Дем’янова Ірина
Ірина Дем’янова народилася 26 серпня 1955 р. у с. Нова Брикуля на Теребовлянщині. Письменниця, публіцист, редактор. Член НСЖУ (2001), НСПУ (2005). Пише вірші та прозу. Відредагувала понад 150 книг, до значної їх частини написала передмови. У творчому доробку – низка публіцистичних та літературознавчих статей, історико-краєзнавчих розвідок, сценарії телефільмів “Небо любові” (1994) і “Я відшукаю папороті цвіт” (1996 р., у співавторстві з Я. Гевком). Організувала та певний час очолювала літературно-мистецьку студію “Восьма нота” при Тернопільській обласній бібліотеці для дітей.
У 2004-2008 pp. – керівник-науковий редактор редакції енциклопедичного довідника “Тернопільщина” (“Тернопільський енциклопедичний словник”). Зараз на творчій роботі.
У 2004-2008 pp. – керівник-науковий редактор редакції енциклопедичного довідника “Тернопільщина” (“Тернопільський енциклопедичний словник”). Зараз на творчій роботі.
Видані книги:
“Допоки день” (2000), “Увійти двічі” (2003), “Дві зорі на овиді” (2005), “Ловитва вітру” (2007; спільно з І. Потієм), “Л…” (2008), “Мандолінова оркестра (2011), “Комарики-дзюбрики” (2011), “Плин” (2015), для дітей: “Забавлянка” (2005), “Чи втікав би з річки рак?” (2005), “Кого півник розбудив” (2012), “Цікавий зоосад” (2012), “Вервиця” (2013), “Все навколо — веселкове” (2014), “Слон, слониха, слоненя” (2014), “Ната і добрий ранок” (2015); автор ідеї та укладач серії книг “Всі празники — в гості”: “Великдень” (2010), “Від Різдва до Водохрестя” (2012).
“Допоки день” (2000), “Увійти двічі” (2003), “Дві зорі на овиді” (2005), “Ловитва вітру” (2007; спільно з І. Потієм), “Л…” (2008), “Мандолінова оркестра (2011), “Комарики-дзюбрики” (2011), “Плин” (2015), для дітей: “Забавлянка” (2005), “Чи втікав би з річки рак?” (2005), “Кого півник розбудив” (2012), “Цікавий зоосад” (2012), “Вервиця” (2013), “Все навколо — веселкове” (2014), “Слон, слониха, слоненя” (2014), “Ната і добрий ранок” (2015); автор ідеї та укладач серії книг “Всі празники — в гості”: “Великдень” (2010), “Від Різдва до Водохрестя” (2012).