Михайло Рудницький
(1889-1975)
Михайло Рудницький (1889 – 1975) м. Підгайці (нині Підгаєцька міська територіальна громада Тернопільського району).
Письменник, перекладач, літературознавець, педагог.
Навчався в Бережанській гімназії, у 1912 р. закінчив Львівський університет. В 1915-18 роках вчителював і читав лекції у м. Києві, у 1919-22 роках вивчав зарубіжну літературу у Парижі та Лондоні. В 1922-25 роках – професор Українського таємного університету у Львові, водночас працював (до 1939) у редакціях газети “Діло” та журналах “Світ”, “Назустріч”. У 1939-41 роках – професор зарубіжної літератури, від 1948 року до кінця життя – професор кафедри української літератури Львівського університету.
Член літературного угрупування “Молода муза” (1906 р.). Доктор філософії (1914). Член СПУРСРС (1940). Дійсний член НТШ. Орден “Знак Пошани”, медалі СРСР.
Збірка поезій у прозі „Очі та уста”, збірка оповідань „Нагоди і пригоди”, спогади-новели із літературного та театрального життя: „В наймах у Мельпомени”, „Ненаписані новели”, „Непередбачені зустрічі” та ін.
Літературно-критичні праці, переклади.
Навчався в Бережанській гімназії, у 1912 р. закінчив Львівський університет. В 1915-18 роках вчителював і читав лекції у м. Києві, у 1919-22 роках вивчав зарубіжну літературу у Парижі та Лондоні. В 1922-25 роках – професор Українського таємного університету у Львові, водночас працював (до 1939) у редакціях газети “Діло” та журналах “Світ”, “Назустріч”. У 1939-41 роках – професор зарубіжної літератури, від 1948 року до кінця життя – професор кафедри української літератури Львівського університету.
Член літературного угрупування “Молода муза” (1906 р.). Доктор філософії (1914). Член СПУРСРС (1940). Дійсний член НТШ. Орден “Знак Пошани”, медалі СРСР.
Збірка поезій у прозі „Очі та уста”, збірка оповідань „Нагоди і пригоди”, спогади-новели із літературного та театрального життя: „В наймах у Мельпомени”, „Ненаписані новели”, „Непередбачені зустрічі” та ін.
Літературно-критичні праці, переклади.