Вітаємо вас на нашому сайті!

  
     Вулиця Старий Ринок з'явилася в центрі міста як згадка про колишній Ринок, що містився в межах нинішніх вулиць Замкової і Руської. Вона об'єднала недавні «Матросова» і частину «Фрунзе». Ринок мав форму великого чотирикутника. У південній його частині, приблизно там, де корпус медичного інституту, стояла двоповерхова кам'яниця родини Майків — м'ясарів. У XVII столітті посередині ринкового майдану підносилася Ратуша. Невеликий ринок діяв в цьому місці до кінця 1961 року. Вулиця Старий Ринок — то нагадування про становлення та історію міста. Ринок, неподалік замку, був майже ровесником Тернополя і формувався в межах оборонних валів. З часом він розрісся і перетворився на сплетіння вуличок та провулків, де вирувала торгівля. Назви свідчили, що виробляли місцеві ремісники і чим торгували. Були на давньому міському торжищі вулички Боднарська (в Галичині казали саме "боднар", а не "бондар"), Залізна, Шклярна, Суконна, Крамова, потім з'явилися провулки Великий, Малий, Ламаний. Взагалі ринок, який виходив аж за межі теперішньої Руської на другий бік, поділили на дві частини: Старий Ринок і Малий Ринок. 
   Виник старовинний тернопільський торговий майдан саме тут тому, що найбільший торговельний рух панував в основному навколо замку, який ми звично називаємо Старим, не задумуючись над тим, що його стали так називати, аж коли звели так званий Новий замок. Правда, Новому не довелося пережити Другу світову війну. Він був зруйнований майже вщент під час квітневих боїв 1944-го і на початку шістдесятих приблизно на його місці звели готель "Тернопіль". Що ж до історичної ремісничої аури навколо тернопільського укріплення, то тут здавна селилися ремісники. Саме умілі рукомесники були необхідні для забезпечення життєздатності і оборонної міці замку. Саме тут почала розвиватися і міцніти торгівля. У давні часи найбільший торговельний рух панував у районі від Львівської брами (неподалік Надставної церкви) до Шевської рашти. Цю частину старомістя заселяли в основному представники шевського, ткацького, кравецького та інших цехів. З північного боку ринку мешкали також ремісники, а потім ще й купці. Цю ремісничо-купецьку частину старомістя заселяли в основному українці. Або — як тоді називали — русини. 
     У центрі старої ринкової площі тривалий час стояла ратуша. У ній містився орган міського самоуправління магістрат. А навколо розбігалися торговельні ряди і крамниці з усякою всячиною. Щодо міського магістрату, то він перемістився згодом із ринку на Торговицю (сучасний майдан Волі), а звідти у 1871-му в приміщення Старої пошти на розі тодішньої Панської і Колійової (Залізничної). На місці зруйнованого під час Другої світової війни магістрату згодом розбили гарний скверик, що розпочинається на розі бульвару Т.Шевченка і вулиці В.Чорновола.
Він був зруйнований майже вщент під час квітневих боїв 1944-го і на початку шістдесятих приблизно на його місці звели готель "Тернопіль".
    На вулиці була також одна з найстаріших аптек. Відома на початку XX століття як Фрейденталя, у повоєнний час як Бекесевича. Нею довго завідував відомий у Тернополі фармацевт магістр Бекесевич, якого всі шанобливо величали "пане магістер". Після ліквідації старого торгового майдану у процесі реконструкції 60-х років аптеку №1 перенесли у новобудову (тепер це аптека на початку сучасної вулиці Руської). Сюди ж було й перенесено старовинне аптечне обладнання, якого вже не стало. А могла б бути аптека-музей. Сам будинок, у дещо зміненому вигляді, зберігся й досі. Тепер тут діє обласний фізкультурний диспансер. Це єдина будівля, яка залишилася від ринкових споруд.
   В 1942-43 роках німецькі окупанти вирівняли вулицю, зруйнували будинки, під якими в підземних лабіринтах ховалися євреї. Ці лабіринти мають давню історію. Вони з'єднували замок з оборонними вежами і Надставною церквою, в них ховалися наші предки від Татарських нападів. Час від часу асфальт на початку вулиці провалюється, підтверджуючи  існування мережива ходів під центром міста.