Вітаємо вас на нашому сайті!
 Цей парк завжди чекає на людей.
Стоїш, мовчиш.
По-справжньому щасливий,
Коли обійме затишком алей
Чи прихистить від весняної зливи.

Тримає сонце пальцями гілок,
Колише птаха десь у верховітті,
Щоб серед безлічі своїх думок
Ти обирав лише спокійні, світлі.

Він бачив мудрість давніх поколінь,
Тому цей час для тебе зупиняє.
Присядь, погомони з ним, відпочинь.
Він знає щось таке, що ти не знаєш...


Наталка Янушевич


     «Старий парк» - пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення площею 6,35 га. Розташований в межах вулиць Євгена Петрушевича, Клінічної, Генерала Шухевича. Оголошений рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14 березня 1977року №131 «Про затвердження реєстру заповідних об'єктів та поліпшення заповідної справи в області».
У 1861 році парк було закладено старанням тодішнього бургомістра Володимира Мандля. Керував розбивкою парку відомий ботанічний садовод зі Львова — Багер. Хоча цей парк був невеликий за розміром (біля 7 га), проте гарно впорядкований. Тут росли в діжках різноманітні тропічні рослини: банани, агави, пальми, кипариси, які на зиму заносили в оранжерею.
В парку часто проводились українські фестини, зльоти, лотереї, свята, співалися пісні. В липні 1887 р. тут відбулася велика сільськогосподарська виставка, на якій був присутній спадкоємець Австрійського престолу ерц-герцог Рудольф.
У 1896 р. 29 вересня на честь 300-ліття Брестської Унії в парку було насипано Холм Унії.
У 1897 р. в парку встановили бюст доброчинця міста — бургомістра Мандля, який виконав львівський скульптор Дикле.
У 1901 році стараннями Товариства приятелів музики тут було організовано літній театр, де відбувалися цікаві вистави.
Під час Другої світової війни старий парк було зруйновано. З квітня 1944 р. Старий парк став місцем поховання воїнів, полеглих в боях з німецько-нацистиськими загарбниками. У 1970 році був насипаний Курган Слави і споруджений меморіальний комплекс.
З почаком відбудови Тернополя його було наново засаджено. 9 травня 1970 року, в день святкування 25 річчя Перемоги його було названо на честь воїнів ВВВ Парком Слави. Тоді ж було відкрито меморіальний комплекс і насипано «Курган Слави». При реконструкції парку знесені старі будівлі, викорчувана частина дерев і кущів.
У квітні 1984 року в парку відкрито алею Героїв, на якій встановлено шість бронзових бюстів Героїв Радянського Союзу (А.П. Живова, М.Г. Пігорєва, В.А. Чалдаєва, Г.В. Танцорова, М.Г. Карпенка, О.П. Максимовича), котрі загинули при визволенні міста та області. Скульптори — Т. І. Невесела, М. В. Невеселий, І. В. Колик, В. Г. Садовник, В. М. Мельник.
Біля алеї Героїв розміщене військове кладовище. При вході в парк з правої сторони застигла на постаменті бойова техніка часів Великої Вітчизняної війни.
На стику вулиць Кірова, Осипенко та Ігначова (тепер між вулицями Шухевича, Парковою і Веселою), біля центрального входу в парк, було поставлено монументальну дев'ятиметрову скульптурну групу «Материнський поклик», що символізує одвічне прагнення всіх матерів до миру й щастя для дітей та протест проти війни. Автори — В. П. Садовник, К. Б. Сікорський.
Біля алеї Героїв розміщене військове кладовище. Тут поховані 4 Герої Радянського Союзу — Максименко, Карпенко, Живов, Танцоров, 226 воїнів-визволителів. Усього 27 горизонтальних плит з темно-сірого граніту в три ряди, на яких викарбувані імена загиблих. Відкрито в 1944 р. Має форму прямокутника (12 х 28 м) з напівкруглим виступом, радіус якого 8 метрів.

На кладовищі 19 могил воїнів, що загинули в 1944 р.:
братських — 6,
індивідуальних — 13;
з них могил, де поховано Героїв Радянського Союзу:
братських — 1 (поховано два Герої Радянського Союзу),
індивідуальних — 1.
На передньому плані кладовища — могила Героя Радянського Союзу, майора Олександра Петровича Максименка (1923- 16 липня 1944). На другому плані — братська могила воїнів, в якій поховані Герої Радянського Союзу:
Рядовий Живов Анатолій Павлович (1925—1944 рр.) — уродженець Москви, повторив подвиг О. Матросова.
Карпенко Микола Григорович (1914—1944 рр.) — гвардії лейтенант, командир танкового батальйону 53 гвардійської танкової бригади.
Танцоров Григорій Васильович (1910—1944 рр.) — гвардії молодший лейтенант, командир батареї самохідних гармат.
В південній частині парку є три танки. На гратній горизонтальній стелі — перелік з'єднань і частин, що відзначились при визволенні Тернополя від німецько-нацистських загарбників і дістали почесні найменування.
  


 

      Оскільки цей парк є найстарішим у місті, з 1991 року він називається Старим Парком.

    Композиція з 6 бетонних пілонів, що символізують переможний салют, розташована на пагорбі, висотою 6,5 м і діаметром в основі 35 м.


    У центрі Вічний вогонь та подвійний пілон з орденом Вітчизняної війни (карбування на міді). Нижня частина пілонів скріплена бетонним поясом у формі обруча. З двох боків сходи ведуть на гранітну трибуну. Перед монументом — надгробна плита на могилі Невідомого солдата. На плиті викарбовано напис: «ім'я твоє невідоме, подвиг твій безсмертний». Весь скульптурно-меморіальний комплекс був реконструйований у 1984 р. до 40-річчя визволення Тернополя. Сьогодні в Старому парку нараховується біля 40 видів дерев та чагарників.
Особливу цінність становлять дерева-старожили: тополя канадська (діаметр - 210 см, висота - 26-28 см), клен гостролистий (діаметр - 83 см, висота - 18-20 м), клен ясенелистий, ясен звичайний та інші екзоти й релікти (сосна Веймутова, псевдо тсуга тисолиста, тис ягідний). Зліва і справа від кургану Слави зростають два великих буки звичайних (діаметр першого -55 см, висота - 160-17 м, діаметр другого - 69 см, висота - 20-22 м).
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Старий парк» перебуває у віданні комунального підприємства «Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя.

Щороку 9 травня у парку відбуваються заходи присвячені Дню Перемоги у Великій Вітчизняній Війні.

У Старому Парку є дві культові споруди:

Дім молитви ХВЄ
Дерев'яна Церква Зарваницької Божої Матері УГКЦ, споруджена у 2008 р.


    Тихий задумливий Старий парк притягує своєю скорботною урочистістю в будь-яку пору року: восени - позолотою відсвічують дерева й галявини; забіліють сніги - одягнуть пухнасті шубки ялинки, стоять поважно старі ясени, каштани та ловлять сріблясті сніжинки; навесні і влітку - буяє духмяне цвітіння.

       У Тернополі чимало прекрасних зелених оазисів, проте багатьох тернополян найбільше приваблює саме цей Старий парк, парк «Слави», де на високому кургані зупинилась мить - мить подвигу, мить безсмертя.