Михайло Цимбалістий

Сьогодні нашому землякові, підполковнику ЗСУ (звання присвоєно посмертно), учаснику російсько-української війни Михайлу Цимбалістому було б 40.

Але він навіки залишився 34-річним…

Михайло народився 29 липня 1985 року в селі Увислі, нині Хоростківської громади Чортківського району, у родині військових. Батько – підполковник запасу, брат – підполковник ЗСУ.

Загинув від кулі ворожого снайпера у ніч з 13 на 14 вересня 2019 року в зоні ООС. Це сталося в селі Павлопіль на Донеччині.

Кавалер орденів «За мужність» ІІІ та ІІ ступенів, медалей «За відданість воєнній розвідці» ІІІ ступеня, «За мужність при виконанні спецзавдань», відзначений нагрудним знаком ВГО «Спілка ветеранів та працівників силових структур України» «Зірка Слави» (посмертно), званнями «Почесний громадянин міста Тернополя» (2020, посмертно), «Почесний громадянин Тернопільської області» (2023, посмертно) та ін.

Навчався Михайло в Тернопільській загальноосвітній школі

№ 29. У 2002 році вступив до Тернопільської академії народного господарства (сьогодні – ЗУНУ) на спеціальність «Менеджмент харчової та переробної промисловості». Згодом отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент організацій» і здобув кваліфікацію магістра.

Здавалося б, за такої освіти усі дороги для хлопця були відкриті: міг знайти хорошу роботу, досягти успіху. Однак перемогло покликання – стати військовим. Тому далі були військове училище, численні полігони, навчання в Національній академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного, на факультеті Аеромобільних військ і розвідки у Львові (2006–2010). «Наш син вибрав професію захищати. І був вірний своїй професії і присязі, яку він дав на вірність своєму народу, до кінця життя» (зі слів мами).

Військову службу проходив на офіцерських посадах у військових частинах Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Брав участь у розвідувальних операціях і ключових боях російсько-української війни, зокрема, у боях за звільнення міста Слов’янська, у боях під Іловайськом, обороняв Донецький аеропорт, всюди проявляючи офіцерську гідність. «Його робота була його хобі. Він її любив, жив нею. Хлопці казали, що не було такого, чого він не знав».

Відомий волонтер та доброволець УДА Дмитро Гайдуцький згадує: «Ми росли в одному районі і в одній компанії… Міша завжди був скромним, стриманим і старався бути завжди собою. Залишався справжнім чоловіком у найскладніші часи! Він жив справжнім життям і загинув як Герой! Життя віддав за країну, честь зберіг до кінця!».

Похований Михайло Цимбалістий 16 вересня 2019 року на Алеї Героїв Микулинецького кладовища в місті Тернопіль.

13 жовтня 2021 року на фасаді Тернопільської ЗОШ № 29 йому відкрито меморіальну дошку пам’яті. А в родинному селі зведений пам’ятник Герою. Одна з вулиць Тернополя названа в його честь. Його ім’я викарбуване не лише на меморіальних дошках, але й у серцях земляків.

Залишилися батько Василь Михайлович, мама Галина Михайлівна, брат, сестра, кохана Яна, з якою зареєстрували шлюб, але весілля і вінчання відклали, бо в Україні війна…

Наші щирі співчуття линуть до них з глибокою повагою і безмежною вдячністю за мужнього сина–воїна–патріота.

Куля снайпера обірвала життя розвідника, який став прикладом відваги для побратимів та символом незламності для майбутніх поколінь. Михайло віддав своє життя за нашу волю, за те, щоб ми зустрічали нові світанки і палко, як і він, любили свою землю!

Схиляємо голови перед світлою пам’яттю справжнього сина України та перед велично-жертовною батьківською любов’ю!

Пам’ять про подвиг офіцера-розвідника Михайла Цимбалістого не згасне НІКОЛИ!!!

Тут багато «секретів» про Героя:

https://bukinfo.com.ua/personaliji/zhyttya-iz-gryfom-sekretnosti-stattya-pro-zagyblogo-spivrobitnyka-gur-mo-ukrajiny-myhayla-cymbalistogo («Життя із грифом секретності» – стаття про загиблого співробітника ГУР МО України Михайла Цимбалістого. Л. Костишин. 1 серпня 2022)

https://www.youtube.com/watch?v=zXO0VwDM78c (Ангели війни – Випуск 14 – Михайло Цимбалістий – Тернопіль1)