Биндас Зоряна

 

Зоряна Юріївна Биндас (нар. 10 лютого 1985, с. Великі Гаї, Україна) — українська поетка, прозаїк, блоґер, письменниця, ведуча, журналіст.

Зоряна Биндас народилася 10 лютого 1985 року в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області України.

У дитинстві слухала дідові казки.

Закінчила Великогаївську середню школу зі золотою медаллю, факультет «Комп’ютерних інформаційних технологій» Тернопільської академії народного господарства (нині національний економічний університет). Вже з першого курсу працювала в ЗМІ.

Працювала рекламним менеджером, журналістом, програмним директором радіостанції «Ух-радіо», головним редактором інтернет-газети «Погляд», головним редактором інтернет-газети «ДОБА», медіатренеркою міжнародного проекту «Нові медіа» (2014—2016), головною редакторкою ТО «Бюро новин» у Тернопільській регіональній дирекції Суспільного» (2017—2018). З лютого 2018 — продюсерка Тернопільської філії НСТУ.

Грає в театрі «Сузір’я».

Пише зі школи. Оповідання з’являлись в газетах «Ровесник», «Вільне життя», «Свобода». Оповідання та есе також були надруковані в виданнях літературних і не дуже: журнал «Жіночі історії», літературний журнал «Дніпро», збірка «Озброєні словом», «Все про бухгалтерський облік» та інших.

Авторка книжок «Безсмертя» та «Трубачі з Підгорбиків».

У доробку — кілька десятків віршованих текстів, які друкувались в літературному журналі «Дніпро», альманахах і збірках. Пише тексти, які стають піснями тернопільського гурту «Називний відмінок».

Засновник літературного роз’єднання «ЛітТер».

 

Биндас, Зоряна Юріївна.

     Котики-патріотики [Текст] : для дітей мол. шк. віку / З. Ю. Биндас ;  іл. А. Лєскової. — Харків : Віват, 2023. — 96 с. : іл. — (Мрійники). – ISBN 978-617-17-0006-2.

Киця Монро була ніжною домашньою улюбленицею, але одного дня в її дім вдерлися двоногі шкідники — і красуні довелося міняти звички та давати прочуханки непрошеним зайдам. Кіт-ветеран Добрий волів би спати та їсти тунець, натомість вправно очолює загін войовничих тварин, які знешкоджують окупантів. Дворову кицю Марі волонтери вивезли з рідного Маріуполя, але вона зуміла знайти вірних друзів, новий дім і навіть започаткувала власну творчу справу. А малюк Перчик лишився сам-один і понад усе мріяв полагодити зламану муркалку, та виявилося, що котяче щастя — аж ніяк не в умінні муркотіти… «Котики-патріотики» — це оповідання про сміливих і винахідливих чотирилапих, які не падають духом, знаходять двоногих друзів і хитро долають ворогів.