Костів-Гуска Ганна
Народилася 18 квітня 1947 р. у с. Бабинці Борщівського району Тернопільської області. Поетеса, перекладачка, лікар, громадська діячка.
Закінчила Бабинецьку восьмирічну школу та Чортківське медичне училище. Працювала в сільських медичних закладах Заліщицького та Борщівського районів. У 1977 р. закінчила Тернопільський медичний інститут (нині – державний університет). Працювала лікарем психіатром-наркологом, психотерапевтом у центральних районних лікарнях Шумського та Борщівського районів. У 1998-2000 рр. – власний кореспондент обласної газети “Свобода” по Борщівському районі.
Член Національних спілок письменників (1982) та журналістів України (2006). Депутат Тернопільської обласної ради III та IV демократичних скликань. Член товариства “Просвіта”. Очолює відділення Конгресу Української інтелігенції Борщівщини.
Нагороджена орденом княгині Ольги III ст., медаллю НСПУ “Почесна відзнака”. Лауреат Всеукраїнської премії ім. Братів Богдана і Левка Лепких, літературної премії “Благовіст”, Міжнародної літературної премії ім. І. Кошелівця журналу “Соборність” (Німеччина), премії благодійного фонду культурно-просвітницького центру “Мальовнича Україна”, м. Київ, (1997 р.).
Нагороджена дипломом V Всеукраїнського літературно-мистецького фестивалю “Кролевецькі рушники” (Сумщина, 1999 р.), дипломант італійського часопису “Нові дні” (2006). Брала активну участь у 9-й Міжнародних літературно-мистецьких святах “В сім’ї вольній, новій…” Учасниця II Всесвітнього форуму українців у Києві (1997р.).
Благословила у світ багатьох юних початківців, вихованців літературної студії “Стежечка”, якою керувала. Поезії перекладені киргизькою, білоруською, російською, італійською мовами та мовою есперанто. Автор багатьох популярних пісень.
Видані книги:
“Автограф вірності” (1978), “Нічлава” (1985), “Цвіте біля хати калина” (1993), “Зона”, “Червоні коралі” (обидві – 1996), “Зелені Свята” (1997), “Голгофа”, “Страсна дорога” (обидві – 2001), “Цей тихий сум вечірнього вікна” (2002), “Жоржиновий вогонь” (пісні, 2004), “Червоні кетяги калини” (вибране, 2006). Збірка перекладів: Є. Янішиць “Неприручена пташка” (з білоруської, 1997).
Борщ сили й здоров’я / упоряд. О. Самогальська, Г. Костів-Гуска, М. Шот; фот. П. Балюха, М. Шота. – Тернопіль: ТДМУ, 2012. – 152 с.: іл.
Борщ – одна з найпопулярніших українських національних страв. Має він і всесвітню славу завдяки своїм чудовим та унікальним смаковим якостям. Це їжа для здоров’я та сили. Борщ відлунює і у назві міста, районного центру Борщів, що у нас на Тернопіллі. Вже кілька років поспіль тут проводять фестиваль борщу «Борщ’їв». Як відомо, ця національна страва має чимало видів і способів приготування, а отже, ніколи не буває однаковою чи за кольором, чи за смаковими характеристиками. У кожної господині борщ – свій. Це яскраво засвідчує і фестиваль у Борщові. Тож у цій книжці рецептами борщу діляться кухарі з багатьох сіл Борщівського району на Тернопільщині!
Українська народна кухня враховує основні вимоги щодо раціонального харчування. Тож у книзі знайдете і дані про основи здорового харчування.
Костів-Гуска, Г. Знайде тут прихисток душа…: вибр. поезії / Ганна Костів-Гуска. – Тернопіль: Терно-граф, 2017. – 148 с.: іл.
Тут увійшли поезії, прочитавши які, кожен захоче повернутися у свій «дитинства сад», де «перший сніг такий невчасний», і «дні живуть передчуттям тепла», де «веселий ранок висріблив усе», де можна пробігти босоніж по росяній траві, «лице сховавши у півонії», нагодувати з руки їжака, що бігає у споришах на покинутому батьківському подвір’ї, зупинити хоч на одну мить серпень, що «пролетів, як вершник на коні», заблукати в золотій заметілі листя, відчути, як «пахнуть яблука осінні, в соломі сховані на горищі», зловити згадку, що «ночує в пахучій шовковій траві», де «іще сльоза солодка, не болить», і «вогонь жоржиновий палав – аж до Покрови…».
Ця книжка про село, де Г. Костів-Гуска народилася, з яким ніколи не поривала зв’язків, де їй пишеться і дихається найлегше, де завжди находить прихисток душа поета…