Пам’яті Марти Чопик

«Очей таких на світі не було й нема, щоб вміли стільки дарувать тепла…» (М. Чопик)
Сьогодні згадуємо Марту Чопик — талановиту поетку й логопединю, умілу майстриню і таку щиру шанувальницю наших читайликів. 👦📚👩
🙏✍️Вже минуло 4 роки, як її душа полинула в інший світ, залишивши на землі усі турботи. Ми впевнені, що Царство небесне і вічний спокій увінчали кінець її земного шляху, бо душа цієї неординарної Пані була сповнена добром і любов’ю до всіх і до кожного. І ми свято бережемо про неї світлу пам’ять, трепетно згадуємо кожну значиму зустріч в стінах нашої книгозбірні.
ЇЇ дитячі книжечки, яких у нас сотня, продовжують радувати наших читачів — вчать любити рідну землю і маму з татом, заохочують берегти кожен листочок і квіточку, тішитися сонечком і прохолодою, літом і зимою. ✍️📖

Загадки, вірші, розмальовки, ліричні поезії, пісні і музичні казки, за які Марта Теодорівна удостоєна звання лауреатки Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Іванни Блажкевич (2001) завжди житимуть серед вдячних читачів і щирих прихильників!

І ми завжди з прихильністю сприйматимемо її настанову-присвяту:
Хай радість прибуде

Від променя сонця,

Що зранку заглянув

У Ваше віконце.

І радість приносить

Маленьке насіння –

У нім на достаток

Нетлінне коріння.
Усмішка не меркне

На личку дитини.

Чи більшого щастя

Потрібно людині?!