Марія Антонівна Кремінярівська
Марія Антонівна Кремінярівська (з дому Цимбалюк, у заміжжі Кавун; 20. 10. 1902, м. Почаїв, Кременецького району (нині Почаївська міська територіальна громада Кременецького району) – 03. 01. 1999 (за іншими даними 04. 12. 1998), м. Ошава, Канада) – письменниця, громадська діячка. Закінчила у м. Кременець українську гімназію (1921), торгівельно-кооперативні курси. Авторка 3-х книг під загальною назвою “Оповідання про Надюсю”; прототип героїні – донька Надія. Із них вийшли друком у Кременці “У рідному місті” (1936) та “Надюся у Львові” (1938). 1939 Кремінярівську заарештували органи НКВС; 1940-47 відбувала ув’язнення в .Казахстані. Повернувшись (1947) до Кременця, працювала бухгалтером. 1949-53 – на спецпоселенні у Красноярському краї (нині РФ). Після повернення – на різних роботах. 1975 виїхала до Австралії, згодом – до Канади. Проживала у м. Ошава поблизу м. Торонто. Видала автобіогафічну кннигу “Вівці, вовки і люди” (Торонто, 1989), до якої окремими розділами увійшли “Оповідання про Надюсю”; інші розділи – “У тюрмі”, “Ла- гер”, “Додому! Додому!” Реабілітована 1989 року.