Скарбничка методиста / Бібліотекарю в записник / Інноваційні форми роботи в бібліотеці

Вітаємо вас на нашому сайті!
Інноваційні форми роботи в бібліотеці
  Поняття «інновація» міцно увійшло і утвердилося в нашому професійному житті поряд з новими інформаційними технологіями. За частотою вживання воно сьогодні не має собі рівних – всі говорять про інноваційну діяльність.
  Що означає це поняття? За Бібліотечною енциклопедія «інновація» – це «оригінальна ідея», що виходить за межі існуючих канонів, традиційних форм, методик, або «проект, який відображає новий підхід до змісту та організації бібліотечного обслуговування, технологій чи управління бібліотекою». У бібліотечній практиці інновації – це реалізовані ідеї, кінцевий результат здійснення процесу.
  Головною метою інновацій, які упроваджуються в практику роботи, є покращення обслуговування користувачів, створення комфортних умов для якісного задоволення читацьких запитів, а також забезпечення розумного балансу між необхідністю інновацій і збереженням цінних бібліотечних традицій.
  До основних видів відносять:
— продуктові та сервісні інновації, коли змін зазнають послуги та продукція;
— технологічні інновації, коли змінюються процеси бібліотечної технології;
— організаційні інновації, коли відбуваються структурні зміни, реорганізуються існуючі відділи або створюються нові;
— соціальні інновації, коли зазнають змін методи управління бібліотечним персоналом, традиції формування колективу та інші соціальні аспекти.
  Враховуючи вимоги сьогодення, бібліотеки намагаються використовувати у своїй діяльності сучасні й різноманітні форми роботи, які, завдяки актуальному змісту, творчому підходу та нетрадиційним назвам, здатні привертати до себе увагу користувачів бібліотек, а також залучати до них нових відвідувачів.
  Матеріал підготовлено на основі аналізування та узагальнення інформації з професійної періодики, бібліотечних сайтів, інших ресурсів Інтернету.

  Айстопер (від англ. eye stopper – дослівно «той, що зупиняє очі») – поняття, яке використовується в рекламній справі. Це комунікативний рекламний і PR-елемент, основне призначення ко­трого – привертання уваги. Сильним айстопером вважають колір, особливо яскравий, оскільки саме колір предмета людське око розрізняє швидше за все. Крім того, використовують різноманітні нестандартні та/або смішні зображення людей, тварин тощо. У бібліотечній практиці айстопери – це об’єкти (живі й неживі), що привертають увагу користувачів. їх, зокрема, використовують при оформленні книжкових виставок.

  Бібліобар – форма заходу, під час якого у вигляді «частування» пропонуються різноманітні книги та/або періодичні видання. Користувачі можуть підійти до «барної стійки» і вибрати те, що їм до вподоби. Інколи відвідувачам, крім книжкового «частування», пропонують каву, чай, солодощі, фрукти.

  Бібліокешинг (від англ. cache - схованка) – гра, суть якої полягає в пошуку книжкових скарбів, що можуть бути заховані як у приміщенні бібліотеки, так і поза її межами. Користувачі бібліотеки, котрі виконують роль шукачів скарбів (можливе формування кількох груп, що змагаються між собою), використовуючи підказки (наприклад, записки) або/та відповідаючи на запитання чи виконуючи певні завдання, знаходять схованку за схованкою і, зрештою, дістаються до головного скарбу.

  Бібліомікс (від англ. mix - змішувати) – тематичний бібліографічний огляд, до якого включають різноманітні бібліотечні документи: книги, періодичні видання, відео-, кіно-, фоно-, фотодокументи, електронні видання, плакати, посилання на інформаційні ресурси тощо.

  Бібліопікнік – акція, що найчастіше проводиться на свіжому повітрі в рамках літніх читань. Користувачам пропонують різноманітні книжкові «частування» з цікавими назвами (бутерброд «Книжковий», «Шашлик-Всезнайко», Арт-десерт тощо). Іноді бібліотечний пікнік організовують і в приміщенні бібліотеки, потурбувавшись про створення відповідної атмосфери.

  Бібліотечний десант – виїзна акція, котру організовують один чи кілька відділів бібліотеки для різних аудиторій, у різних закладах та установах (дитсадки, школи, парки та ін.). Мета – якомога більше розповісти про можливості бібліотеки, розкрити багатство її фонду, привабити нових користувачів.

  Бібліотечний non-stop (від англ. non-stop - безперервний, безупинний) – формат проведення масового заходу, який триває 10-12 годин або впродовж усього дня чи навіть кількох днів), про що зазначається в його програмі. Захід може бути приурочено до якогось свята, проводитись у рамках Дня відкритих дверей тощо. При цьому бібліотека перетворюється на майданчик для відкритого інтерактивного спілкування з цікавими людьми (письменниками, видавцями, творчими молодіжними колективами та ін.). 

  Бібліофреш (від англ. fresh - свіжий) - бібліо­графічний огляд книжкових новинок.
 
  Бібліошоу – розважальний бібліотечний захід постановочного характеру, що, як правило, проводиться перед публікою (реальними та/або потенційними користувачами бібліотеки) і розрахований на гучний зовнішній ефект.

  Буккросинг (від англ. book – книга, crossing – рух) – рух книголюбів, що діють за принципом «прочитав - пе­редай іншому». Вони цілеспрямовано залишають у спеціальних шафках (на поличках і т. ін.) в людних місцях (книгарні, кафе, вокзали, парки) прочитані книги, щоб інші могли їх почитати. Рух має свої правила. За таким обміном можна простежити в Інтернеті. Головна ідея – «відпустити» книжку в мандрівку світом (звільнити її), таким чином перетворюючи світ на відкриту бібліотеку. Буккросинг зародився в Америці, 21 квітня 2014 р. вперше відзначено Міжнародний день буккросингу.

  Буктрейлер (від англ. booktrailer; book — книга, trailer - тягач, причіп) - це короткий відеоролик (тривалістю до 3 хв.) за мотивами книги, що є су­часною формою реклами книги, засобом її просування, заохочення до читання. Основне його завдання - яскраво та образно розповісти про книгу, зацікавити, заінтригувати читача. Такі бібліотечні відеоролики знімаються як про сучасні книги, так і про ті, що стали літературною класикою.
 
  Мотиватор (мотива­ційний постер) – вид наочної агітації, призначенням якого є створення відповідного на­строю. Це поєднання зображення та тексту, що стимулює до дії, надихає на роботу над собою, на певні позитивні зміни у ставленні до світу та самого себе, змушує за­думатися над важливими проблемами та поглянути на звичні речі з незвичного боку. Мотиватори вико­ристовуються в бібліоте­ках, щоб надихати на чи­тання, стимулювати до відвідування бібліотеч­них установ.
 
  Виставка-інсталяція
– виставка, яка представляє собою  просторову композицію, створену з різноманітних елементів – побутових предметів, промислових виробів та матеріалів, природних об’єктів, фрагментів текстової й  візуальної інформації.

  Квест (від англ. quest - пошук, пошук пригод) - інтелектуально-динамічна гра, що поєднує спортивне орієнтування, розв’язування інтелекту­альних завдань тощо. Основою гри зазвичай є по­слідовне виконання заздалегідь підготовлених за­вдань командами або окремими гравцями. Гра має тему, мету, певний алгоритм, якого потрібно дотри­муватися. Наприклад, учасник, який виконав перше завдання, в результаті отримує підказку для виконання другого і т. д.

  Бібліоквест – може передбачати: відгадування загадок з історії бібліотеки, міста (села), літе­ратурних загадок, пошук цитат у книгах, пошук на полицях зазначених книг та багато інших цікавих завдань. Вужче поняття – літературний квест (лі­тературне квест-орієнтування). Це один із варі­антів названої гри-пошуку, маршрут якої пов’я­заний зазвичай із сюжетом і героями тих чи інших літературних творів. Тобто бібліоквест, літера­турний квест – це активні форми соціокультурної роботи, в яких закладено модель розвитку навичок інформаційної діяльності, а також формування по­зитивного емоційного ставлення до бібліотеки та процесу читання. Розрізняють традиційний квест та веб-квест.

  Мотиватор (мотива­ційний постер) – вид наочної агітації, призначенням якого є створення відповідного на­строю в навчальних за­кладах, на робочих місцях. Це поєднання зображення та тексту, що стимулює до дії, надихає на роботу над собою, на певні позитивні зміни у ставленні до світу та самого себе, змушує за­думатися над важливими проблемами та поглянути на звичні речі з незвичного боку. Мотиватори вико­ристовуються в бібліоте­ках, щоб надихати на чи­тання, стимулювати до відвідування бібліотеч­них установ.

  Флешбук – книжковий флешмоб в Інтернеті. Це може бути розміщення фрагментів текстів ви­дань у соціальних мережах, створення там само уривків з улюблених книг, ознайомлення з ними друзів і передплатників сторінки з наведен­ням цитат, ілюстрацій, особистих думок та іншої ін­формації.

  Флешмоб (також флеш-моб, флеш моб; від англ. flash mob; flash — спалах, mob - натовп) – заздалегідь спланована масова акція, зазвичай ор­ганізована через Інтернет або за допомогою інших сучасних засобів комунікації, під час якої велика кількість людей оперативно збирається в громад­ському місці, протягом декількох хвилин виконує узгоджені дії і потім швидко розходиться.
 
  Бібліотечний флешмоб (також книжковий флешмоб, лібмоб) найчастіше має на меті інформу­вання населення про роль сучасної бібліотеки в суспільстві, про нові можливості, котрі відтепер надають модернізовані бібліотеки; заохочення до читання; привернення уваги до неповторності книги як носія інформації.