Мій рідний край / Наш край — Тернопільщина / Загальна характеристика регіону

Вітаємо вас на нашому сайті!
 
Історична довідка

    Тернопільська область, разом із Львівською та Івано-Франківською, є частиною історичної території – Галичини. Цей західно-український регіон внаслідок політичних подій в історії України, що призводили до поділу українських земель, починаючи з XIV століття підпадав під владу Польщі, Литви (1349-1772), Австрії (1772-1918), Росії (1809-1815), Польщі (1918-1939), Радянської імперії (1939-1991).
    Однак складність історичних обставин не асимілювала, а швидше актуалізувала духовний потенціал регіону, вирізнивши його збереженням мовно-культурної традиції, релігійності, національної тотожності.
Тернопільщина – древній край поселень праслов’ян. Сліди існування людини на її території сягають доби раннього палеоліту (понад 100 тис. років тому). Поширена етногенетична концепція пояснює походження українців від антів, - великого об’єднання східнослов’янських племен, які заселяли сучасну територію України в IV столітті н. е.
    В IX столітті східнослов’янські землі об’єдналися в єдину Київську Русь, яка була могутньою державою середньовічної Європи. Наприкінці XI століття на території сучасної Тернопільщини виникли удільні князівства – Теребовлянське та Шумське, які пізніше об’єдналися і увійшли в Галицько-Волинське князівство. Росту сільських поселень, міст сприяли вигідне географічне розташування, сприятливі природні умови, родючі землі, зручні транспортні шляхи і водні артерії (ріки Дністер, Серет i ін.).
    Широкого розвитку набувають ремесла і торгівля. Основними предметами торгівлі були хліб, худоба, мед, віск, риба, ремісничі вироби. Важливу роль у житті Київської Русі з огляду на її географічне розташування відігравала зовнішня торгівля. Регіони поблизу Дніпра слугували дорогою для торгівлі між Cкандинавією та Візантією. Торгівля зі Сходом і країнами Центральної та Західної Європи відбувалася переважно через Галичину.
    Монголо-татарська навала середини XIII століття та Переяславський договір 1654 року з Москвою були тими історичними віхами, які мали вагомий вплив на географічну орієнтацію української економіки, її розділених земель в розумінні спрямованості торгівельних зв’язків, сприйнятливості технологічного та соціального прогресу від якоїсь культурної зони, що суттєво впливало на структуру і ефективність економіки, як і на всі сфери суспільного життя – політику, релігію, право, культуру.
   Монголо-татарська навала призвела до занепаду комерційних відносини між Придніпров’ям і Візантією, натомість зросла торгівля зі східними країнами: Персією, Афганістаном, Індією. Зокрема, важливим було переміщення центру економічної активності та політичної сили з Києва на захід – до міст Галича, Володимира, Львова. Річка Дністер замінила Дніпро як головну торгівельну артерію між українськими землями і Чорним морем. Галицькі купці торгували через чорноморські порти не лише з Візантією, а й із різними італійськими і французькими містами, зросла також торгівля з Угорщиною, Молдовією, Польщею та Німеччиною.
Повстання Богдана Хмельницького (1648 р.) призупинило українську торгівлю із Заходом через Польщу і балтійські порти. Ця торгівля відновилася в останній третині XVII століття в західній частині України, яка залишилася під Польщею. Всередині ХІХ століття Україна, крім Східної Галичини, цілком опинилися у сфері впливу російської економіки з паралельним обмеженням відносин з іншими країнами, насамперед західноєвропейськими.
         З початком проведення індустріалізації європейських країн у другій половині XIX століття на території сучасної Тернопільської області працювало 8 парових і 680 невеликих водяних млинів, 170 спиртових і пивоварних заводів, кількість яких у 1910 році зросла до 390. Діяло кілька боєнь і підприємств по обробці шкір, виробництво мила і тютюну, цегли, черепиці, возів, коліс. Із 623 підприємств, що працювали на потреби населення, 250 були дрібними, до 5 чоловік працюючих. Важливе значення для господарського розвитку краю мало будівництво залізничних доріг в кінці XIX століття. В новітній час у 1939 році на Тернопільщині було близько 1700 підприємств, на яких працювало біля 8800 робітників.
       Переживши руйнування часів Другої світової війни, Тернопільська область за післявоєнні роки розвинула свій аграрно-промисловий потенціал. Виникли нові галузі промисловості: машинобудування, хімічна, приладобудівна, будівельних матеріалів та інші. Місто Тернопіль, піднявшись з руїн, стало одним із індустріальних і культурних центрів України.
       Нова дійсність, яка прийшла з проголошенням незалежності України, визначає напрямок наших перемін до демократії, ринку, творення державності. У цьому поступі ми мусимо знайти свій, властивий нам шлях розвитку, спираючись на віковий історичний власний і світовий досвід.


 
Географічне розташування регіону, поділ території, обласний центр

       Тернопільська область розташована у західній частині України, межує на півночі з Рівненською областю, на півдні – з Чернівецькою, на південному заході – з Івано-Франківською, на заході – з Львівською областями України і простягається з півночі на південь на 195 км, а з заходу на схід – на 129 км. Відстань до сусідніх обласних центрів: Львова, Хмельницька - 120,110 км, Чернівців, Івано-Франківська, Луцька, Рівного –170, 150 км, до столиці – м. Києва – 500 км.
  Тернопільщина знаходиться неподалік українського кордону з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією: відстань від обласного центру до кордонів цих країн становить від 220 до 350 км.
    Через територію області проходять залізничні лінії, які з’єднують Тернопіль з багатьма містами сусідніх країн. На Заході,- з Варшавою, Будапештом, Прагою, Братіславою, Загребом, Белградом, Софією, Віднем, на Сході – Москвою, Мінськом. Три автомагістралі, які перетинають Тернопільську область, з’єднують центр України з Словаччиною, Угорщиною, Польщею та західну частину Білорусі з Румунією (головний коридор північно-південного напрямку на Балкани і до країн Середземномор’я).
     В обласному центрі знаходиться аеропорт “Тернопіль”, власником якого на початку 2006 року стало підприємство з австрійським капіталом “СЦ-Сервіс-Центр-Стрий”. Аеропорт має статус міжнародного та перспективу розбудови інфраструктури, запровадження нових міжнародних авіаліній для пасажирських і вантажних перевезень.
Тернопільська область становить 2,3% території і населення України. Її площа складає 13,8 тис. км, населення нараховує - 1,12 млн. чоловік. Більшість населення проживає в селах.
     За адміністративно-територіальним устроєм область поділяється на 17 районів. Найбільшими за кількістю населення (70-80тис.жителів) районами області є Чортківський, Борщівський, Кременецький і Теребовлянський. В області нараховується 17 міст, 17 селищ міського типу і 1020 сіл.
    Адміністративним центром області є місто Тернопіль з населенням близько 220 тис. жителів. Перша згадка про Тернопіль датується 1540 роком. Місто збудоване на березі ріки Серет, з якої пізніші було утворене живописне озеро. Тернопіль – місто паркової свіжості і затишку, краси квіткового дизайну безлічі скверів і алей. Майже вщент знищене Другою світовою війною, працею тернополян місто відродилося у новий Тернопіль, про минуле якого сучасникам нагадує лише його історія та кілька старовинних споруд в центральній частині міста.

Культура: традиції і сучасність

   Ніби краплина вранішньої роси, тернопільські терени виблискують багатим розмаїттям культурних набутків багатовікової історії.
Тернопільська земля – край, в якому збереглося більше 4 тисяч пам`яток історії та культури. Культурна спадщина минулого, пам`ять про славних земляків сьогодні зберігається в музейних закладах області.
     Не можливо уявити Тернопілля без духовних святинь, які є надбанням всієї України і не тільки її. Серед найбільш значимих діють відомі далеко за межами регіону християнські святині – Свято-Успенська Почаївська Лавра і Зарваницький духовний центр, місце всенародних прощ, визнаний осередок зміцнення християнського духу.
    Тернопілля – край оборонних замків, палаців, край, де давні церкви служили одночасно оборонними спорудами, де донині повсюди зачаровує воістину сивочола твердиня.
     Тернопільщина багата видатними історичними постатями, що мали значний вплив на розвиток не тільки України, а й світу, на науковий, технічний і культурний прогрес. Це засновник Запорізької Січі Дмитро Байда Вишневецький, кардинал Йосиф Сліпий, фізики Іван Пулюй та Олександр Смакула, академік медицини Іван Горбачевський, видатний режисер Лесь Курбас, славетна співачка Соломія Крушельницька, письменники Богдан Лепкий і Улас Самчук, художник Михайло Бойчук, польський поет Юліуш Словацький, Нобелівський лауреат в царині літератури Шмуель Йосеф Агнон. Чимало уродженців Тернопілля й на нині своїми здобутками творять сучасну українську історію...
    У звичаях Тернопільщини відображаються особливості характеру місцевого населення, його ментальність і побут. Мешканці області виділяються високим ступенем довіри до церкви, дотриманням традицій, працелюбністю, політичною свідомістю, громадською активністю, культурною самоідентифікацією.
       Дуже яскраво, з дотриманням усіх давніх обрядів, святкуються на Тернопільщині релігійні свята. Різдво супроводжується виступами аматорських та професійних вертепів (етнічне театралізоване дійство), колядою (хоровий спів релігійної (різдвяної) тематики), столи накриті 12-ма традиційними стравами; в деяких куточках області до неї готуються особливо ретельно, колядувати відбираються лише найповажніші мешканці села, які своєю працею та життям заслужили повагу й визнання громади. На Великдень пасхальні кошики із святочними стравами вкриваються барвистими вишивками, які милують око своєю святковістю, повсюди лунають гаївки та водяться хороводи. А якщо приїхати в Тернопіль на свято Успіння Пресвятої Богородиці 28 серпня – храмовий празник, який поєднується зі святом міста, - то побуваєте не тільки на урочистому богослужінні у відбудованій церкві Успіння Пресвятої Богородиці, але й на святах квітів, меду, виставці народних ремесел, різних конкурсах, концертах під відкритим небом, дискотеках..
    Галичанки давно прославились в Україні як чудові господині та вмілі працівниці. Завітавши до когось додому, не відмовляйтесь скуштувати запропонованих вам наїдок та напоїв, - справжнім щастям для господині буде багато накритий стіл і гість, який спробував усіх її кулінарних творінь.
Сьогодні багата історична та культурна спадщина Тернопілля й надалі гідно продовжує жити в нових поколіннях, а тернополяни насправді дуже цікаво і весело вміють відпочивати і завжди раді всім гостям.
  У Тернополі надзвичайно популярні академічний драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка, обласна філармонія, театр ляльок, обласний краєзнавчий та художній музеї, палаци культури, Співоче поле.
  В Україні Тернопіль знають як місто численних культурологічних акцій. Найвідоміші серед них – фестиваль „Тернопільські театральні вечори”, що  проводиться на честь однойменного театру, заснованого Лесем Курбасом і Миколою Бенцалем, рок-фестиваль „Нівроку”, фестивалі козацької пісні „Байда” та дитячої творчості „Кришталевий жайвір”, „Дзвони Лемківщини” на Монастирищині та „Маланія” на Борщівщині. Понад 15 років поспіль успішно проходить всеукраїнський фестиваль популярної музики „Зустрічі друзів”. У цих акціях беруть участь зарубіжні мистецькі колективи з Канади, США, Польщі, Білорусі, Молдови, Росії…
   У вечірній час для вас гостинно відкриються двері театру та філармонії. Популярні сольні концерти заслуженої артистки України Любові Ізотової „Ave Maria”, „Вінок Шопену”, „З народної криниці”, пісні та романси народів світу. Цікаві програми ансамблів „Надзбручанка”, зокрема танці, народжені на Тернопільщині: „Каперуш", „Трясунець”, дійство „Тернопільське весілля”. Самобутність ансамблю народної музики „Веселі галичани” – у використанні маловідомих музичних інструментів – сопілки, ліри, кобзи, дводенцівки, фрілки. Заслуговують на увагу виступи дитячого хору „Росинка” та різноманітних сучасних танцювальних колективів, цікаві програми камерних хору та оркестру й новоствореного симфонічного оркестру філармонії з програмою „В гостях у Штрауса”...
   В області функціонують 951 бібліотека, з них — 17 централізованих бібліотечних систем. У сільській місцевості - 831 бібліотечний заклад. Фонди бібліотек області становлять 7,5 млн. примірників. Послугами книгозбірень користуються 650 тис. читачів. У Тернополі працює 3 обласні бібліотеки, послугами яких користуються понад 45 тис. читачів. Методичні центри області щороку видають близько 40 назв методичних матеріалів, проводять навчання спеціалістів різних напрямків роботи культурно-освітніх закладів.
   Магнетична сила Тернопілля, як перше кохання, прагне сподобатися відразу й назавжди, а хто відвідує цей край знову, завше щиро хвилюється від нової зустрічі.

Населення, трудові ресурси та ринок праці


     Загальна чисельність населення Тернопільської області складає більше 1 мільйона жителів, або 2,4% населення України, з них:
- міське населення – 42,9%
- сільське населення – 57,1%
- чоловіки – 46,4%
- жінки – 53,6
- населення обласного центру – 217,6 тис. чол.
- щільність населення – 80,6 чол./км2, що майже дорівнює середньому показнику по Україні.
    Зайнятість населення та чисельність трудових ресурсів в Тернопільській області станом на 01.01.2006 року становила 425,1 тис. чол., в тому числі працездатне населення в працездатному віці – 379,3 тис. чол., працюючі особи старші працездатного віку – 45,8 тис. чол.
   За приблизними даними 22,6% трудових ресурсів області зайнято у сфері освіти, 18,0% - у промисловості, 14,4% - у сфері охорони здоров'я, 10,9% - в сільському господарстві, 8,1% - в державному управлінні та 7,6% - в сфері транспорту та зв’язку.
   Середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих у різних галузях економіки області протягом останніх років зберігає тенденцію до зростання. Так, якщо у 2004 році середня заробітна плата складала 388 грн. в місяць, то вже у 2005 році вона зросла до 553 грн. в місяць. Розмір середньомісячної заробітної плати протягом 2006 року близький до 750 грн. Передбачається, що дана тенденція зберігатиметься і надалі.
     Проте, розмір середньомісячної заробітної плати змінюється в залежності від виду економічної діяльності, кваліфікаційного рівня працівника і/або займаної посади адміністративно-управлінського персоналу. Зокрема, у січні – травні 2006 року на промислових підприємствах області заробітна плата робітників складала 654 грн., кваліфікованих працівників – 800-1200 грн., інженерно-технічних працівників – 703 грн. У сфері сільського господарства розмір середньомісячної заробітної плати дещо нижчий – 322 грн. Найвищу заробітну плату отримували працівники сфери транспорту та зв’язку - 904,31 грн.
   Зазвичай, робочий день на підприємствах, установах та в організаціях області триває з 8:00 до 17:00, з годинною перервою на обід. Робочий тиждень триває 40 годин.
   Безробіття починаючи з 2001 року в області поступово скорочується. За даними обстеження з питань економічної активності населення віком 15-70 років, яке проводилося за методологією Міжнародної організації праці, рівень безробіття знизився із 11,9% у 2004 році до 9,1% у 2005 році. Чисельність безробітних громадян станом на 01 січня 2006 року становила 42,6 тис. чол., що на 11,4% менше, ніж за станом на 01 січня 2005 року.
    Впродовж 2005 року навантаження на одне робоче місце скоротилось з 31 чол. до 24 чол.
   Враховуючи ряд позитивних стабілізуючих процесів, які відбуваються в економіці області, здійснюється комплекс дієвих заходів спрямованих на посилення соціального захисту безробітних. Зокрема, Тернопільським обласним центром зайнятості проводилися професійні навчання за різноманітними професіями та спеціальностями. Найпопулярнішими серед населення області були електрогазозварник, спеціаліст з комп’ютерних технологій у бухгалтерському обліку, кравець, кухар, маляр-штукатур, менеджер малого підприємництва, оператор комп’ютерного набору, продавець, тракторист, перукар.


   Варто зауважити, що ринок та умови праці, як в Україні так і в регіонах, змінюється. Тому необхідно завчасно ознайомлюватися з інформацією щодо трудових відносин, системи оплати праці, порядку її нарахування тощо.

Науково-освітній потенціал


    Тернопільщина - один із провідних в Україні центрів освіти і просвітництва. Ще у 1636 році при Богоявленському монастирі м. Кременця функціонувала братська школа, яка працювала за навчальними планами Києво-Могилянської академії. У 1638 році з монастирської друкарні вийшов у світ один із перших підручників з граматики.
   Нині Тернопіль – розвинутий центр освіти і науки, який у багатьох напрямках уже досягнув визнання в Україні і світі. Науково-освітній потенціал Тернопільщини асоціюється з Тернопільським Національним педагогічним університетом ім. В.Гнатюка, Тернопільським державним економічним університетом, Тернопільським державним медичним університетом ім. І.Я. Горбачевського, Тернопільським державним технічним університетом ім. І. Пулюя.
  Загалом, в області функціонує 35 вищих навчальних закладів різних форм власності, а також 6 філій і структурних підрозділів таких закладів з інших міст України Зокрема, функціонує 4 університети, 8 інститутів, 15 вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, 12 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. Протягом останніх років в області формується мережа вищих навчальних закладів, які засновані на недержавній формі власності, що розширює можливості молоді здобувати вищу освіту. Серед вищих навчальних закладів - 6 приватної форми власності.
     Майже 70 тисяч студентів навчаються на денних, вечірніх та заочних відділеннях даних вищих навчальних закладів, і щороку ця цифра збільшується. Обласний центр займає друге місце за відсотком студентства серед населення міст України
     На Тернопільщині активізується процес уніфікації освіти й адаптації вітчизняної освітньої системи до європейської. Обов’язкова середня освіта (11 років) забезпечуються державою безкоштовно, повністю її здобувають 95 % учнів.
    В області доволі розгалужена система підготовки робітничих кадрів. Функціонують 24 державних професійно-технічних навчальних заклади та їх дві філії, в т.ч. 1 центр професійно-технічної освіти, 5 вищих професійних училищ, 4 професійні ліцеї, 12 професійно-технічних училищ, 2 навчальні центри при виправних колоніях. В професійно-технічних навчальних закладах навчається 9,0 тис. учнів, із 75 ліцензованих професій, 56% - інтегровані. Одночасно із здобуттям робітничих професій, 84,1% учнів отримують повну середню освіту. 11 училищ готують робітничі кадри для агропромислового комплексу. У 2004 році професійно-технічними закладами підготовлено майже 4,4 тис. спеціалістів. Кожен другий випускник за час навчання опанував дві і більше професій. На договірній основі у 13 професійно-технічних навчальних закладах ведеться перепідготовка робітничих кадрів із числа незайнятого населення з наданням нових професій. На 2004-2005 навчальний рік в професійно-технічні навчальні заклади прийнято на навчання понад 4,5 тис. учнів.
    На Тернопільщині працює низка освітніх закладів та програм, спрямованих на перепідготовку та підвищення кваліфікації менеджерів та спеціалістів. Популярними серед населення є також курси іноземних мов, загальні та спеціалізовані комп’ютерні курси, а також тренінги з бізнес-дисциплін.

Природоресурсний потенціал

      Клімат регіоні помірно-континентальний, з теплим вологим літом і м’якою зимою. Середня температура повітря коливається від –5°С у січні до +19°С в липні.
     Середньорічна кількість опадів становить 550-700 мм.
Земельні ресурси - основне багатство Тернопільської області. У ґрунтовому покриві переважають чорноземи та сірі опідзолені ґрунти, які належать до групи найбільш родючих ґрунтів у світі. Висока частка родючих ґрунтів і рівнинність території значною мірою обумовлюють структуру господарського комплексу Тернопільщини і його спеціалізацію.
     Рівень освоєності земельних ресурсів в області досить високий. Із загальної площі земельного фонду, яка становить 1382,4 тис. гектарів, 76,2% складають землі, які використовуються для ведення сільського господарства. Основна частка цих земель припадає на сільськогосподарські угіддя, площа яких сягає близько 1000 гектарів.
Розораність території складає 64%. Орні землі в структурі сільськогосподарських угідь становлять 84,2% (близько 890 тис. гектарів). Це один з найвищих показників по Україні.
Лісові ресурси. Ліси займають близько 14% території області (197,8 тис. гектарів). На більшій території області поширені широколистяні (дубові, грабові, букові) ліси, площа яких дорівнює близько 137 тис. гектарів. На півночі області переважають мішані ліси.
    Можливості для промислового використання лісових ресурсів в області невеликі внаслідок незначної лісистості території та якісної характеристики лісів. Запаси деревини становлять 20,1 млн. м3, в тому числі достиглої – 0,76 млн. м3. Обсяг рубок лісу щороку становить близько 200 тис. м3.
Мінеральні ресурси. Основу мінеральних ресурсів області становлять нерудні корисні копалини, зокрема природні будівельні матеріали, яких розвідано близько 300 родовищ.
      У західній частині області розвідані потужні запаси мергелю (товщина пластів 18-30 м, глибина залягання 15-20 м), який вважається високоякісною сировиною для виробництва цементу. Промислове використання мергелю в області незначне.
Практично в усіх частинах області знаходяться родовища вапняків (відомо близько 100 їх родовищ), а так звані рифові вапняки, поклади яких поширені в районах Товтрової гряди, через високий вміст кальцію є унікальними в світі.
     Значні поклади глини і суглинків (понад 100 родовищ, глибина залягання шарів не перевищує 7 м) є доброю сировинною базою для цегельно-черепичного виробництва.
   В області наявні великі запаси будівельного каменю, доломітів і пісковиків. Останні мають плитчасту будову і широко використовуються для виготовлення якісної бруківки і як облицювальний матеріал.
  У західній, північній та центральній частинах області є значні поклади будівельного піску.
   Поклади крейди, які є на Тернопільщині, вважаються досить рідкісними (в Україні – 3 родовища). Вони залягають близько до поверхні (до 10 м) і мають значну товщину, що дозволяє вести видобуток відкритим способом.
    Потенційні запаси гіпсу на території області оцінюються десятками мільйонів тон. Загалом відомо понад 20 родовищ, товщина пластів досягає 20-25 м.
Рекреаційні ресурси. Близько 200 тис. гектарів ландшафтних територій області (15% загальної площі) мають рекреаційне значення.
   Основними природними об’єктами екскурсійного туризму є Товтровий кряж, Кременецькі гори, Дністровський каньйон, карстові печери. До послуг туристів ряд пансіонатів, турбаз, будинків відпочинку.
    В області зосереджені значні запаси мінеральних лікувальних вод, які можуть використовуватися при захворюваннях внутрішніх органів, опорно-рухового апарату та інших хворобах. Розвідано також джерела гідрокарбонатних, хлоридних, сірководневих і сульфатних вод.

Характеристика економіки регіону

     Тернопільська область є аграрно-промисловим регіоном. Її розташування в зоні з родючими грунтами і достатнім зволоженням сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва, а наявність природніх, мінеральних ресурсів, кваліфікованих робочої сили – розвитку різноманітних галузей промислового виробництва. Область виділяється в Україні виробництвом бавовняних тканин, світлотехнічного обладнання, засобів зв’язку, бурякозбиральних комбайнів, посуду, цукру, масла, жирного сиру, м’яса, цукрових буряків, картоплі та ін.
    Тернопільщина пройшла складний етап адаптації економіки до ринкових умов і останніми роками демонструє стабільний економічний розвиток.
  Сьогодні частка валового сукупного продукту області, що створюється у приватному секторі, перевищила 50%, а загалом, у недержавному секторі економіки, - понад 90%. Тобто, ринкові перетворення набули визначального характеру. Значна увага приділяється підтримці розвитку малого та середнього бізнесу.
Впродовж 2005 року в основний капітал інвестовано майже 158,5 млн. дол. США, що на чверть більше, ніж у 2004 році.
      До найважливіших галузей народного господарства регіону належать:
- харчова промисловість – 53 % загального обсягу промислового виробництва;
- промисловість будівельних матеріалів – 9,1 %;
- машинобудівна та металообробна промисловість – 8,1 %;
- легка промисловість – 3,9 %;
- деревообробна промисловість – 1,5 %.
   У лідируючій – харчовій промисловості, яка переробляє сільськогосподарську продукцію, виділяються цукрова, спиртово-горілчана, плодо-овоче-консервна, м’ясна, молочна, кондитерська, борошномельна та тютюнова галузі.
  В області діє 4450 малих підприємств; 1268 – економічно-активних агропромислових формувань, у тому числі: фермерських господарств – 699, приватних підприємств – 284, господарських товариств – 222, інших – 63; 254 промислових підприємства, що знаходяться на самостійному балансі.
   Серед найуспішніших прикладів ведення господарської діяльності на теренах області можна виділити ОСП "Ватра" – виробництво побутових та промислових світильників, ВАТ "Текстерно" – пряжа та виробництво бавовняних тканин, ВАТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" - виробництво радіостанцій, телевізійних антен, автомобільних акустичних систем, Тернопільське державне науково-технічне підприємство "Промінь" – виробництво антен супутникового зв'язку.
  Також постійно розширюється географія економічного співробітництва з іноземними партерами. Поряд із зазначеними вище підприємствами в області діє 116 підприємств з іноземним капіталом.
   У сфері ринкової інфраструктури підприємництва в області функціонують управління та відділення 24 банківських установ, 22 – страхових компаній, 28 – кредитних спілок, діє 2 регіональних фонди підтримки підприємництва.
   Упродовж 2005 року промисловий комплекс області виробив продукції на 9,0 % більше, ніж впродовж 2004 року, темпи приросту промислового виробництва у 2004 році склали – 101,7 %, 2005 – 109,0 %, у першому півріччі 2006 року – 117,0%. І за цим показником у зазначений період Тернопільська область зайняла серед інших областей України третє місце.

Сільськогосподарське виробництво

   Тернопільщина традиційно вважається регіоном із домінуючим сільським господарством. Сільськогосподарські угіддя становлять близько 70% усіх земель.
Сільське господарство дає понад чверть валового внутрішнього продукту області, забезпечує потреби населення в основних продуктах харчування та сировиною переробну промисловість.
     На Тернопільську область припадає 2,5% сільськогосподарських угідь і 2,7% орних земель України. Область виробляє 3,2% сільськогосподарської продукції України. У галузевій структурі сільського господарства провідне місце належить рослинництву. Питома вага рослинництва разом з тваринництвом складає 62,6%. Домінуючим у сільськогосподарському виробництві залишається вирощування зернових культур, серед яких переважають озима пшениця, ячмінь, кукурудза, гречка. У 2005 році вироблено 1044,8 тис. тонн зернових та зернобобових (середня врожайність 23,6 ц/га). У структурі посівних площ технічних культур на першому місці – цукрові буряки. 
    Особлива увага приділяється освоєнню необроблюваних земель: впродовж 2005 року залучено до обробітку 40 тис. га.
      Намітилась позитивна тенденція до нарощування поголів’я великої рогатої худоби та поголів’я свиней, птиці. Впродовж 2005 року поголів’я свиней зросло на 16%.
    У 2005 році виробництво тваринницької продукції склало: молока 485,4 тис тонн, яєць – 290,8 млн.шт, м’яса – 63,5 тис. тонн, риби – 0,5 тис. тонн. Для нарощування виробництва продукції тваринництва в області організована робота із впровадження інвестиційних проектів у цій галузі. Дев’ять підприємств області співпрацюють з акціонерним товариством „Фарматек” (Чеська Республіка) по вирощуванню і відгодівлі свиней та реконструкції молочних комплексів. Інвестиційні проекти передбачають вирощування і відгодівлю свиней в кількості 50 тис. голів і утримання 2 тисяч молочних корів.
    Формується та розвивається інфраструктура аграрного ринку: в області створені і функціонують Тернопільська агропромислова біржа, 11 агроторгових домів, 39 оптово-продовольчих та 31 плодоовочевий ринки, 30 кредитних спілок, 39 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, 150 магазинів фірмової торгівлі.
   У квітні 2003 року розпочала свою діяльність обласна сільськогосподарська дорадча служба, запроваджена в рамках спільного українсько-датського проекту. Основним завданням проекту стало утвердження місцевої дорадчої служби та спрямування її діяльності на покращення рівня знань, вдосконалення практичних навичок сільськогосподарських виробників і сільського населення, підвищення рівня продуктивності виробництва та доходів сільських трудівників.
     За допомогою датських спеціалістів створено необхідні передумови та закладено основи багатьох процесів, спрямованих на забезпечення умов для задоволення інформаційних потреб, надання господарникам нових знань і додаткової інформації з питань впровадження сучасних технологій у сільськогосподарському виробництві, маркетингових схем у збуті сільськогосподарської продукції,, що буде сприяти подальшому розвитку реформованих і фермерських господарств, допомагати у прибутковому веденні виробництва сільськогосподарської продукції. Дорадниками надано 1095 індивідуальних та групових консультацій, якими охоплено 3497 осіб. Проведено 29 навчально-практичних семінарів з питань новітніх технологій.
    В області започатковано також проект технічної допомоги ЄС :„Покращення систем логістики та маркетингу для малих сільськогосподарських підприємств у сільському господарстві”. Діяльність проекту спрямована на підвищення доходів приватних фермерів, малих та середніх підприємств, виробників сільськогосподарської продукції, покращення соціального та економічного добробуту сільського населення, сприяння приватизаційним процесам у сільському господарстві, раціоналізації маркетингових каналів та забезпечення балансу інтересів учасників ринку.

Промисловість


   На підприємствах області виробляється 0,3% промислової продукції України. Умови для розвитку промисловості сприятливі. Тут достатня кількість трудових ресурсів, нерудних копалин, сільськогосподарської сировини. На їх основі сформувались галузі харчової, легкої, машинобудівної, деревообробної, скляної і фарфоро-фаянсової промисловості, виробництво будівельних матеріалів.
     У промисловому комплексі задіяно близько 250 підприємств області. У галузевій структурі промисловості провідне місце серед галузей належить харчовій промисловості, яка переробляє сільськогосподарську сировину, Серед інших – легка промисловість, машинобудування та металообробка, хімічна промисловість.
     Приріст виробництва відбувся також в обробній, добувній, легкій, машинобудівній промисловості.
    Значно збільшено виробництво у провідних галузях харчової промисловості. Так, виробництво плодоовочевих консервів зросло в 2 рази, підприємства молочної галузі збільшили виробництво на 20,3%, спиртової – на 26,6%, виробництво пива зросло на 13,8%.
Харчова промисловість. В народногосподарському комплексі області, виходячи із забезпечення раціонального використання її природного, виробничого потенціалу, харчова і переробна промисловість відіграє визначну структуро-формуючу функцію і є провідною галуззю, яка не лише задовольняє потреби населення регіону в продовольстві, а на 53% формує бюджет області.
      Харчову і переробну промисловість області представляють 195 підприємств різних форм власності, від спиртзаводів із стовідсотковою часткою державної власності до приватних переробних підприємств.
   У ній виділяються цукрова, м’ясна, молочна, спиртово-горілчана, тютюнова, кондитерська плодо-овоче-консервна, борошномельна та інші галузі. На першому місці серед них за обсягом продукції – цукрова промисловість.
Цукрова промисловість. В області діє 8 цукрових заводів. Найпотужніші з них – Чортківський, Кременецький, Хоростківський. Спиртова та лікеро-горілчана промисловість. Спиртову та лікеро-горілчану галузь області представляють 15 підприємств, 12 з яких входять в державне об’єднання “Тернопіьспирт”, з них 10 спиртзаводів та Струсівський завод продтоварів.
   Лікеро-горілчані вироби випускають Новосілківське ЗАТ „Шустов-спирт” та Ковалівський горілчаний завод.
   За 2005 рік підприємствами спиртової та лікеро-горілчаної промисловості вироблено товарної продукції на суму 230,5 млн.грн, що більше попереднього року на 46,7млн.грн.Підприємства спиртової галузі експортують харчовий та технічний спирт.
Молокопереробна промисловість. Молокопереробний комплекс області складається з 18 молокопереробних підприємств. Молочна промисловість виробляє масло, сир, свіжомолочні продукти, сухе знежирене молоко. Найбільшими підприємствами цієї галузі є Тернопільський молокозавод, Чортківський, Козівський, Бучацький сирзаводи, Теребовлянське ПП „Альма-Віта”, а також Шумський, Хоростківський, Підгаєцький, Підволочиський, Бережанський, Заліщицький молокозаводи.
     Нарощуванню обсягів виробництва в значній мірі сприяло здійснення в області заходів по вдосконаленню системи заготівель молочної сировини, особливо закупок лишків молока в приватному секторі, водночас поліпшилась якість фасування, розширився асортимент продукції.
М’ясна промисловість. М’ясна промисловість представлена 14 основними переробними підприємствами, а також близько 100 цехами, які переробляють м’ясо. Основна продукція – м’ясні консерви, ковбаси, субпродукти.
     Враховуючи недостаток худоби для переробки, на м’ясопереробних підприємствах значна увага приділяється поглибленій переробці м’яса і збільшенню випуску ковбасних виробів та м’ясних консервів.
Кондитерська, хлібопекарна та борошномельна промисловість. Підприємства кондитерської, хлібопекарної та борошномельної промисловості розміщені майже рівномірно по всій території області.
    Обсяги виробництва найбільшої, розміщеної в Тернополі кондитерської фабрики ВАТ ”ТерА” до попереднього року зросли на 7%. Додатково вироблено товарної продукції на 860 тис. грн. В порівнянні з попереднім роком вироблено мучних кондитерських виробів більше на 105 тонн. Підприємство випускає понад 90 найменувань кондитерських виробів. Особлива увага надавалась випуску фасованої продукції. Реалізація продукції за межі області досягає 60 відсотків.
   В області діють понад 176 хлібопекарень, 6 комбінатів хлібопродуктів та 8 хлібоприймальних підприємств.
Консервна промисловість. Плодоовочеві консерви в області виробляють 4 підприємства. В 2005 році вироблено 9794 тонни фруктових та овочевих соків, 4496 тонни овочевих консервів, 201 тонна джемів і пюре. Успішно працюють такі підприємства, як ТОВ „Агрофуд” (м.Бережани), ТзОВ „Агрофірма „Агріка” (Зборівський район, смт. Залізці), філія консервний завод „Декор” (с.Жовнівка, Бережанський район). Оскільки регіон має сприятливі умови для розвитку овочівництва та плодівництва, то в перспективі збільшення виробництва консервів.
Машинобудування і металообробка. Це важлива галузь важкої промисловості, яка посідає одне із основних місць в економічному розвитку області (8.4% до загального обсягу промислового виробництва області). Усі підприємства галузі працюють на довізному металі і випускають трудомістку продукцію – електротехнічні прилади, світлотехнічне обладнання, бурякозбиральні комбайни. Металообробка має місцеве значення. Металообробні підприємства зосереджені в містах - Тернополі, Чорткові, Бучачі, Підгайцях, Збаражі, смт.Товстому. Вони невеликі, основна їх продукція – литво, цвяхи, металевий та емальований посуд.
Найбільшими підприємствами галузі є:
Ø ВАТ “Ватра” - найпотужніше в Україні промислове підприємство з виробництва світлотехнічного обладнання виробничого та культурно-побутового призначення, частка реалізації продукції світлотехнічного призначення якого на ринках України складає більше 70 відсотків. 20% обсягу виробництва продукції складають вироби, що мають сертифікат якості найвимогливіших сертифікаційних центрів Європи. Підприємство нагороджено міжнародними відзнаками: почесним знаком Американського фонду розвитку східних країн “Золотий глобус”; призом за виживання в кризових умовах економіки “Факел Бірмінгаму”; ювілейною золотою відзнакою за якість міжнародного клубу лідерів торгівлі.
Ø Спільне українсько-бельгійське підприємство ”Ватра-Шредер’’ засноване у 1990 році. Підприємством проведено реконструкцію освітлення вул. Хрещатик у м. Києві, міст Рівне, Луцьк. Розроблено та впроваджено програму реконструкції зовнішнього освітлення м. Тернополя з використанням енергозберігаючих технологій. Підприємство експортує свою продукцію в Угорщину, Чехію, Німеччину, Бельгію, Італію, Румунію, Молдову. Надає послуги з розробки проектів світлового дизайну, які вже запроваджені в освітлені важливих об’єктів м. Києва, інших міст України.
Ø Державне науково - технічне підприємство ”Промінь” створено на базі заводу ”Сатурн” і КБ “Промінь” в травні 2000 року. Основним видом продукції підприємства є антенні системи наземного базування, що призначені для роботи в складі станцій супутникового телебачення і зв’язку. Підприємство працює над створенням повного типорозмірного ряду антенних систем (АС).
Ø ВАТ “Тернопільський комбайновий завод” – основна спеціалізація є вироблення бурякозбиральної техніки та інших сільськогосподарських машин і товарів широкого вжитку. У 2006 році конструкторами заводу розроблено нову модель бурякозбирального комбайну КС6Б-10 з бункером від 5 до 25 м3, який виконує повний технологічний цикл збирання цукрового буряка за один прохід
Ø ВАТ Тернопільський радіозавод “Оріон” спеціалізується по виробництву засобів радіозв’язку в діапазоні 146-174 і 30-75,999 МГц, номенклатуру на 90% складають вироби спецтехніки зв’язку, що на сьогодні налічує близько 50 найменувань засобів зв’яку.
Легка промисловість. Ця галузь базується на місцевій (шкіра) і довізній сировині (бавовна, шерсть, текстиль, шкіра та ін.) У ній виділяються текстильна, швейна, галантерейна промисловість. Текстильна виробляє бавовняні тканини, пряжу, вату, шовк. Її найбільшими підприємствами є:
     ВАТ “Текстерно” в м. Тернополі, яке за своєю потужністю належить до числа найбільших на Україні виробників бавовняних тканин. На підприємстві проведено повну реконструкцію та переоснащення, в результаті виробництво високоякісних тканин забезпечують найсучасніші лінії провідних європейських фірм;
Швейна промисловість виробляє чверть продукції легкої промисловості області. Швейні фабрики розташовані у Тернополі, Почаєві, Кременці, Підволочиську, Чорткові, Монастирську, Шумську. Існує ряд цехів та ательє індивідуального пошиття одягу в багатьох населених пунктах.Найпотужніші серед швейних підприємств: ВАТ “Галія” в м.Тернополі, ТОВ “Іква” в м. Кременці, ТОВ “Антарес” в Підволочиську, новостворене підприємство ТОВ “Сегеш –Україна” в Шумську, ватна фабрика “Ватин” у м. Кременці
Деревообробна промисловість. Основна продукція деревообробної галузі – меблі, тара, будівельні матеріали, паркет, шпон. Її основні підприємства – Тернопільська меблева фабрика - виготовляє меблі ексклюзивного дизайну з натуральної деревини. Вироби містять багато елементів ручної різьби. Фабрика меблів „Нова” – вітчизняний виробник меблевої продукції, що займає 11-те місце за річними обсягами промислового виробництва в Україні серед 2500 підприємств. Підприємство виготовляє понад 75 видів різних меблів. А також Бережанська меблеві фабрики, виробниче об”єднання “Технотерн”, ТОВ “Ліском”, Потуторський, Озернянський деревообробні заводи, Козівська фабрика “Темп”.
Фарфоро-фаянсова та скляна промисловість. Ця галузь представлена в області підприємствами: ТОВ “Тернопільфарфор” яке випускає комплектну продукцію - сервізи чайно-кавові, набори різного призначення, окремі вироби комплектного асортименту, сувенірно-подарункові вироби та забезпечує свою присутність, як на ринку України так і країн СНД.
ВАТ “Бережанський скляний завод (м. Бережани) виробляє продукцію, яка за рівнем якості відповідає світовим зразкам і користується попитом як на внутрішньому ринку, так і за кордоном – Росія, Молдова, Естонія, Німеччина, Чехія, США, Франція, Голландія, Бельгія.
     В економіці області також розвивається традиційне виробництво ялинкових прикрас: ВАТ ”Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас “ та новостворене підприємство з виробництва ялинкових прикрас – ТОВ “Орбітал”. МПП “Апіс “(м. Бережани) займається декоруванням скляних виробів. Висока якість продукції дозволила підприємству вийти на зовнішні ринки : Німеччини, Франції, США, Латвії, Росії.
Хімічна промисловість. Підприємства хімічної галузі випускають продукцію побутової хімії, широкий асортимент продукції з пластичних мас. Підприємства цієї галузі розміщені в м. Тернополі (Тернопільська фармацевтична фабрика), Чортківському районі (ТзОВ „Поллєна Україна” – виробництво засобів побутової хімії), містах Хоросткові (ТОВ Укрполітекс” – виробництво поліпропіленових мішків), Скалаті (фабрика „Лотос” – виробництво побутової хімії, пральних порошків, засобів для чистки), Почаєві (ТОВ „Почаївська фабрика „Пластик” – виробництво виробів із пластмаси), Підволочиську (Підволочиська фабрика пластмасових виробів), Теребовлі (ТзОВ „Фенопласт” – виробництво пінополістирольних плит).
Будівництво.
Будівельний комплекс області складається з двох паралельно існуючих галузей:
- будівельної індустрії – сукупність будівельно-монтажних організацій;
- промисловості будівельних матеріалів: комплекс галузей обробної промисловості, які виробляють матеріали і конструкції для різних видів будівництва.
    Промиисловість будівельних матеріалів сформувалась на основі використання місцевих нерудних корисних копалин. Підприємства цієї галузі рівномірно розміщені на всій території області області. Випускаються збірні залізобетонні конструкції (ЗАТ «Тернопільський завод залізобетонних конструкцій»), цегла (ВАТ «Бережанський цегельний завод “Керамік”, заводи по виробництву цегли в Козові, Зборові, Козлові), вапно будівельне мелене («ВАТ Підвисоцький завод будівельних матеріалів»), крейда (ВАТ «Кременецький крейдяний завод»), гіпс, асфальт («Теребовлянський асфальтобетонний завод»), сухі будівельні суміші (спільне україно-німецьке підприємство ТОВ "Тер-Бау-Гіпс"). Крім цього, на території області розміщені такі підприємства по виробництву будівельних матеріалів, як ВАТ „Скала-Подільський спецкар’єр”, ВАТ „Комбінат по виробництву шлако-бетонних матеріалів” (Тернопільський район) та ін. Водночас утворюються нові, в тому числі підприємства з іноземним капіталом. Виробництво бетонних сумішей в Тернополі започаткувала німецька фірма «Ліхтенбетон», про розміщення підприємства у Борщівському районі по виробництву продукції з гіпсу (з використанням місцевої сировини) прийняла рішення відома в цій галузі німецька фірма Кнауф, зацікавлена також, сировинними запасами вапна в області німецька фірма “Фельс”.
     Будівельний комплекс області налічує 240 підприємств та організацій із загальною кількістю працюючих 9045 чоловік. Протягом 2005 р. спостерігався ріст рівня ділової активності підприємств, об’єктом діяльності яких є зведення житлових будинків і офісних споруд, об’єктів промислового, сільськогосподарського та соціально-культурного призначення. У регіоні відчутно збільшується попит на будівельні послуги, модернізацію технічної інфраструктури.
Інтенсивне будівництво в області житла проводиться такими підприємствами як ВАТ «Тернопільбуд», ТОВ «Добробут». ПП «Укрбудінвест плюс»; прокладання ліній енергозабезпечення та зв’язку - ПП «Енергоконструкція» та товариством «СУ – 470 Електромонтаж», прокладає та ремонтує дороги - ВАТ «Шляхо-будівне управління-24».

Транспорт і зв’язок

   Транспортна мережа Завдяки вигідному географічному розташуванню через область проходить значна кількість залізничних та автомобільних шляхів сполучення, які з’єднують країни Азії, Близького і Далекого Сходу із країнами Західної Європи.
       Транспортна мережа області за національними стандартами є добре розвинутою. Основними види транспорту: автомобільний і залізничний. За величиною вантажних і пасажирських перевезень першість належить автомобільному транспорту, яким здійснюється більше половини всіх перевезень (в середньому 55 млн. пасажирів і 1,7 млн. тонн вантажів на рік). Довжина обласних автомобільних шляхів сягає близько 5,7 тис. км, причому 5,1 тис. км – це дороги з твердим покриттям. В середньому на 1 тис. км2 території припадає 405 км автомобільних шляхів, в т. ч. з твердим покриттям – 358 км (в Україні ці показники становлять відповідно 270 і 247 км).
Довжина залізниць в області становить 575 км, щільність залізничної мережі складає 41,4 км на 1 тис. км2, що значно перевищує аналогічний показник по Україні (37,6). Залізничним транспортом за рік в середньому перевозиться 2,3 (?) млн. тонн вантажів і 8 млн пасажирів.
    Головні промислові центри області за допомогою розгалуженої мережі залізничних доріг з’єднані з містами як України, так і країн СНД та Європи. Залізничний вузол міста Тернополя може пропустити за добу більше 1215 тис. тонн вантажів та 17,2 тис. пасажирів.
   За п’ять кілометрів від м. Тернополя знаходиться аеропорт „Тернопіль”, з якого виконуються чартерні, нерегулярні рейси по перевезенню пасажирів, вантажів. У найближчій перспективі передбачається розбудувати інфраструктуру аеропорту. Найближчі міжнародні аеропорти в містах Львові (120 км), Івано-Франківську (170 км) та Києві (500км).
   У місті Тернополі добре розвинута система міського транспорту - налагоджене тролейбусне та автобусне сполучення. Можна скористатися послугами таксі.
  Послуги зв’язку загального користування надає Тернопільська дирекція ВАТ “Укртелеком” та місцева дирекція українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта”. В області експлуатується 536 АТС, у тому числі 476 – у сільській місцевості, 60 у містах, з них 28 цифрових. В обласному центрі діють 11 АТС загальною ємністю понад 81,0 тис. номерів та 13 відомчих АТС загальною ємністю 5,0 тис. номерів. Вихід на міжміський та міжнародний зв’язок забезпечують АТС/ОПТС та АТС/АТС типу EWSD. Щодо операторів інших напрямків, то в області працюють: ЗАТ „УТЕЛ”, ЗАТ „Інфоком”, СП „Український мобільний зв’язок”, ЗАТ „Київстар GSM”, оператор пейджингового зв’язку, провайдери Інтернет та ІР – телефонії. Сучасні цифрові АТС дозволяють надавати послуги мобільних видів зв’язку, електронної пошти та Інтернету. В найближчій перспективі планується розпочати надання послуг мобільного зв’язку 3-го покоління за технологією UMTS/WCDMA. Це дасть змогу своїм абонентам отримати принципово нові технічні можливості мобільного зв’язку, які недоступні клієнтам GSM – операторів.
    Послуги поштового зв’язку населенню та юридичним особам надають 10 вузлів поштового зв’язку та поштамт в обласному центрі. Міжнародний поштовий обмін проводиться з усіма країнами світу, а поштовими переказами – з 20 країнами СНД та далекого зарубіжжя та міжнародними електронними переказами з 6 країнами СНД і далекого зарубіжжя. З 15 квітня 2006 року здійснюється приймання міжнародних переказів у валюті з наступними країнами: Російська Федерація, Республіка Казахстан, Азербайджанська Республіка, Республіка Молдова, Вірменія, Португалія.

Торгівля та побутові послуги


     На споживчому ринку області працює 4360 магазинів з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, 960 закладів ресторанного господарства та 69 ринків. В структурі торгової мережі відбулися суттєві зміни за рахунок поширення роздрібної торгівлі підприємцями – фізичними особами і ринкової торгівлі. Із загальної кількості, 2856 магазинів та 485 закладів ресторанного господарства належать підприємцям-фізичним особам.
    В сфері внутрішньої торгівлі разом з покращанням кількісних показників пройшли якісні зміни. Все більше торговельних підприємств відповідають Європейським стандартам, з новими передовими технологіями, з використанням сучасного обладнання. Активізація роздрібної торгівлі супроводжується впровадженням прогресивних методів торгівлі, розвитком системи додаткових послуг і підвищенням якості торговельного обслуговування.
      В м. Тернополі успішно функціонує мережа магазинів „Торговий світ” корпорації „Ровекс”, супермаркети „Київ” ТОВ „Орвіс”, „Сільпо”, „Родина” “Фокстрот” мережа магазинів Тернопільської меблевої фабрики “Нова”, супер-маркет будівельних товарів “АРС”, в районах області маркети споживчої кооперації „Теко”, де постійно запроваджуються нові досягнення та технології в торгівлі.
Побутові послуги населенню області надають більше 800 ательє та майстерень, в т.ч. понад 350 в м. Тернополі. Це великі колективні підприємства, де працює понад 50 чоловік і малі приватні по 1-3 чоловіка. Із них понад 180 структурних підрозділів з ремонту та виготовлення взуття, 140 по ремонту складно-побутової техніки, 95 по індпошиву та ремонту одягу, перукарські послуги надають більше 200 перукарень та перукарських салонів та інші.
    Мережа підприємств сфери побуту в основному збереглася та розвивається в районних центрах та селищах. Певні позитивні зрушення відбуваються в налагодженні побутового обслуговування сільського населення. В селах відкриваються невеликі перукарні, майстерні з ремонту взуття та побутової техніки.
     В м. Тернополі відкриті підприємства які надають послуги з хімічного чищення одягу: - ательє Єврочистка та Італійська хімчистка, в яких застосовуються сучасні передові технології та високопродуктивне зарубіжне обладнання.
   В кожному районі відкриті фотосалони і встановлено сучасне обладнання фірм Кодак і Фуджі, 18 сервісних центрів по ремонту побутової техніки та телерадіоапаратури від підприємств які здійснюють торгівлю цією продукцією – “Тернава сервіс”, “Норд сервіс”.
     Готельний бізнес на Тернопільщині розвивається досить динамічно. В 14 районах області надають послуги 37 готельних комплексів. У м.Тернополі є 14 готелів, причому основна частина з них є приватною власністю. Щороку відкривають 2-3 нові заклади.
- готельний комплекс “Алігатор” – м.Тернопіль, вул.Гайова.29;
- готельний коплекс Юхнович – м.Тернопіль, вул.Родини Барвінських,3а;
- готельний комплекс “Глобус” – м.Тернопіль, вул.Будного,18;
- діловий комплекс”Авіаносець” – м.Чортків, вул.Незалежності,24а;
- готель “Орися” – с.Оришківці, Гусятинський район.

Туризм і рекреація

      Туристично-рекреаційна галузь визнана в Тернопільській області пріоритетною. Тут діють два Державних історико-архітектурних заповідники з десяти, що є в Україні (це – Кременецько-Почаївський та Бережанський), один Національний історико-архітектурний заповідник з чотирьох (це – „Замки Тернопільщини” з центром у Збаражі). Подібного нема в жодному іншому регіоні нашої держави.
    В області, яка територіально є однією з найменших в Україні, збереглося більше третини всіх українських замків і палаців, понад сотню дерев’яних церков різних епох, десятки унікальних кам’яних храмів і костьолів, зосереджена п’ята частина всіх пам’яток природи, що нараховуються в Україні. На Тернопільщині, сьогодні налічується більше сотні об’єктів спелеології. До послуг туристів-спелеологів печера “Млинки”, “Озерна”, “Угринь”, Оптимістична” – найбільша за розміром печера у Європі, найбільша у світі серед гіпсових печер і друга – серед вапнякових, з сумарною кількістю ходів 214 км. Для масового туризму пристосована печера “Кришталева”, яку називають підземною перлиною Поділля (електрифікований туристський маршрут довжиною 2800 метрів). А в печері “Вертеба” відкрито унікальний музей археології і Трипільської культури
    Туристи найчастіше відвідують багаті надзвичайно архітектурними пам’ятками міста області: Бережани, Бучач, Кременець, Збараж, Теребовля тощо.
   Гірські пасма, каньйони, десятки водоспадів, унікальні навіть за світовими мірками геологічні стінки, заповідна рослинність, наявність практично всіх видів мінеральних лікувальних вод, клімат близький до субтропічного, середземноморського – це все складає основу інвестиційної привабливості туристично-рекреаційної галузі Тернопільщини.
     Сьогодні в області працює 68 ліцензіатів туристичної галузі.
   Прикладом позитивного інвестування у туристично-рекреаційну галузь області є діяльність культурно-просвітницького центру “Почаївський світ”, який є автором інвестиційного проекту “Комплексний розвиток духовного та екологічного туризму в регіоні”. Вже збудовано і успішно діє готельно-туристичний комплекс “Почаївський світ”, що розмістився на земельній ділянці 0,86 га у Кременецькому районі. У найближчому майбутньому комплекс включатиме два готельні корпуси на 268 місць, конференц-зал – ресторан на 180 місць, інтернет - кафе, побутовий комбінат, навчально-культурний центр, рекреаційні зони відпочинку.
 Ще одним прикладом позитивного інвестування вважається спорудження туристичного комплексу у с. Добрівляни Заліщицького району ПП “Кромвель”, яке за сприяння консалтингової компанії “Capital Strategy” розробило бізнес-проект будівництва сучасного за європейськими мірками туристичного комплексу на 302 місця з розгалуженою інфраструктурою та обслуговуванням за рік 30 тисяч туристів і відпочиваючих.
     Зразком успішного бізнесу в туризмі є також готель “Едем” у Кременці. Менш як за три роки він перетворився у потужний розважальний комплекс, в якому місця зарезервовано як мінімум на півроку вперед.
Постійно розвивається тернопільський готельно-розважальний комплекс “Алігатор”. Наприкінці 2005 року його власники відкрили один з наймодерніших в Україні боулінг-клуб, а також більярдний зал зі столами для всіх видів цього спорту. У кінці 2006 року заплановано відкриття аквапарку.
   В обласній державній адміністрації підготовлено перелік земельних ділянок, які пропонується передати під будівництво туристичних комплексів.
З точки зору перспектив залучення інвестицій слід назвати такі напрямки туризму області:
- унікальний не лише в масштабах України, а й Європи - релігійний туризм, представлений найбільшими пам’ятками православної і греко-католицької церков – Почаївською лаврою і святинями Зарваниця, а також римо-католицьким орденом Сестер непорочного зачаття в с. Язловець Бучацького району;
- спелеотуризм, для розвитку якого є цілий комплекс печер в Чортківському, Борщівському і Заліщицькому районах області;
- водний туризм по живописних річках краю – Дністрі і Сереті;
- організація зимового відпочинку (маємо чудові гірські масиви, санну трасу і комплекс трамплінів у Кременецьких горах тощо);
- організація курортних зон на берегах річки Дністер (на півдні області клімат наближений до середземноморського).
    Перспективним є і питання використання пам’яток архітектури із безумовним збереженням їх статусу під заклади туристичної інфраструктури. Управлінням архітектури і містобудування облдержадміністрації визначено 14 замків області, які при наявності капіталовкладень можна було б обладнати у туристичні об’єкти і заклади сервісного обслуговування туристів (готелі, музеї, майстерні, кафе, ресторани).
   Враховуючи наявність численних лікувальних вод в тому числі типу “Нафтуся”, потенційно цікавим для розбудови курортної території є смт. Гусятин.
    Окрім того область розташована на перехресті насичених транспортних шляхів, практично в центрі Західної України, тому перспективним є облаштування транспортних потоків закладами сервісного обслуговування туристів.
    З огляду на вище сказане, туризм на Тернопільщині може стати прибутковим бізнесом для інвесторів.