Костенко Микола

Микола Костенко

Костенко Микола Павлович

Костенко Микола Павлович (17. 12. 1916, с. Дорогинка, нині Ічнянського району Чернігівської області – 18. 12. 1976, м. Тернопіль) – журналіст, редак­тор, письменник, публіцист. Депутат Тернопільської обласної ради багатьох скликань.
Член СЖУ і СПУ (1974). Ордени і медалі СРСР. Учас­ник німецько-радянської війни, навесні 1944 пере­бував на Тернопільщині як військовий кореспондент. На­вчався на журналістських курсах, закінчив Дрогобицький учительський інститут у Львівській області (1947, нині педагогічний університет) і ВПШ у м. Київ (1952).
1944-52 рр. працював жур­налістом у м. Дрогобич, 1952-57 рр. очолював Львівське обласне управління РАТАУ-ТАРС. Від 1957 – в Тернополі: редактор газети “Вільне життя”, на громадських засадах – голова обласного відділення СЖУ та обласного літературного об’єднання. Автор книг нарисів і публіцис­тики “Нові горизонти” (1953), “Євгенія Долинюк” (1959), “Колгоспний музей”, “Королева праці” (обидві – 1961), “Під зорями балканськими” (1962), “Народжені для щастя”, “Петро Макаров” (обидві – 1966), численних статей про життя трудівників і творчість літераторів Тер­нопільщини, спогадів про О. Десняка, А. Малиш­ка, М. Рильського. Літературний наставник С. Будного, Б. Демківа, Г. Костів-Гуски та ін. тернопільських пись­менників. У Тернополі на будинку по вул. Са­гайдачного, де жив М. Костенко, 1983 р. відкрито меморіальну таблицю.