Бережанському Храму книги – 40!
Пам’ятайте:
Настане час, коли багато
установ ліквідується, а музеї – ніколи.
Музеї існуватимуть вічно, бо вони
показуватимуть майбутнім поколінням,
чим людство у своїй творчості було
і чим воно стало.
Д. Яворницький
Бережанський Музей книги, створений в рамках Товариства книголюбів України як міжобласний науково-методичний центр пропаганди книги, було відкрито 24 червня 1984 року.
З 1991 року – це був регіональний центр української книги. Статус музею отримав у 1994 році, коли перейшов у відомство Міністерства культури. Сьогодні – це провідний музей із сучасною експозицією, де відображено історію друкарства та представлено зібрання стародруків, життя та творчість Маркіяна Шашкевича, колишнього гімназиста Бережанської гімназії, літературну Бережанщину XIX – поч. XX ст., сучасну літературну Бережанщину, меценатську діяльність д-ра Романа Смика тощо.
Музей книги розміщений у 7-ми залах першого поверху Бережанської ратуші. Його загальний фонд становить більше 13000 описаних предметів (книг, в т. ч. рідкісних – 468, газет, літератури діаспори, стародруків – 25). Є прижиттєві видання творів Лесі Українки, Б. Лепкого, М Коцюбинського, А. Чайковського тощо. Кожне видання – це своєрідна криниця мудрості, вершина злету людського розуму, а все разом під одним дахом музею – неоціненні скарби культури.
Золотий фонд музею складають зразки глаголочних листків, факсиміле «Ізборник Святослава» (ХІ ст.), «Київський псалтир» (ХV ст.), копії видань І. Федорова – «Апостол» та «Буквар» (обидва 1574 р.). Особливою гордістю колекції музею є оригінали стародруків: «Лексикон слов’яноруський» (упорядник Павло Беринда), «Учительне Євангеліє», «Граматика» (Кременець, 1638 р.), «Богогласник» (Почаїв, 1790 р.), перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка та інші цікавинки.
Із малярських робіт в Музеї книги є «Мадонна з дитям» Л. Лепкого, графіка О. Кульчицької, картини В.-М. Беднарського, М. Кузіва, Т. Осадци, Д. Шайноги та ін.
Історія музею зіткана із цікавих літературних, мистецьких, творчих зустрічей, фестивалів, проєктів, нових імен і нових книжкових надбань, несподіваних літературних і дослідницьких відкриттів. Постала вона з праці рук і талантів працівників, друзів і прихильників музею: особлива подяка за в Музеї Надії Волинець (співорганізатор і директор Музею 1984– 2002), Ярославі Мазурак, меценату Роману Смику та усім небайдужим бережанцям.
