Марія Матіос святкує 65!
«Люди!
Не бійтесь, я –
Ваше забуте вчора:
Приспане янголя,
І запізніла фора.
О, як сніги горять
Хрипко і невагомо…
Люди!
Дивуйтесь: я –
Люблена жінка.
Богом»
Одна з найбільш відомих та продуктивних сучасних українських літераторок «… у прозу прийти була повинна, бо інакше наші молодші і ще молодші люди ніколи б не знали про велетенське горе, яке пережив наш народ у літа повоєнні… Не знали, бо так, як вона – правдиво і боляче – до неї про все те не розповідав ніхто. Марії Матіос віриш одразу…» (Шевченко Михайло).
Одні називають її другою Лесею Українкою, інші – Стефаником у спідниці, ще порівнюють з Акуніним, навіть з Габріелем Гарсіа Маркесом. Але їй подобається вислів Михайла Шевченка, який колись сказав, що Марія Матіос пише, як Марія Матіос. Корінна гуцулка з Буковини, дебютувала у 15-річному віці публікаціями поезій, її творчий доробок сьогодні – понад 25 книг прози та поезій. За освітою – українська філологиня, за покликанням – добровільна народознавиця, поетка, авторка прози, публіцистка, цікавиться психологією, етнографією. Сюжети своїх книг черпає з унікального досвіду власної родини, коріння якої сягає кінця 18 століття. У художньому світі письменниці три універсалії – людина, простір і час. Центром цього комплексу є насамперед людина, персонаж, а простір і час потрібні для того, щоб дослідити людину та її внутрішній світ, її екзистенційний вибір, правду життя та безмежний світ страждань. «Я, як письменник, не хочу бути ані зомбувальником, ані диктатором моралі, я, в принципі, не виношу вироків минулому, сучасному, чи майбутньому. Я даю своє розуміння людини, ситуації, характеру, обставин. І все. Я не повчаю… я хочу, щоб мій читач думав», – відверто каже письменниця. «Життя – то трояка ружа… То чорне тобі покажеться, то жовте, а там, дивися, загориться червоним. Ніколи не знаєш, яку барву завтра уздриш. Чекаєш одної, а воно тобі показує другу…».
Щиро вітаючи Марію Матіос з ювілеєм, бажаємо пильно берегти некоронований титул «найбільш плідної письменниці України» та «гранд-дами української літератури». При цьому її життя нехай буде ружою тієї барви, яка звеселяє душу, зцілює серце, збагачує натхнення і оберігає мир і спокій!
Многая і благая літ під благословінням Небес!



