Видавнича діяльність / 2012 / "Сім природних чудес Тернопільщини" / "Печери Тернопілля" (пам'ятка для користувачів 5-11 класів)

Вітаємо вас на нашому сайті!
 
    Одне з природних див, якими пишається Тернопільщина, – її печери. У світі поки що не відкрито інших таких же великих горизонтальних гіпсових печер із специфічною будовою… Розташовані вони на глибині від 10 до 50-60 метрів під землею. В області, яка територіально є однією з найменших в Україні, сьогодні їх налічується більше сотні. Але, на думку вчених, відкрито лише п’яту частину всіх печер Тернопілля. Також учені вважають, що якщо буде знайдено сполучення печери Оптимістична з печерою Голубі Озера, то Україна матиме найбільшу в світі печеру не лише у гіпсах, але й серед відомих печер взагалі.
    Атмосферу печер можливо порівняти хіба що з космосом. Вічна тиша, темрява, спокій. Це неможливо описати – це потрібно відчути. А щодо візуальних, світлових вражень, то, за словами очевидців, така краса можлива лише у казках. Багато печер славиться надзвичайною красою і розмірами. Їх зали і коридори прикрашені сталактитами і сталагмітами, які утворюють химерні колони, інші натічні форми створюють рельєфні прикраси на стінах, все вкрито різнокольоровими кристалами. У багатьох печерах є озера із прозорою, холодною водою. Кожна з них має свої особливості і красива по-своєму.

    Печера Кришталева (Кривченська) розташована біля с. Кривче Борщівського району. Вона одна із найбільш вивчених в області, її галереї електрифіковані і обладнані для відвідування туристами. Загальна протяжність розвіданих ходів становить 22 км, а електрифікований туристичний маршрут – 2800 метрів. За незвичайну красу Кришталеву називають підземною перлиною Поділля.
Спочатку склепіння та стіни печери миготять кристалами темно-коричневого гіпсу, відшліфованими водами древнього Сарматського моря. Далі хід розширюється. І в коридорі з’являються перші… дива.

   Складається враження, що все навколо покрито інеєм, фантастичним пальмовим гіллям, листям папороті і бурштином. У залі Скель знайти зручну для проходу стежину стає тяжче – бачимо нагромадження кам’яних глиб, хаотично розташованих кам’яних пірамід. У Зоологічному залі вас чекають незвичні зображення дельфіна, сови, миші, орла та інших істот. Підземний світ постійно балансує між реальністю і казкою.
Зал Буйвола, грот Кам’яних Сліз , лабіринт Кам’яних Квітів, зали Завалів, Втрачених сподівань, Дружби (є навіть Преси!)– це лише деякі “етапи” підземних маршрутів Кришталевої, кожний з яких – неповторний і має свою історію.
Печера Вертеба розташована біля с. Більче-Золоте Борщівського району. Загальна довжина ходів 8 км. На відміну від інших печер Поділля у Вертебі зовсім немає кристалів вторинного гіпсу. Стінки її гладкі, темні. Утім, окремі лабіринти є унікальними. Так, у лабіринті Кам‘яна Соломка поверхня стелі вкрита густими “заростями” трубчастих кальцитових сталактитів, що мають вигляд стерні довжиною 10-12 см.
Немає сумнівів, що через рік-другий печера Вертеба стане відомою всьому світу.

  Завдяки талановитому і невтомному краєзнавцю, спелеологу Михайлові Сохацькому тут створено чи не перший на планеті музей у печері –археології, трипільської культури та епохи неоліту. Справа в тому, що за кількістю і багатством знахідок предметів матеріальної культури різних епох Вертеба не має рівних серед інших печер світу. Саме тому археологи називають її Наддністрянською Помпеєю. У цій печері виявлено численні сліди перебування давньої людини (різні предмети матеріальної культури, поховання), які відносяться до палеоліту, неоліту і більш пізнього часу.
   Печера Оптимістична розташована біля с. Королівка Борщівського району (довжина розвіданих ходів становить 214 км) і занесена в книгу рекордів Гіннеса як найбільша у світі гіпсова печера і як друга за загальною довжиною печерних ходів, поступаючись лише печерній системі Флінт-Мамонтова у США. На дні ходів, крім суглинистого матеріалу, часто зустрічається річкова галька карпатських порід.

Печера Озерна розташована біля с. Стрілківці Борщівського району. Характерною її особливістю є підземні озера, які займають біля третини її площі. Довжина біля 120 км. Глибина озер 2-2.5 м. Вода слабомінералізована, сульфатна, магнієво-кальцієва. Печера має велике значення для геологічних і гідрогеологічних досліджень.
Печера Млинки розташована в околицях с. Залісся Чортківського району. Спелеологи назвали її “спелеологічною хрестоматією” гіпсового карсту. Загальна довжина ходів 27 км. Стіни печери майже суцільно покриті білосніжними, сірими, коричневими кристалами вторинного гіпсу. Цікава великими кристалами і масивними друзами пластинчастого гіпсу, сталактитами – «кам’яними хвилями». Особливістю печери є те, що в її межах можна прокласти маршрут будь-якої категорії складності (від простого до складнішого) проходження. Використовується у спортивно-туристичних цілях, для проведення регіональних і всеукраїнських змагань по спелеології.

Печера Перлина розташована в околицях с. Крутилова Гусятинського району. Назва печери пов’язана з тим, що в ній було знайдено печерні перлини - гарні кульки з кальциту діаметром 10-12 мм. Перлина на відміну від інших печер Поділля утворилася в товщі Неогенових рифових вапняків Товарової гряди. Крім цього, це єдина відома на Поділлі вертикальна печера.
Печера Жолоби розташована біля с. Скоморохи Бучацького району. Печера утворилася в травертині (вапняковому туфі), довжина 7 м. Стіни покриті гарними натічними утвореннями з кальциту білого і кремового кольору.
Печера Язичницька розташована біля с. Міжгір’я Борщівського району. Вимита у скелі (камінь Довбуша), складеній верхньокрейдовими вапняками. Довжина 42 м. Названа по виявленому язичницькому храмі.
Печера Славка розташована біля с. Кривче Борщівського району. Загальна довжина досліджених ходів печери - 9 км. Висота залів їх місцями досягає 10-12 м.

Познайомся, прочитай
• Радзієвський, В. О. Подорож у підземну казку [Текст]: путівник по карстових печерах Тернопільщини.– 2-е вид., доп. і перероб. / В. О. Радзієвський.– Львів, 1984.– 56с.: іл.
• Андрусишин, С. Печера у «Млинках» стала довшою [Текст] / С. Андрусишин // Свобода.– 2009.– 27 березня.– С. 6.
• Баліцька, М. Грає сопілка ночами [Текст]: [карстові печери Тернопілля] / М. Баліцька // Жінка.– 2005.– № 11.– С. 8.
• Баліцька, О. Пуща відлюдника на Гусятинщині: коли душа прагне самоти… [Текст]: [про печеру] / О. Баліцька // Свобода.– 2011.– 13 липня.– С. 5.
• Бойчук, І. Сенсаційна новина: «Млинки» тепер на 12 км. довші! [Текст] / І. Бойчук // Номер один.– 2009.– 25 березня.– С. 5.
• Бородюк, Н. Вперед у минувшину, або Що видно з Кришталевої печери [Текст] / Н. Бородюк // Урядовий кур’єр.– 2003.– 30 травня.– С. 9.
• Брик, А. Унікальне Тернопілля [Текст]: за двадцять років найдовша печера світу може бути і у нас / А. Брик // Свобода.– 2010.– 26 листопада.– С. 3.– (Мандруємо).
• Гадомська, Л. Перші кроки в підземелля [Текст]: [про найперші експедиції тернопільських спелеологів] / Л. Гадомська // Тернопіль вечірній.– 2010.– 17 лютого.– С. 18.
• Збаразький, І. У печері Вертеба відкрито музей [Текст] / І. Збаразький // Місто.– 2004.– 6 жовтня.– С. 2.
• Зінченко, Н. Тут кристали нагадують камінні квіти [Текст]: [про печери Тернопільщини] / Н. Зінченко // Урядовий кур’єр.– 2012.– 28 січня.– С. 18.
• І екстрим, і адреналін…[Текст]: [про печеру Млинки] // Культура і життя.– 2008.– 16 квітня.– С. 4.
• Клапоушак, І. Печерно – скельні культові споруди Поділля [Текст] / І. Клапоушак // Краєзнавство. Географія. Туризм.– 2006.– № 35.– С. 6–11; 12–13.
• Климчук, Г. Борщівщина – світовий «печерний» район / Г. Климчук // Номер один.– 2008.– 3 вересня.– С. 18.
• Кузнецов, Д. Карстові печери Тернопільської області [Текст] / Д. Кузнецов // Краєзнавство. Географія. Туризм.– 2006.– № 14– 15 (квітень).– С. 22–25.
• Ліпінська, Н. У глибинах землі [Текст]: [спелеологія на Тернопільщині] / Н. Ліпінська // Нова ера.– 2009.– 11 лютого.– С. 9.
• Михайлович, М. Підземна казка [Текст]: [печера Кришталева] / М. Михайлович // Місто.– 2012.– 5 вересня.– С. 21.
• Мичко, С. Відкриваємо таємниці підземелля [Текст]: [про печери Тернопільщини] / С. Мичко // Місто.– 2004.– 25 лютого.– С. 19.
• Мичко, С. Світ під кам’яним небом [Текст]: [печери Тернопільщини] / С. Мичко // Тернопільська газета.– 2000.– 20 вересня.– С. 7.
• Мовчан, У. Новий рік зустріньте у … печері [Текст]: таємничий світ підземелля: захоплюючі маршрути, цікаві легенди, неповторні враження… / У. Мовчан // Місто.– 2010.– 15 грудня.– С. 19.– (Подорожі).
• Островський, Я. Печера «Млинки» / Я. Островський // Нова Тернопільська газета.– 2008.– 9 квітня.– С. 10.
• Петлєванов, Г. Печера «Млинки» – це адреналін, нові відчуття і незабутні враження [Текст]: історія відкриття печери / Г. Петлєванов // Номер один.– 2009.– 8 липня.– С. 15.
• Подорож під землю! [Текст]: мандрівки мальовничими печерами: що треба знати: [добірка матеріалів] // RІА плюс.– 2004.– 9 червня.– С. 6–7.
• Ратушняк, Н. Лабіринти печер [Текст]: [печери Тернопільщини] / Н. Ратушняк // Краєзнавство. Географія. Туризм.– 2007.– № 20.– С. 15–19.
• Смільська, О. На Тернопільщині – єдиний в Європі підземний музей [Текст]: [«Сад» скульптур під землею створили студенти – художники у печері «Оптимістична»] / О. Смільська // Нова Тернопільська газета.– 2012.– 7–13 листопада.– С. 4.
• Снітовський, О. Таємниці «Подільської Помпеї» [Текст]: [Вертеба і Трипілля] / О. Снітовський // Хобі.– 2008.– № 9 (вересень).– С. 34–40.
• Третяченко, О. Приманка, яка не спрацьовує [Текст]: [печери Тернопільщини] / О. Третяченко // Вільне життя.– 2010.– 26 листопада.– С. 3.
• Тихович, Ю. На Борщівщині знайшли нову печеру [Текст] / Ю. Тихович // Тернопіль вечірній.– 2007.– 2 травня.– С. 2.
• Федорців, Н. Юзеф Зімельс: «Кращими від гір можуть бути лише… печери» [Текст]: [про почесного члена Асоціації спелеологів України Ю. Зімельса і його книги про печери Тернопільщини] / Н. Федорців // Місто.– 2009.– 20 травня.– С. 7.
• Швед, В. Наддніпровська Помпея розкриває свої таємниці [Текст]: [про печеру Вертеба біля с. Більче-Золоте Борщівського району] / В. Швед // Тернопільська газета.– 2004.– 20 жовтня.
• Шот, М. Діти сонця обрали «Вертебу» [Текст]: [про печеру – музей трипільської культури] / М. Шот // Вільне життя.– 2009.– 27 листопада.– С. 8.
• Шот, М. І сонцем пахнуть печери [Текст] / М. Шот // Свобода.– 2007.– 25 квітня.– С. 6.
• Шот, М. Печери Борщівщини [Текст] / М. Шот // Урядовий кур’єр.– 2007.– 30 березня.– С. 6.
• Якель, Р. Невтрачений рай подільських печер [Текст]: [печери Тернопільщини] / Р. Якель // Дзеркало тижня.– 2001.– 1 вересня.– С. 21.

* * *

• П’ятківський, І. Млинки [Текст]: / І. П’ятківський // ТЕС.– Т., 2005.– Т. 2.– К–О.– С. 541.
• П’ятківський, І. Озерна [Текст] / І. П’ятківський // ТЕС.– Т., 2005.– Т. 2.– К–О.– С. 657.
• П’ятківський, І. Оптимістична [Текст] / І. П’ятківський // ТЕС.– Т., 2005.– Т. 2.– К–О.–С. 678.
• Свинко, Й. Перлина [Текст] / Й. Свинко // ТЕС.– Т., 2008.– Т. 3.– П–Я.– С. 50.
• Свинко, Й. Печера Відлюдника [Текст] / Й. Свинко // ТЕС.– Т., 2008.– Т. 3.– П–Я.– С. 60.
• Свинко, Й. Печера Студентська [Текст] / Й. Свинко // ТЕС.– Т., 2008.– Т. 3.– П–Я.– С. 60.
• Свинко, Й. Печери Тернопільщини [Текст] / Й. Свинко // ТЕС.– Т., 2008.– Т. 3.– П–Я.– С. 60–61.
• Свинко, Й. Печера Ювілейна [Текст] / Й. Свинко // ТЕС.– Т., 2008.– Т. 3.– П–Я.– С. 60.