E-каталог

Cлідкуйте за нами:

Стара версія сайту

Лазарович М. В.

Лазарович Микола

Лазарович Микола

Народився 17 березня 1963 року в мальовничому селі Баня-Березів Косівського р-ну Івано-Франківської обл. в сім’ї службовця Лазаровича Василя Григоровича (15 вересня 1934 — 15 жовтня 2005) та домогосподарки Лазарович Ганни Василівни (6 січня 1942 — 3 листопада 2019). Батько ще в дитинстві через надмірну допитливість став інвалідом ІІ групи — 19 квітня 1948 року йому відірвало праву руку, коли він намагався ознайомитися з принципом дії повоєнної міни. Тому змушений був шукати свого місця в житті через наполегливе навчання — спочатку в школі, згодом у Чернівецькому фінансово-економічному технікумі. Далі, працюючи на посадах завідувача сільського клубу, секретаря та голови сільської ради, фінінспектора, він постійно підвищував свій інтелектуальний рівень. Його рідко можна було побачити без книги в руках. Напам’ять знав чи не весь «Кобзар» Тараса Шевченка, «Співомовки» Степана Руданського, безліч пісень, віршів, колядок, легенд.Значною мірою під впливом батька Микола ще у шкільному віці перечитав значну кількість книг, насамперед історичних. Миколина мати своє життя присвятила сім’ї, передусім дітям — Василеві, Миколі, Ганні, докладаючи зусиль, щоб вони виросли порядними й працьовитими людьми. Бувши прекрасною майстринею з виготовлення гуцульських килимів, вона своїми руками виткала їх не одну сотню, а також навчила цього ремесла дітей.
Посада: професор кафедри документознавства, інформаційної діяльності та українознавства
Науковий ступінь: доктор політичних наук
Вчене звання: професор
Коло наукових інтересів: політична історія українського національно-визвольного руху 1914–1921 років; Голодомор 1932–1933 років

У 1989 р. М. Лазарович із відзнакою закінчив інститут і разом із дружиною був направлений на роботу до Кременця, де працював викладачем суспільних дисциплін та головою студентського профспілкового комітету педагогічного коледжу ім. Т. Шевченка. З 1995 р. працює викладачем кафедри українознавства Тернопільської академії народного господарства (ТАНГ). У березні 1996 р. став кандидатом історичних наук, а у 1998 р. здобув наукове звання доцента. Упродовж 2005—2008 рр. очолював кафедру українознавства Тернопільського національного економічного університету (ТНЕУ). У 2014 р. захистив докторську дисертацію; нині — доктор політичних наук, професор кафедри документознавства, інформаційної діяльності та українознавства ТНЕУ.
2006 р. Миколу Васильовича нагороджено Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, а 2009-го йому присвоєно почесне звання Заслужений працівник освіти України.

 

 

Лазарович, М. “Як з Бережан до кадри січовики манджали…”: Збройна бородьба Українських Січових Стрільців проти російських загарбників на Бережанщині ( друга половина 1916 – середина 1917р.)/ Лазарович.-Тернопіль: Джура, 2016.-72с.

У моннографії на основі широкого кола опублікованих та архівних матеріалів визначеноголовні принципи й умови організації леґіону Українських Січових Стрільців, його завдання у Першій Світовій війні. Прослідковано етапи збройної бородьби, яку УСС впродовж другої половини 1916 – середини 1917 р. вели проти російських загарбників на Бережанщині, та події, пов’язані з ворожою окупацією краю. Здійснено короткий аналіз процесу становлення стрілецтва як національної військово-політичної інформації, що поряд із воєнними діями активно займалася ідейно-політичною працею, основних напрямків культурно-мистецької і просвітницької діяльності УСС, їх впливу на формування та поглиблення національної свідомості українського суспільства.