Просвітянину за покликанням Богдану Головину – 100!
📚 Просвітянину за покликанням Богдану Головину – 100! 🎉
Відомий педагог, краєзнавець, історик, громадський діяч, умілий журналіст і майстерний публіцист трагічно відійшов у кращі світи 9 жовтня 2016 року на 90 році життя 🕯️
Богдан Петрович, попри поважний вік, був при чудовому здоров’ї та світлій пам’яті, невтомно трудився і мав ще чимало планів 📖
Фатальний перехід через колію, що на вулиці Стадникової, пан Головин долав щодня по кілька разів, адже мешкав неподалік у приватному секторі. На жаль, той перехід 9 жовтня 2016-го став його переходом у вічність… 🙏
🇺🇦 Родина Головинів – справжні українські патріоти, які безмежно любили свій народ, мову, звичаї і обряди, славну історію неньки України. В такому дусі виховували своїх дітей, дотримувалися у житті християнських засад.
Уродженець Львівщини, з вищою освітою, син репресованих радянською владою батьків, сам репатріант (був на примусових роботах у Німеччині) і безпартійний, вчитель історії Богдан Головин зазнавав постійних утисків і переслідувань з боку спецслужб і партійних спецкомітетів, працюючи в школах Львівщини та Тернопільщини.
Та попри це займався активним краєзнавством і туризмом 🗺️🏞️
Туристично-краєзнавчі гуртки, очолювані паном Богданом, мали вагомі успіхи в тодішній УРСР. Але ім’я керівника свідомо замовчувалося…
Однак, не зважаючи на тотальну дискримінацію його зусиль, він не падав духом 💪
Нове дихання відкрилося в період національно-патріотичного піднесення🇺🇦 Богдан Петрович розгорнув активну діяльність об’єднань «Просвіти» в Тернополі й області. Уже в 75-річному віці , все ще залишаючись молодим душею і світлими думками, 12 січня 2001 року був обраний Почесним головою ТОО ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка 📜
Невтомний просвітянин був учасником численних наукових конференцій, приурочених ювілеям діячів науки, історії, церкви, культури 🎓📚
Пам’ять про Богдана Головина житиме у його книгах, публікаціях, дослідженнях. У його доробку понад 450 статей, нарисів, рецензій, розвідок про українських письменників, науковців, священників, учасників ОУН-УПА, громадсько-політичних діячів.
Він видав вісім книг (чотири – як укладач), серед них:
📖«Молода Просвіта» Тернопільщини» (1997),
📖«Мученики та ісповідники Української церкви XX століття» (2000), «Нації незгасимий смолоскип» (2003),
📖«Гроно вітань щиросердних» (2004),
📖«Христові обручниці» (2006),
📖«За служіння Богові, народу – смерть» (2008),
📖«Ісповідники віри – наші сучасники (2009).
Активно долучився до написання Тернопільського енциклопедичного словника 📚
Богдан Петрович був почесним головою Тернопільського обласного всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, удостоєний звань заслуженого працівника освіти, почесного члена всеукраїнської «Просвіти» і християнського місійного товариства «Фундація духовного єднання України», лауреат Міжнародної літературно-мистецької та громадсько-політичної премії ім. Богдана і Левка Лепких (2005) 🏆
Завдяки зусиллям Богдана Петровича маємо у Тернополі назви вулиць Громницького, Лучаківського, бульвар Просвіти, це він на зорі незалежності ініціював зміну старих тоталітарних назв вулиць 🇺🇦
Любив душевно поговорити, дотепно пожартувати 😊 Коли заходила мова про здоров’я, жартував, що вживає вітамін С, і розшифровував: сальце, яйце і винце, тому й так довго живе!
Досконало знав німецьку мову, тож коли трохи сердився, переходив на іноземну. Любив грати у шахи, його суперником часто був художник Ярослав Омелян, навіть того останнього дня вони ще зіграли партію…♟️ А ще Богдан Петрович вирізнявся надзвичайною пунктуальністю, мабуть, так був вишколений на роботах у Німеччині.
🕯️ Його світле ім’я назавжди у наших душах!


