Вітаємо вас на нашому сайті!

    250
   Вулиця Івана Франка (до 1948 Стрілецька Вища або Реальна) — вулиця в Тернополі, на якій збереглося багато пам'яток старовинної міської архітектури. З півдня примикає до вулиці В'ячеслава Чорновола, яка розділяє вулиці Івана Франка і Миколи Коперника. З півночі примикає до вулиці Качали.
Заселення території нинішньої Франка почалася в кінці 17 століття. У давнину вулиця сягала міської околиці старовинного Збаразького передмістя, межею якого була Збаразька, а потім Старозбаразька вулиця. Тут діяла каса допомоги рядовим поліції, дитяче передшкілля (дитсадок). У 1948 році вулицю перейменували на Івана Франка — вчесть видатного українського письменника, громадського діяча, філософа, науковця.
Архітектура будинків на вулиці Івана Франка — характерна для забудови 19 — початку 20 століття.
      В одній із кам'яниць (тоді це був № 20), що була власністю Державної казни, квартирував 54-ий полк піхоти, який дислокували у місті у польський період 1920—1939 років.
  На Стрілецькій Вищій також знаходилася учительська бурса — гуртожиток для синів учителів тодішніх Тернопільського, Теребовлянського, Гусятинського, Збаразького та Скалатського повітів, які навчалися у освітніх закладах Тернополя. Будівлю було споруджено 1894 року. Нова бурса мала велике подвір'я і город. Приміщення відповідало усім гігієнічним нормам і оцінювалося у 1901—1902 роках в 40 тисяч корон. Одна із давніх будівель на цій вулиці дала їй нову назву — у вересні 1890 року розпочалося будівництво оселі для польського гімнастично-пожежного товариства «Сокул». Наприкінці 1970-их років цю споруду було реконструйовано на соціалістичний манер і Тернопіль втратив ще одну архітектурну пам'ятку. Нині у цьому приміщенні працює «Кінопалац».        
  На вулиці Івана Франка також збереглася давня вілла — зразок респектабельного помешкання заможних тернополян. Збудована у 1894 році. Належала тернопільському лікару Олександру Грабовському. Після смерті батька у 1920-х роках її господарем став син Мар'ян - відомий адвокат і філателіст. Та згодом власникові довелося виїхати в Польщу, а будинком заволоділа компартійна еліта. Довгий час зручний і гарний будинок був закритий високим парканом: тут мешкали перші секретарі обкому. Тепер у цьому приміщенні діє дитяча бібліотека. Зберігся також будинок, де тривалий час містився «Хліб України».
     Сьогодні ця затишна вулиця - острівок доброго і затишного старого Тернополя. Будівлі, що тут виростали, свідчили про архітектурні уподобання заможних городян. Отож тут і нині сусідяться ошатні партерові будиночки із кам'яницями, щедро оздоблені ліпниною.