Гутен І.

Гутен Інгурен (Мироненко Юлія)

Під псевдонімом Інгурен Гутен публікується Юлія Мироненко – українська письменниця, режисерка, сценаристка, драматургиня.

Протягом 15 років Юлія займалася бізнесом у сферах девелопменту, освіти, культури, розваг та відпочинку. Навчалася на факультеті правознавства у КРОК, закінчила KAMA по спеціальності Filmmaking.

З 2016 року працює у кіновиробництві як режисерка, сценаристка, продюсерка. Членкиня Ради Української Гільдії Режисерів.  Лауреат та номінант кількох кінофестивалів, постановник двох театральних вистав.

Роман “Ми помираємо лише раз” (2021) отримав спеціальну відзнаку від Ольги Бондар за відверте та зворушливе висвітлення соціальної проблеми в романі на конкурсі “Коронація слова”. П’єса “Нємає жодного щастя” потрапила у шорт переможців фестивалю драматургії “Тиждень актуальної п’єси”.

Про псевдонім
“Років у чотирнадцять мені наснилося, що я блукаю по книгарні. Увагу привернула довга полка з однаковими червоними корінцями зібрання творів. Я взяла одну з книг в руки і раптом зрозуміла – так, як це буває тільки в снах – що це книги мої.

На обкладинці, проте, стояв псевдонім. Я прокинулася, схопила папірець, ручку, записала його і знову заснула, а вранці прочитала на папірці два слова, які не мали для мене жодного сенсу – “Інгурен Гутен”.

Якщо “Гутен” використовується у німецькій та інших мовах, то “Інгурен”, хоч і звучить як справжнє слово, не існує. Зайдіть в Google – все “Інгурени”, які вам зустрінуться, мають відношення тільки до мене.

Через 23 роки я написала роман і, звичайно, подумала – чи не варто втілити сон в реальність? Ідея здавалася божевільною, але не відпускала. Щоб не думати про це далі, я вирішила порадитися з кількома близькими друзями, своїм видавцем, продюсерами. Як не дивно, цей сон видався всім абсолютно прямою вказівкою і керівництвом до дії.”

Гутен (Мироненко Юлія), Інгурен.

     Оле і Уле. Невраховане диво [Текст] : оповідання для дітей дошк. та мол. шк. віку / І. Гутен (Мироненко Юлія) ;  літ. ред. К. Перконос ; худож. Л. Барді. — Київ : Парасоля, 2022. — 36 с. : іл. 

Бухгалтер на пенсії Оле ретельно перераховує і вносить до спеціального журналу геть усе, що потрапляє до його рук. Аж тут одного дня на його столі невідомо як опиняється невраховане яєчко без етикетки, з якого неочікувано вилуплюється маленьке совеня. Саме так розпочинаються пригоди Оле та Уле.