Осипу Барвінському – 180!
Доля відміряла цьому талановитому представнику славетного роду Барвінських дуже коротке життя – лише 45 років. Але Осип Григорович залишив яскравий слід у душпастирській діяльності та в літературній творчості. Після закінчення Львівської семінарії у 1871 році Осип був священником у різних селах нашого краю, дбаючи про просвіту і духовний розвиток свого народу. Як і його батько Григорій Барвінський, допомагав своїми господарськими порадами парафіянам. Написав серію книжок на господарські та релігійно-моральні теми, які було видано коштом товариства «Просвіта». Цікавився слов’янськими літературами, фольклористикою. Вивчав сербську мову, перекладав сербські думи і повісті. Осипа Григоровича цікавила історія України. Звертаючись до неї, прагнув своїми творами пробудити народну свідомість. Його драми «Павло Полуботок» (1893), «Чернігівка» збагатили репертуар галицького театру. 
Передчасна смерть не дозволила здійснити всі задуми, залишилися незакінченими кілька оповідань, історичні повісті «За правду і волю», «Переяслав», а також драма «Іван Виговський, гетьман України» тощо.У с. Сироварах на Зборівщині, де парохував Осип Барвінський, залишилася його могила.
Більше про нашого земляка дізнайтеся за посиланнями: