малецька ; літ. ред. В. Семеняк, Г. Яськів. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2023. — 176 с.

Подихаймо свіжим, живим словом Тамари Гнатович, авторки численних збірок для дітей та дорослих. Для широкого кола читачів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Гнатович, Тамара.

Кулька-Вередулька. Веселонька-Сестриця [Текст] : віршо казки : [ля дітей мол. шк. віку] / Т. Гнатович ; худож. С. А. Костишин. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2026. — 16 с. : іл. – ISBN 978-966-07-4558-2.

«Кулька-Вередулька. Веселонька-Сестриця» — це не просто дитяча історія, а жива й емоційна розповідь про характер, настрій і світ дитячих почуттів. У центрі — яскраві образи, у яких легко впізнати справжніх дітей: непосидючих, щирих, інколи впертих, але завжди відкритих до світу.

Авторка майстерно передає динаміку дитячих емоцій — від вередування до радості, від образ до примирення. Через гру слів і ритм тексту постає історія про взаємини, підтримку й тепло, яке народжується поруч із близькими.

Гермаківський Іван Михайлович, народився на Хмельниччині в селянській сім’ї . Після закінчення Чернівецького університету викладав українську мову і літературу та німецьку мову у Мельнице-Подільській середній школі на Тернопіллі. Згодом працював редактором районної газети, заступником і редактором обласного часопису “Вільне життя”, власним кореспондентом “Сельськой жизни”, провідним науковим редактором Обласної Книги Пам’яті.
З студентських літ захопився народною творчістю, сільськими звичаями і обрядами. З допомогою своїх вихованців – учнів середньої школи зібрав понад тисячу народних пісень, прислів’їв і приповідок, частина яких була опублікована в журналах “Народна творчість та етнографія” і “Жовтень”.
Іван Гермаківський – автор збірок нарисів і оповідань “Бджоли носять пергу”, “Дружби глибоке коріння”, “Гонам зеленіти”, романів “Віхолою розметані”, “У пазурах білої смерті”, ” І ніколи не загине”, “Колотнеча”, першої книги трилогії “Шипуни” “Предтеча”, збірок документальних повістей і нарисів “Непокора””, “На чатах волі”, “Ярилове чересло”, “Нам перелоги орать”.
Іван Гермаківський – член Національної Спілки письменників України, лауреат літературно-мистецьких премій імені Уласа Самчука та імені братів Легких.

 

 

 

 

Гермаківський, Іван.
Шипуни : роман-трилогія. Кн.2 : У полисках зорі / І. Гермаківський ;  худож. оформ. Я. Омелян. — Тернопіль : Лілея, 2003. — 200с.

У романі «У полисках зорі», що з другою книгою трилери «Шипуни», зображено подальше життя прикарпатського села Зеленой Гути, зокрема, поневіряння Бартка і Василя Шипунів, яких доля суворо випробовує на тілесну і духовну міць.
Бартко Шипун прибуває з Берліна на рідну землю у відпустку і сміливо стає на захист своїх земляків, зневажених і упосліджених совєтскою владою. Повернувшись до Німеччини, в окупаційну зону, для завершення служби, активно утверджує в армійському середовищі високі засади гуманізму. Віддає прегарній дівчині Гайде честь та шану, але не більше – в його ж бо серці живе мужня повстанка Ксеня…
Василь Шипун, ройовий УПА, полонений і запроторений енкаведистами на каторгу, також береже в душі світлий образ повстанської зв’язкової і кладе собі за мету знайти її в дикій глушині Сибіру. Мужній повстанець тікає з концтабору і з  допомогою чукчів, які рятують його, покаліченого і голодного, від карателів, виходить на слід Ксені.
Чи поєднають вони свої гарячі серця?…

Герман Олег Михайлович кандидат історичних наук, науковець, письменник, громадський діяч. Член НСПУ (1993), НЛУК (1997).
Народився 21 березня 1948 року в селі Чернихів Зборівського району Тернопільської області. Закінчив Кобзарівську СШ Зборівського району (1966), конструкторський факультет Львівського політехнічного інституту (1972, нині університет “Львівська політехніка”), факультет художнього конструювання Львівського інституту прикладного мистецтва (1973).
Від 1974 – в Тернопільському політехнічному інституті (нині ТНТУ): викладач художнього конструювання, старший викладач, від 1992 – доцент кафедри українознавства і філософії, від 1995 – проректор з гуманітарної освіти і виховання. 1990-91 – завідуючий відділу культури Тернопільської міської ради, заступник голови обласного об’єднання Товариства української мови (нині товариство “Просвіта”). 1993-98 – голова Тернопільського обласного відділення Українського фонду культури. 2001 очолив Інститут національного відродження ім. І. Ґерети (м. Тернопіль).
Опублікував понад 30 наукових статей, більше 100 публіцистичних матеріалів у пресі, монографію з питань просвітницького руху на Тернопіллі (1999). Створив та веде цикли радіо-і телепрограм з питань культурології. Учасник фестивалів авторської пісні “Оберіг-89, -90” та 1-го конкурсу української естрадної пісні “Червона рута” (1990); режисер, сценаристі автор святкових дійств до 450-ліття Тернополя та освячення національного прапора в обласному центрі (1990), “Хресна дорога України” (1991), “Великодня родина” (1993), “Наша дума, наша пісня” (1995), звітних концертів районів області та звіту Тернопільщини в Києві (всі – 2001). Режисер-постановник телефільмів “Ріка часу” (1999) і “Червоний жупан” (2000).

Автор збірок поезій: “Прислухайтесь. Дзвенить струна” (1990), “Мелодія слова” (1992), “Настрій полудневого дощу” (1993), “Краплини тихої довіри” (1994), “Найпершою була любов” (1995), “Для тебе” (1996), “Душа болить словами” (1997), “Тарасикові співанки” (1998) “Щаслива мить” (1999), “Хресне сходження” (2000), “Силуети” (2001), “Віддзеркалля” (2004), “Околиця” (2006), “Сто потайних дверей” (2008).
Як художник-графік бере участь в обласних художніх виставках, оформляє власні та книжки місцевих авторів.

 

Герман, Олег.

Князь Церкви [Текст] : [із життя Патріарха УГКЦ Йосифа Кардинала Сліпого] : сценарій художнього телефільму / О. Герман. — Вид.2-ге, допов. і випр. — Тернопіль : Джура, 2024. — 80 с. : фот.

Автор пропонує читачам сценарій телевізійного ху­дожнього фільму, у якому розкриваються три періоди із життя Патріарха УГКЦ Йосифа Кардинала Сліпого. Через художні засоби фільму автор прагне ввести нас у внутрішній світ Патріарха та показати значимість цієї духовної постаті для історичного становлення Украї­ни та її народу.

 

 

 

Герман, О. За мить до…: поезії / О. Герман; ред. М. Зубик. – Тернопіль: Джура, 2008. – 80 с.

Життєва стезя кожної людини виміряна кроками з миті минулої через мить сьогодення у мить наступну. Ми часто стоїмо на порозі миті щасливої відкриття, втрати найдорожчого, народження дня, за мить до…
Миттєвості швидкозмінні як хмари, як небо, як думки. Часто не звертаємо уваги на плин часу, а іноді до нестерпного щему відчуваємо наближення нової проблеми чи… розв’язки.
Можливо у такому стані й народилися рядки поезій, які автор пропонує нам за мить до…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Герман, О.  Хресне сходження: медитації / О. Герман; худ. оформл. О. Ликтей. – Тернопіль: Джура, 2001. – 36 с.

На сторінках цієї унікальної книжки переплелися воєдино, у хресному сходженні, стривожені медитації (поетичні роздуми) відомого поета Олега Германа й художні роботи, вишиті любов’ю і болем прекрасного художника Олега Ликтея.
Перед вами постануть своєрідні філософські та історичні паралелі поміж Хресною дорогою Господа нашого Ісуса Христа, шляхом становлення України та життєвою стезею кожного з нас.

 

 

 

 

 

 

 

 

Герман, О.  Силуети / О. Герман. – Тернопіль, 2001. – 156 с.

Кому з нас доводиться спізнавати почуття недомовленості. Не змогли сказати, не хотіли дослухати, не встигли висловитись… Пам’ять оберігає лише відлуння думок, витинки фраз, силуети пережитого. І не важливо, як ці обриси збережені: у словах, у лініях…
Варто лише торкнутися контура вражень, як знову оживуть почуття на перехресті згадок. Перегорніть сторінки цієї книжки – можливо, тут силуети вашої таїни чи мрії.

 

 

 

 

 

 

 

Герман, О. Від хати до хати: історико-культурний нарис про село Чернихів / О. Герман. – Тернопіль: Воля, 2009. – 424 с.:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Герман, О. Співоча Скеля. Повістина з тридцяти зимових образків /Олег Герман.-Тернопіль:Джура,2017.-120 с.

Твір був завершений у вересні 2013 року, однак прийшов до читача лише нині. Чому так склалося – одному Богові відомо. Автор прагне відкрити панораму сьогодення через зіставлення одвічних протилежностей: добра і зла, любові і ненависті, старості та юності. Зустріч двох рідних по крові й різних за світоглядом людей, бурхливий коловорот подій напередодні різдвяних свят 2012 року в одному із гуцульських сіл співзвучні тривогам та сподіванням кожного із нас.

 

 

 

 

 

 

 

Герман, Олег Михайлович.
Від бабки Кароліни : бувальщина / О. М. Герман ; Терноп. обл. орг. Нац. спілки письменників України. — Тернопіль : Терно-граф, 2019. — 84 с.

Сьогодення приносить у життя кожного із нас тривожні роздуми, вимагає конкретних та відповідальних рішень, заставляє прилаштовуватися до швидких темпів життя. У суєті суєт та в повсякденній метушні гаснуть спомини дитинства, з памяті витираються оповіді та напучування батьків, бабусь, рідних людей.
Тепер не модно в оселях вішати фотопортрети милих серцю родичів. Складність щоденних проблем витісняє із домівок веселий настрій, а смартфони замінили живе спілкування. Автор прагне через жартівливі та водночас повчальні розповіді старенької бабусі повернути нам отой втрачений скарб.

 

 

 

 

 


Герман, Олег. Пастораль [Текст] : поезії / О. Герман ; ред. М. Зубик ; передслів’я авт. ; худож. О. Маранов ; обкл. Л. Носихіної. — Тернопіль : Джура, 2018. — 120 с. : іл. – ISBN 978-966-185-157-2.
у поетичних роздумах автор прагне розкрити читачам світ своїх духовних цінностей, залучити їх до роздумів про одвічні протистояння почуттів любові та ненависті, правди й омани, честі і зрадництва.

 

\

 

 

 

 

 

 


Герман, Олег. Околиця [Текст] : поезії / О. Герман ; ред. М. Зубик ; худож. оформ. С. Костишин. — Тернопіль : Джура, 2006. — 104 с. – ISBN 966-8650-52-2.
У новій книжці автор роздумує над магією Слова. Вручаючи ключа до царини Поезії, запрошує самим увійти до її світлиць, застерігши, що Поезію не слухають, а відчувають, спивають, як вино – без поспіху, бо вона таїть у собі сяйво Зорі й тягар Хреста. Незалежно, шістнадцять Вам чи шістдесят, кожен шукатиме відповідь у нерозривному змережені власних почуттів, помислів та діянь.

 

 

 

 

 


Герман, Олег. Віддзеркалля [Текст] : поезії, пісні, п’єса, новели / О. Герман ; ред. М. Зубик ; обкл. О. Сидій. — Тернопіль : Джура, 2004. — 156 c. – ISBN 966-8017-81-1.

На місток довіри, що височить понад рікою часу, восходить член Національної Спілки письменників України Олег Герман. У віддзеркаленні слів зримо постає світ його ліричних образів, виринає мелодика пісенних текстів, окреслюється філософія драматургії, розтуманює суєту новелістика. Сподіваємось, що автор знайде шлях до берега взаємності.

 

 

 

 

 

 

 



Герман, Олег. Хресна дорога [Текст] / О. Герман ; авт. іконопису А. Гульовський ; світлини М. Бенча. — [б.м.] : [б.в.], [б.р.]. — 35 с. : іл.УДК кр821.161.2-1(084.12)/strong>

Кожного року, кожного дня, кожної миті робимо кроки дорогою випробувань, дорогою сходження, дорогою до Бога. У кожному храмі відтворено свій праобраз цієї дороги. Таке мистецьке втілення є і в нашій церкві, яка спізнала і своє Різдво, і Голгофу, і Воскресіння.

 

 

 

 

 

 

 

 

Герман, Олег.

Я несу за тобою крила [Текст] : (ліричні діалоги) : поезії / О. Герман ;  ред. М. Зубик ; худож.-іл. О. Кіналь. — Тернопіль : Джура, 2025. — 108 с. — Автограф авт. – ISBN 978-966-185-221-0.

Це не книжка поезій — це сповідь і причастя грішних людей, які у діалогах одкровень окрилено торкають одне одного ароматом розлитого слова.

 

 

Надійка Гербіш (у дівоцтві Шевченко) (12 грудня 1987, Збараж, Тернопільська область) — українська письменниця, журналістка, перекладачка.

Дружина, мама, мандрівниця.

Есеїстка, авторка короткої прози та дитячих книжок, що неодноразово отримували українські та міжнародні відзнаки й зазначалися в переліках бестселерів. Перекладачка.

Закінчила Київський національний лінгвістичний університет за спеціальністю «Англійська мова та література» та факультет Міжнародних та політичних досліджень Лодзького університету (Польща) за спеціальністю «Американістика та мас-медія».
Велику популярність здобула після видання книжок «Теплі історії до кави» та «Теплі історії до шоколаду». Книжку «Теплі історії до кави» високо оцінили на Львівському форумі книговидавців, також ця книжка здобула перше місце в рейтингу «Топ-20» мережі книгарень «Є». На європейському християнському форумі видавців Marketsquare Europe, що відбувся у Будапешті в жовтні 2012 року, вона здобула нагороду «2012 European Christian Book of the Year».

З вересня 2012 викладає у Тернопільському коледжі університету розвитку людини «Україна». Крім того авторка програми мотиваційних семінарів для підлітків «Навчіть мене мріяти». Головна редакторка україномовних проектів видавництва «Брайт Стар Паблішинг».

2013 року стала однією з переможниць конкурсу «Жінка року» від «РІА плюс»…

3 2015 є почесним членом журі Літературного конкурс ім. Джона Буньяна, разом с такими письменниками як  Юрій Вавринюк та Богдан Галюк.

Заміжня, виховує доньку.

 

 

 

 

Гербіш, Надійка. 15 дієвідмін радості / Н. Гербіш ; худож.-оформ. Р. Скиба. – Львів : Свідчадо, 2017. – 128с.

Ця львівська авторка (вона пише під псевдонімом, справжнє ім’я Ольга Коссак) за освітою – математик. Доцент Львівського національного університету ім. І.Франка, авторка шести захоплюючих романів і просто “сонячна жінка” провела у нашій бібліотеці майстер-клас “Як навчитись жити в гармонії із самим собою і світом”.

Ева Гата – письменниця, яка називає себе “українським Паоло Коельйо”. Той бразильський письменник не користується особливою пошаною критиків, але має величезну армію читачів по всьому світу. Можливо, така доля чекає й на Еву Гату.

 

 

 

Гата, Е. Бланік відчиняє двері: роман / Ева Гата; іл. М.Коссак. – Львів: БаК, 2010. – 272 с.

Життя і Смерть завжди поруч – дві нерозривні частини вічного Буття. Час для кожного летить нестримно, безкомпромісно вносить свої корективи і в таємні сподівання, і відверті прагнення. Непомітно минає день за днем. За плечима залишаються літа за літами. Що далі? Невже усі роки минули даремно? У чому був їх сенс? Як прожити життя, щоб, оглядаючись на нього, не очікувати смерть із тремтливим жахом чи соромом? Відповіді на ці запитання можна знайти в романі “Бланік відчиняє двері”.

 

 

 

 

 

 

 

 

Гата, Е. З варяг у греки, або історія, накреслена рунами: роман / Ева Гата; іл. М.Коссак. – Львів: БаК, 2008. – 208 с.

В кожному куточку земної кулі є наші співвітчизники, які покинули свої домівки у пошуках ліпшого життя. Та чи здобули вони омріяне щастя в далеких краях? Перед заробітчанами постає одвічне запитання: як стати щасливим на чужині? Відповідь на це запитання дає пропонована книга.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ева Гата. Очищення, або роблю, що хочу / Ева Гата; іл. М.Коссак. – Львів: БаК, 2007. – 208 с.

Як стати вільною людиною? Як зробити правильний вибір в житті? Що потрібно, щоб прожити повноцінне життя? Виявляється, не так вже й багато – треба лише заглибитися в себе, і відповідь знайдеться Вона, ця відповідь завжди поруч з нами. Наш Світ простий, досконалий і справедливий. Щоб бути щасливим треба лише зрозуміти його основні закони. В книзі автор намагається дати відповідь на ці сокровенні питання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Гата, Е. Сюрпризи долі, або змагання між Аполлоном і Паном: роман / Ева Гата; іл. М.Коссак. – Львів: БаК, 2009. – 212 с.

Життя час від часу полюбляє; дарувати нам сюрпризи. Добре, якщо вони приємні, проте частенько буває навпаки.
Вже скоро полудень віку, кожний наступний день подібний до попереднього. І раптом зрада. Усе, що будувалося впродовж багатьох років, руйнуються. Попереду прірва. Як її переступити? Як потрапити на інший бік? Відповіді на ці запитання дає роман.

 

 

 

 

 

 

 

 

Гата, Е. Три чесноти, або казка про оріхалк: роман / Ева Гата; іл. М.Коссак. – Львів: БаК, 2010. – 216 с.

Мешканців Краю провадять сіре, нецікаве, сповнене фальші життя. Як повернути колишню славу батьківщині, що потонула у мороці забобонів? Чи може одна людина вплинути на плин подій? Що треба зробити кожному, щоб жити в щасливій країні? Відповідь на ці та інші запитання дає роман-феєрія “Три чесноти, або казка про оріхалк”.

Народився 1 квітня 1938 року в с.Токи Підволочиського району на Тернопільщині. Закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського педінституту. Працював старшим науковим співробітником Тернопільського краєзнавчого музею. З 1989 р. – старший науковий редактор редакції Тернопільської обласної Книги Пам’яті. Він автор книг: “Село Токи та його околиці” (Тернопіль, 1992), “Не втомлюся шукати” (Тернопіль, 1998), “Повернуті імена” (Тернопіль, 2002). Є.О. Гасай – член Всеукраїнської спілки краєзнавців і Національної спілки журналістів України.

 

 

 

 

 

 

Гасай, Є. Втрачені та знайдені. — Тернопіль: Принтер-Інформ, 2007. — 269 с.

У пропонованій читачам новій книжці тернопільського дослідника і краєзнавця Єфрема Гасая зібрано надзвичайно хвилюючі розповіді про людські долі, які в силу тих чи інших обставин були втрачені на життєвих перехрестях, але завдяки важким пошукам віднайдені, повернуті із забуття або вкарбовані у безсмертя.
Кожен рядок книжки проникнутий великою любов’ю до людини, яка чекає на хвилюючу зустріч з матір’ю, родиною чи з історичною подією, що відійшла у далеке минуле. Жоден епізод не залишить читача байдужим, найчастіше викличе у нього жаль за тим, що не повернути, але збудить радість від того, що вдалося повернути…